14-ту школу знищили, на черзі стоять інші, між тим влада уникає розмови в прямому ефірі

Минулої п’ятниці кременчуцькі журналісти зібрались на телеканалі «Візит» поговорити про проблеми кременчуцької освіти. Це була програма «Наголос», вона йде у прямому ефірі – відповідно, кременчужани можуть на власні вуха почути відповіді посадовців. Можуть навіть спробувати їм зателефонувати та поставити запитання. Організатори запросили на ефір трьох директорів шкіл, начальника міського управління освіти та голову депутатської комісії з питань освіти. І нардепа Шаповалова. Шаповалов вибачився і відмовився. Освітяни просто не прийшли, не попередивши про свою відмову. 

«Не може бути!»

Усім запрошеним на программу «Наголос» освітянам «ТелеграфЪ» поставив однакове запитання: що завадило вам прийти? Ось що ми почули:

Ващенко Анатолій Іванович, директор сш №14:

– У мене так склалися особисті обставини.

Бикова Наталя Олександрівна, директор ліцею №11:

– Мені завадили особисті сімейні обставини.

Никифоренко Володимир Михайлович, директор сш №20:

– У мене так склалися сімейні обставини.

Шиян Ольга Миколаївна, голова депутатської комісії з питань освіти:

 Ольга Миколаївна, не дослухавши запитання, кинула телефонну трубку.

Москалик Генадій Федорович, завідувач Кременчуцького міського управління освіти:

Секретар пана Москалика спершу з’єднала нас зі своїм шефом, а потім раптом повідомила, що його немає, він поїхав, його викликали у справах.

На нашу думку, малоймовірно, щоб у трьох шкільних директорів водночас так склалися сімейні обставини, що це завадило їм прийти на програму. Відсутність голови депутатської комісії з питань освіти та начальника управління освіти теж показові. А їхнє небажання говорити по темі очевидне. До речі, за три місяці, поки точиться скандал навколо знищення 14-ї школи, пан Москалик примудрився жодного разу публічно не висловити власну позицію щодо ситуації. Тож, за версією «Телеграфа», усі п’ятеро освітян виконали побажання міської влади – не ходити на програму.  Бо чому б ще вони могли хором проігнорувати розмову про кременчуцьку освіту у прямому ефірі? Нагадаємо, пані Шиян – голова депутатської комісії з питань освіти – активна учасниця виборчої кампанії міського голови пана Бабаєва. Ну а посада начальника міського управління освіти напряму залежить від його стосунків з владою. Говорити про таке наче нечемно, але ж це – важіль впливу. І надто вже очевидний.

 Час подумати, чому освітянам небажано було приходити на прямий ефір? Маємо версію.

Економія, як прикриття інших цілей

 І перший віце-мер пан Погрібний, і мер міста пан Бабаєв неодноразово розповідали кременчужанам, що багатостраждальну 14-школу влада змушена зачинити не заради Центру адмінпослуг, який там збираються влаштувати, а заради економії коштів. Адже школа має катастрофічно низьку наповнюваність та завантаження, тож її утримання лягає на міський бюджет невиправданим тягарем. Тому учні 14-ї школи та їхні батьки не повинні бути егоїстами, а мають погодитись на незручності заради високої мети – економії бюджетних коштів. 

 Між тим, інформація, зібрана міським управлінням освіти, не підтверджує слова мера та першого віце-мера про критично низьку завантаженість школи. Дивіться самі.

Як бачите, дев’ять міських шкіл мають набагато меншу завантаженість, ніж 14-та.  Тому «ТелеграфЪ» не вважає переконливим твердження представників влади щодо економії коштів шляхом знищення 14-ї школи. Чому ж влада почала саме з неї? За версією «Телеграфа», тому, що школа розташована у самому центрі міста. Це дуже ласий шматок землі. Міська влада розповідає нам, що тут розмістять центр адміністративних послуг – і буде кременчуцьким підприємцям щастя. Між тим, відповідаючи на запитання «Телеграфа», керуючий справами міськвиконкому пан Шаповалов визнав, що коштів на створення центру – 1 млн. 470 тис. грн. – наразі немає. Міська влада сподівалась отримати субвенцію з держбюджету або з Полтави, та не отримала («ТЪ №2»). Отже, школу знищили, а центру поки немає. То що там буде?

 Що буде, подивимось. Втім, «ТелеграфЪ» звертає увагу на розташування шкільної земельної ділянки – вона на однаковій відстані і від двох міських вокзалів, і від центрального ринку, і від стадіону «Кредмаш», який давно збираються узяти у комунальну власність. Тож тут може бути і «Дом колхозника» для торговців з ринку, і готель для туристів та спортсменів, і офісні приміщення. А може й дев’ятиповерхівка вирости.  

 Небезпека, на нашу думку, полягає в тому, що міська влада не обмежиться знищенням однієї школи. Міський голова свого часу говорив про необхідність закриття трьох шкіл через їхню збитковість. Перший віце-мер пропонував закрити не три, а п’ять шкіл. Та школи – це власність кременчуцької громади, а не двох чиновників. І навіть не тих депутатів міськради, які без вагань «приговорили» 14-ту школу, давши згоду на реконструкцію її приміщення під центр адмінпослуг. Влада не має права одноосібно приймати рішення про знищення закладів освіти в Кременчуці. Вона зобов’язана говорити про це з кременчужанами. Та не хоче – тому, на нашу думку, і не з’являється на прямі ефіри.