Подорожуємо «європейською» Україною

Покинуті замки, доглянуті величні фортеці, дерев‘яні церкви початку 17 століття, цілі міста, побудовані в найкращих європейських традиціях, – все це чекає на туристів не десь за кордоном, а тут, в Україні. Достатньо сісти у потяг і наступного дня опинитися в іншому світі.

Про Західну Україну є два найпоширеніших «міфи» – страшний і добрий. Перший – про те, що там живуть самі націоналісти, які за російську мову можуть лінчувати. Другий – на заході живуть дуже культурні й освічені люди, а не такі варвари, як на сході. На існування не заслуговує ані перша думка, ані друга. Якщо і є область більш націоналістично налаштована, то це Івано-Франківська. Там навіть у переліках пільговиків вказано «ветерани колишнього союзу». Звісно є такі люди і на Львівщині та Тернопільщині, але значно менше. На Буковині та Закарпатті про націоналізм нічого не знають – там здавна мешкають різні народи і вони навчилися жити дружньо:). Про освіченість… Українська літературна мова звучить дуже рідко, а суржики та діалекти містять багато іншомовних слів, в тому числі  російських.

Ми довго вагалися – витратити гроші на «перевірене» море, чи «невідому» Західну? Врешті решт, купили квитки на львівський потяг. Проїхали Тернопіль – Чортків – Івано-Франківськ – Татарів, Ворохта – Чернівці – Кам‘янець-Подільський – Хотин. Не пожалкували жодної миті. За 14 днів подорожі ми побачили безліч цікавих місцин – справжніх «зірок» нашої історичної спадщини. Шкода, що до них не всюди ще по-господарськи відносяться – чимало з того заросло бур‘янами та обмальовано недоумками. Але людська недалекість не все ще сплюндрувала в Україні, і нам та нашим нащадкам є де побувати, чим подивуватися. Тож не потрібен нам «берег турецький».

 Цікаво

Винайняти садибу в Карпатах, житло у Тернополі – від 150 грн, у Чернівцях – від 200 грн, у Кам‘янці-Подільському – від 100 грн (ціни на двох за добу). Проте іноді доводилося ночували у кімнатах відпочинку на вокзалах – вони, як реальні машини часу, переносили нас у Радянський Союз із відповідними меблями, персоналом та ставленням до тебе.

Історична частина Кам‘янця-Подільського зараз реставрується – з усіх боків поступово із багатовікової сплячки піднімаються будівлі, радуючи око. На фото – стара фортеця, яка захищала єдиний міст, що вів до міста. 

Файне містечко з пекельною назвою Чортків (є ще Сатанів). У ньому – все як на долоні, і за короткий проміжок часу можна побачити, як курей біля руїн середньовічного замку, так і чудові європейські квартали. На фото праворуч – дерев‘яна церква, побудована без жодного цвяха.

Чернівці не гірші за Прагу – кожен будинок зі своїми архітектурними викрутасами, історією. У старому місті всі дороги із бруківки. Головна туристична вулиця – Ольги Кобилянської – може дати фору і столичному Андріївському узвозу, і московському Арбату. 

Садиба у Татареві (між Яремче та Ворохтою). На вулиці +20-25 градусів. У Кременчуці на той момент – усі +40. Лєпота… Господар садиби – людина «продвинута» – професор медицини, щирий українець та підданий англійської королеви:) Надто вболіває за долю нашої багатостраждальної країни. Поряд із садибою у навколишніх лісах можна назбирати грибів, чорниць. Один гуцул, якого ми зустріли тут же, розповів, що неподалік знаходиться маєток Ющенка:

– Він має 500 овець. Прилітає вертольотом і робить шашлик! – повідав дідусь подробиці гірського життя екс-президента.

ДРУГИЕ ПУТЕШЕСТВИЯ ТЕЛЕГРАФА:

Над пропастью в тумане: «ТелеграфЪ» ночевал на горе Ай-Петри

Камбоджа:страна улыбающихся людей

Грузинский «буковель» или почему в Гудаури лучше, чем на работе