На самому початку збройної агресії Росії, ще у березні 2014-го, Олег Семко пішов до лав ЗСУ добровольцем, покинувши престижну роботу в Полтаві
Повернутися в Україну 24 лютого 2022 року Олега Семка спонукало розуміння того, що його допомога та військовий досвід, отриманий у 2014-2015 роках у лавах 1-ї танкової бригади, вкрай потрібні для захисту України.
Про це повідомляє пресслужба Полтавського обласного Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Він став на захист України на самому початку збройної агресії Росії — у березні 2014 року. Тоді теж пішов добровольцем, покинувши престижну роботу в Полтаві. Відслуживши рік, демобілізувався та з головою занурився у роботу, щоб забезпечити дружину, двох доньок та сина, які його чекали вдома.
Так само й у лютому 2022-го, не зволікаючи, виїхав до України, щоб добровольцем долучитися до війська. Добирався складно — декілька днів. До Полтави приїхав уже вночі, переночував у знайомого. А ранком вирушив додому на Диканщину. Знав, що тривожна валізка була зібрана ще з 2015 року: форма, берці, броня, шолом, аптечки. Приїхав додому, поцілував дружину та дітей, посидів з ними годинку і поїхав до ТЦК — мобілізовуватися до лав ЗСУ.
Перший виїзд новосформованого підрозділу на фронт був 1-го липня 2022 року — на Харківщину, в район Богодухова. Олег виконував завдання на блокпостах. У жовтні батальйон виїхав на Донеччину, в напрямку Соледара. Були в Костянтинівці, у Бахмуті.
Потім фронт. В Олександрополі неподалік від Нью-Йорка виконував бойові завдання у складі кулеметного розрахунку разом з президентською бригадою. До російських позицій там було метрів 800. Головний сержант згадує, що саме там побачив, як можна злагоджено працювати на лінії зіткнення. Якщо ставало дуже «гаряче», завжди підтримувала наша артилерія, ефективно придушуючи натиск росіян.
На початку січня 2023 року підрозділ Олега Семка зайняв позиції між Красногорівкою та Авдіївкою.
Він та його п’ятеро побратимів трималися на цій позиції добу. Вдосвіта отримали повідомлення, що в їх бік рухається російський підрозділ. Коли аеророзвідники підняли в повітря дрон, то побачили, що противник значно переважає чисельністю: три десятки росіян проти шести наших бійців.
Вийшов з окупації, щоб стати на захист України та звільнити від росіян своє рідне місто
Українські захисники билися несамовито. Олег згадує, як «пригощали» росіян щільним вогнем з автоматів, з сусідньої позиції побратим підтримував їх прицільним вогнем з гранатомета. І цей штурм вдалося відбити — покинувши на полі бою загиблих та поранених, росіяни відступили.
Натомість противник не залишив їх у спокою та взявся «розбирати» позицію з мінометів. Одного з воїнів поранили. Розуміючи, що на такому холоді без медичної допомоги шансів вижити у побратима дуже мало, Олег передав командуванню інформацію про потребу в терміновій евакуації та отримав наказ виходити.
Дорогою до точки евакуації група потрапила під сильний артобстріл — не дійшовши 20 метрів до сусідньої позиції, поранення дістали усі. Олегу уламками снаряда сильно пошкодило ноги.
Після проходження ВЛК з висновком про непридатність до бойової роботи головний сержант Олег Семко отримав наказ про переведення на військову службу до П’ятого відділу Полтавського РТЦК та СП в Диканьку на посаду інструктора відділення рекрутингу та комплектування.
Солдат роти охорони Полтавського ТЦК розповів, через що довелося пройти йому та його побратимам
Серед його обов’язків — проведення агітаційної роботи серед військовозобов’язаних чоловіків щодо залучення на військову службу за контрактом. А також інформування молоді про вступ до вищих військових навчальних закладів.
У Кременчуці відкрився Центр рекрутингу української армії — людина сама обирає, де хоче служити
За словами головного сержанта, зараз на контракт ідуть переважно чоловіки віком 25-35 років. Серед переваг контракту Олег відзначає те, що військові обов’язково проходять навчання за кордоном. А також мають можливість обрати бригаду та посаду для своєї служби. За його словами, обирають переважно ті бригади та підрозділи, де вже служать друзі чи родичі.
Олег Семко висловив свої відношення до «ухилянтів» та тих, хто не бажає захищати свою країну.
Нагадаємо, раніше ми писали, як колишній голова Козельщинської районної ради Юрій Марченко добровільно мобілізувався у перший день повномасштабної війни. Воювати на фронті йому довелося у складі стрілецького батальйону на Авдіївському напрямку.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.