Будівництво трьох ГЗК та меткомбінату може перетворити Кременчуцький район на зону екологічного лиха

Два роки поспіль «ТелеграфЪ» висвітлює тему будівництва в Кременчуцькому районі, поблизу річки Псьол, Біланівського гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК). На думку вчених, запуск чергового ГЗК може призвести до екологічної катастрофи районного масштабу. Складовими катастрофи може стати загибель малої ріки Псьол (через скиди солоних кар’єрних вод та інфільтрацію фенольних стоків із ставка-випаровувача «Укртатнафти»); зневоднення підземних та надземних джерел і погіршення якості їхньої води; осідання земної поверхні та зсуви гірничих порід, утворення карстів; незворотні зміни природного ландшафту через виникнення нових кар’єрів та хвостосховищ.

Два роки тому історія почалася з селищних зборів, де народ обурювався та кричав на забудовників – бо ті розповіли, що заради Біланівського ГЗК треба знищити 13 сіл. Нині ніхто не кричить – настала фаза документації. «Схема планування території Кременчуцького району» (СПТР) знаходиться на містобудівній експертизі в Києві. До СПТР включений і розділ «Схема розвитку гірничо-рудного промислового району по освоєнню залізорудних копалин Кременчуцької магнітної аномалії». Після того, як документацію узгодять, народу дадуть можливість ще трохи покричати – взяти участь у громадських слуханнях, тощо. Коли влада прийме остаточне рішення, сенс кричати зникне. Власне, обурюватись можна буде і далі, та слухатимуть вас вже лише кіт, пес та дружина (як варіант – кури, гуси та дружина). Щоб цього не сталося, кременчуцькі науковці намагаються допомогти громаді не прогавити шанс та взяти участь у вирішенні власної долі. З тим вони і звернулися до «Телеграфа».

До редакції прийшла викладач Кременчуцького національного університету (КрНУ), професор пані Капустян. Як депутат Кременчуцької районної ради, вона звернулась до голови райдержадміністрації пана Нагорного з пропозицією створити спеціальну комісію для вивчення питання екологічної безпеки Кременчуцького району в разі будівництва Біланівського ГЗК. На думку пані Капустян, до складу комісії мають увійти саме кременчуцькі фахівці-екологи. У своєму листі до райдержадміністрації вона надає повний список науковців КрНУ, які погодились працювати в комісії. Це відомий хімік – доцент Козловська, професор Чебенко (фахова спрямованість – «Фізичні процеси гірничого виробництва»), професор Шмандій (фах – «Екологічна безпека») та інші.

«ТелеграфЪ» запитав професора Капустян, чому вона наполягає на створенні комісії саме з кременчуцьких науковців? Адже, відповідно до вимог українського законодавства, замовники будівництва Біланівського ГЗК мають надати матеріали ОВНС – документ «Оцінка впливу на навколишнє середовище». ОВНС виконують спеціалісти профільних екологічних інститутів. Біланівський ГЗК – це структурний підрозділ компанії FERREXPO. А компанія FERREXPO, як правило, замовляє і фінансує ОВНС для власних об’єктів в Кременчуцькому районі в Українському науково-дослідному інституті екологічних проблем (УкрНДІЕП, Харків). Керівником групи найчастіше виступає заступник директора з наукової роботи та маркетингу наукових досліджень професор Дмитрієва (редакція має офіційні копії документів ОВНС у виконанні вищезгаданої групи).

Чим же не влаштовує харківська група професора Капустян? Вона пояснила:

– Так їхню ж роботу оплачує Біланівський ГЗК! Якої ОВНС можна чекати у такому випадку? Я великі надії покладала на круглий стіл в Омельнику, у вересні, куди приїхали ці харківські науковці. І що ми почули?! Що від будівництва Біланівського ГЗК всім буде добре! А мого односельчанина, який просив не чіпати його хату, його землю та його садочок, – ще й «фашистом» та «націоналістом» назвали! Хіба це наукові дебати?

