«Міг змінити країну на краще»: на Полтавщині попрощалися із захисником України Назаром Боровицьким

Сьогодні, 28 липня, у селі Пашківка Кременчуцького району попрощалися з військовим офіцером Назаром Боровицьким, який загинув на російсько-українській війні. Провести Назара в останню путь зійшлося сотні людей. Односельці, рідні та знайомі зібралися на прощальний мітинг біля школи.

Повномасштабне вторгнення РФ застало Назара на Сході. Потім хлопець бачив жахи війни у Бучі та в Бородянці. 5 квітня капітан Боровицький вилетів у рятувально-пошуковому гвинтокрилі на допомогу пораненим з «Азовсталі». Але гвинтокрил не долетів кілька кілометрів до підконтрольної Україні території — борт збили росіяни. Донедавна про Назара не було жодної звістки. Але 17 липня підтвердилося — він загинув.

Назар Богданович Боровицький народився 24 вересня 1993 року у селі Пашківка колишнього Козельщинського району. Протягом 2000-2008 років навчався у Пашківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. У дев’ятий клас пішов у ліцей при  Кременчуцькому педагогічному коледжі імені А. С. Макаренка. Протягом трьох років навчався у класі з поглибленим вивченням інформатики, програмування та математики. Був старостою групи. У 2011 році закінчив 11 клас із золотою медаллю. 

Наступним етапом у житті Назара стало навчання у Національній академії Служби безпеки України. Впродовж чотирьох років був старшиною курсу. Потім Назар добровільно став учасником АТО. Після закінчення академії залишився працювати у відомстві. 

Назар постійно вдосконалювався. Під час навчання займався бойовими мистецтвами, ходив на бокс, фізично удосконалювався. Після закінчення академії був на військових навчаннях в США. Снайпер, сапер, інструктор спецоперацій, стрибки з парашутом — всі ці дисципліни опанував Назар. Хлопець здійснив близько 100 стрибків з парашутом. Проходив курси з виживання, курси  водолазів та надання першої медичної допомоги. Завдяки цим знанням врятував не одне життя. 

Назар був відзначений державними нагородами — орденом «За мужність» та орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Ось якими спогадами ділиться подруга дитинства Таня Ніколенко: 

Поховають Назара у суботу, 29 липня, у Києві. 

Щирі співчуття дружині, батькам та близьким Назара. Герої не вмирають!