Рубрика: Інтерв'ю

Як згадує гвардієць, шлях до Волновахи був найважчим

Начальник Кременчуцького районного ТЦК та СП  не має ніякого стосунку до ВЛК чи МСЕК та не може впливати та їх рішення

Історія екіпажу M2 Bradley 47-ї окремої механізованої бригади

У Кременчуці також були випадки застосування поліцейськими вогнепальної зброї

Як суспільство сприймає психічно хворих людей? Чи готові ми до того, що кількість людей із психічними розладами, а також фізичними вадами, через війну в Україні зростатиме? Художник-плакатист та філософ Нікіта Тітов — в інтерв’ю

Про те, як виїжджали до Кременчука, адаптувалися до нового життя та вирішили відкрити власну справу, родина Мирошниченків розповіла «Кременчуцькому Телеграфу»

Заступник директора з хірургічного розділу роботи лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» Олександр Коваленко розповів нам про обстріли у Херсоні, як допомагав цивільним мешканцям та про свої враження від міста

Олександр Коваленко на фото справа

 Чи втомлює співака увага фанатів, хто його надихає, та чи зайняте серце артиста — читайте нижче або дивіться у відео

«Кременчуцький ТелеграфЪ» поспілкувався з активним кременчужанином про його «вуличну» фотовиставку у центрі міста, захоплення фотографією та любов до міста й України

Якби за тривалий шлюб видавали нагороду, кременчуцька родина Сидорових з легкістю могла б стати її володарями. А все тому, що ця сімейна пара йде по життю пліч-о-пліч протягом 50 років. За час, проведений разом, у їхньому житті були як радісні моменти, так і трохи сумні. Але вони ніколи не опускали руки та розв'язувати будь-які питання спільно. За пів століття виростили доньку і сина. Нині їх радують троє онуків.

А почалася історія кохання Олександра Павловича та Наталії Іванівни цілком повсякденно, на робочому місці

Завідувачка інфекційного відділення лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» Ірина Ліфанова розповіла, що є прорив у лікуванні гепатиту C та чому під час війни різко зростає кількість людей, хворих на вірусні гепатити

Кандидат медичних наук Ростислав Зауральський допомагав рятувати українських бійців та цивільне населення, яке потрапило під обстріли

Майстриня Тетяна Кава зараз живе у Кременчуці, і каже, що місто їй дуже подобається своєю природою, красою і дуже доброзичливими людьми. Але по своєму рідному Лиману, що на Донеччині, все ж таки сумує, бо там пройшло її дитинство, юність. Там досі знаходяться її улюблені батьки. На жаль, Тетяна поки не може їх вивезти через постійні обстріли, але мріє, що зовсім скоро вони всі зустрінуться, і батьки будуть поруч, і головне, у безпеці

«Щоб то не було, як то не було, але все одно ми знаємо, як казав класик – добро, що зробить? Закохає зло»

З початку повномасштабного вторгнення в кременчуцькій школі № 7 звичайні кременчужани згуртувалися та почали допомагати нашим захисникам: плести маскувальні сітки і кікімори, шити матраци, подушки.

Вони називають себе «Берегині Крюкова» і роблять багато для фронту. Скільки вже зроблено, важко порахувати, але «берегині» не зупиняються і продовжують працювати. Робочих  рук постійно бракує, тому сюди запрошують усіх, хто бажає допомогти наблизити Перемогу

Майже розкрив секрет - чому YAKTAK

Наша землячка Наталія П. на початку війни разом із двома неповнолітніми дітьми поїхала шукати притулку до Польщі. Минуло півтора року і жінка приїхала у коротку відпустку до Кременчука. Вперше вона опинилася вдома, і каже, якби не діти, які залишилися у Польщі, то вже нікуди б не поїхала з рідного міста. Як то мовиться: у гостях гарно, але вдома набагато краще

Кременчуцька команда підписала ще одного новачка

 Кременчуцька команда підписала місцевого вихованця

Спортсмен, який представляє Кременчук, здійснив свою мрію та присвятив її загиблому другу