Якщо нас чекає друге Запоріжжя, ми з цим не згодні

Наразі райдержадміністрація відхилила пропозицію професора Капустян через те, що документи СПТР ще просто не готові, нема що досліджувати. Водночас «ТелеграфЪ» отримав коментар  головного архітектора Кременчуцької райдержадміністрації пана Чернишова:

– Я цілком згоден із пані Капустян щодо необхідності створення експертної групи. Та перш ніж її створювати, треба мати на руках реальні затверджені документи – інакше з чим йти до людей? Треба, щоб київські та харківські екологи сказали, що нас чекає. Якщо нас чекає друге Запоріжжя, ми з цим незгодні. Бівланівський ГЗК накладається на Єристівський та Полтавський ГЗК, поміж ними ще збудують меткомбінат «Ворскла Сталь» – це цілий промисловий комплекс, який безумовно впливатиме на екологію регіону. Нас це не влаштовує. Тому ми вимагаємо від замовників будівництва розділ «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС). Вони його ще не виконали. Лише з цим документом можна йти до людей і розповідати їм, що нас чекає. Зі свого боку, ми висунули замовнику перелік зауважень. Так, ми наполягаємо, щоб «Схема розвитку гірничо-рудного промислового району по освоєнню залізорудних копалин» розроблялася з урахуванням необхідності ліквідації ставка-випаровувача АТ «Укртатнафта». А це дуже дорогий, просто непідйомний проект, Біланівський ГЗК його навряд чи підніме. Тож робота ще на стадії розвитку. Не варто поки нервувати людей.

 Цей лист з вимогою розробити розділ ОВНС та передбачити ліквідацію ставка-випарника АТ «Уктатнафта» райдержадміністрація направила замовникам будівництва Біланівського ГЗК

 На узгодження документації СПТР піде 1-2 місяці. Далі настане час реагувати громадянському суспільству.

1. Це Схема планування території Кременчуцького району (СПТР), надана відділом містобудування Кременчуцької райдержадміністрації. Рожева пунктирна лінія позначає попередні межі гірничо-рудного промислового району, де буде розташований меткомбінат «Ворскла Сталь» та зконцентровані три ГЗК – Біланівський, Єристівський та Полтавський. Як бачите, в межі району потрапляє і ріка Псьол.

2. Фрагмент СПТР, район дії Полтавського ГЗК. Червоними контурами позначена зона екологічного ризику – тобто зона існуючого екологічного впливу гірничовидобувної галузі (кар’єри, відвали, шламовідстійники).

3. Фрагмент СПТР, район майбутнього Біланівського ГЗК. Червоними контурами позначена нинішня зона екологічного ризику – зона екологічного впливу існуючого ставка-випаровувача АТ «Укртатнафта». Тонкими чорними рисками позначена зона потенційного ризику надрокористування – як бачите, ці тонкі чорні риски вкривають всю ділянку, і «наїжджають» на ріку Псьол, де розташовані дитячі табори та бази відпочинку, а також безліч дачних садиб кременчужан.

 Компанія FERREXPO планує запустити в Кременчуцькому районі три гірничо-збагачувальних комбінати – Біланівський (у стані проектування), Єристівський (будується) та Полтавський (діє). Крім того, в районі запрацює меткомбінат «Ворскла Сталь». Компанія «Ворскла Сталь АГ» зареєстрована у Швейцарії. FERREXPO AG теж зареєстрована в Швейцарії.  FERREXPO UK Limited – у Великобританії. Групу FERREXPO контролює український нардеп (БЮТ) і мільярдер Костянтин Жеваго (на фото). «Ворскла Сталь» – теж його бізнес.  До речі, дорогу у «депутатство» нардепу Жеваго дали селяни нашого Запсілля – це вони проголосували за бізнесмена, коли він вперше балотувався до ВР. Кажуть, тоді він був «малесенький такий, скромнесенький хлопчик у картатій сорочечці». Наразі Запсілля мають знести заради будівництва Біланівського ГЗК. Відстоювати інтереси мешканців району нікому. Був, правда, у 2006-му романтичний юнак Олександр Головач – обіцяв кидатися під бульдозери на будівництві меткомбінату «Ворскла Сталь».  Та відтоді він зробив солідну кар’єру – став соратником колишнього нардепа, а нині – міського голови Кременчука – пана Бабаєва, служить у міськвиконкомі. Пан Бабаєв – соратник нардепа Жеваго, член його фінансової групи. Тож навряд чи функціонер Головач і нині жмакатиме офісний костюм під якимись дурними бульдозерами. Мабуть, доведеться громадянському супільству братися за справу.

РАЗВИТИЕ СЮЖЕТА: Строительство Белановского ГОК (все материалы по теме)