Біля найближчого з клубів зупиняємо хлопців, які сідають в яскраве компактне Шевроле. Здалося, що вони мають відношення до адміністраторів цього закладу. чи принаймні якісь їх партнери. Почувши питання, водій ховається за склом і кидає у напіввідчинені дверцята, що не скаже, як заробити на таку машинку, бо вона йому дісталася від батьків. А вони її заробили чесно. І авто зникає за поворотом.
Три модні юнаки, які припаркували свій Мерседес класу “Є” біля іншого клубу, сказали, що автомобіль цей, як на них, не надто й дорогий. Мовляв, достатньо просто працювати, бажано займатися бізнесом, не важливо – яким. Про свій бізнес хлопці скромно промовчали, відмовившись фотографуватися і називати імена. З огляду на прикид, аксесуари і зачіски, можна було припустити, що це може бути шоу-бізнес (ну-у, або ще щось пов’язане з ним), а “козирний” держномер давав привід підозрювати хлопчиків у зв’язках з сильними “мира сего”.
Звісно, вночі таких хлопчиків на крутих тачках попід клубами набагато більше. Але навряд чи вони охочі до розмов. Отож ми прямуємо далі вечірніми і ще сонячними вулицями Кременчука.
Коли по центральному перехресті пронеслась Хонда з відкритим верхом, ми пожалкували, що не вдасться її наздогнати. Аж ось за кілька хвилин надибали на це авто ще біля “пентагону”. “Ну що нам сказати?! – сміючись запитувала красуня за кермом у своєї супутниці. – Як заробити грошей на таку незвичайну машину?” “О-о! Це не до нас з таким питанням”, - відповідала подружка. “Подарували! – наважується на відвертість власниця кабріолета, і тут же уточнює – Тільки можна не говорити, хто подарував? Я лише знаю, що для цього треба довго-довго працювати”.
Ну ось! Нарешті! Ось вона - Тойота Ленд Краузер! PRADO. Кремова. Елегантна і потужна. Несподівано виявляємо за кермом цієї солідної машини тендітне дівча. Студентка на ім’я Марина скромно посміхається: “Взагалі-то це автомобіль мого чоловіка. Отож, думаю, що просто треба мати хорошого чоловіка”. Ще в школі, працюючи консультантом парфумерної компанії, вона заробила свої перші гроші. І одразу ж витратила на себе – накупила косметики.
Йдемо до скверика, де купа таксистів паркують свої Лексуси (Daewoo). Один із них каже, що це його товариш взяв автомобіль у кредит (передоплата у банку – 1500грн.), а ось він тепер відробляє таксуючи по місту. Сподівається за пару років кредит вони погасять. Ой! Нашими дорогами погасять вони не лише свій кредит, а багато чого на зразок ресор чи шарової.
Поблизу в шикарному сріблястому Шевроле Иванда сидять двоє молодих чоловіків. Один з них каже, що на таку машину не заробиш, можна лише вкрасти. Інший радить попрацювати двірником у ЖЕДі. Щодо реальних способів, то обидва вже серйозно запевняють: “Достатньо бути депутатом. Хоча б райради”.
Нарешті підходить власниця – струнка білява молодичка. Оксана каже, що взяла авто в кредит. Вона вважає, що головне – бажання придбати машину. А допоміг їй це зробити чоловік. Сам Юрій радить взяти одне яблуко. Помити. Продати. Потім купити за виручені кошти два яблука. Знову помити. І знову вкласти виручку в цей умовно-яблучний бізнес, просуваючи його таким чином, аби заробити добрі гроші. Інший спосіб – отримати від бабусі спадщину. Врешті-решт він зазначає, що беручи кредит на таку машину, треба заплатити перший внесок – приблизно 20 тисяч гривень. Значить яблука таки доводилось мити, виходить. Юрій зізнався, що своїм першим найшвидшим і найлегшим заробітком вважає виграш в “Чур” (коли кидають копійки) ще в школі: кинув - виграв! Можна було дозволити собі морозиво, а дівчину повести в “Лакомку”.
Якийсь час ми нудимося від прикрощів, що ніяк не вдається знайти припаркований “танк”, себто – джип. Натомість раптом бачимо щось подібне – новеньке сріблястого кольору з логотипом Micubishy. І за кермом сидить ... не повірите!!! Вічний революціонер Валентин Стасюк. Який скаржиться, що його дорогу покупку невиправдано часто обговорюють на кожному кроці. Цього ж разу здалося, що відомий громадськості депутат кількох скликань ніби чекав, коли ми натрапимо на нього і саме для цього припаркувався на центральній площі. Пан Стасюк побурчав, звичайно, що журналісти його підстерігають на кожному кроці і запевнив, що свого Out-Lander’а не вважає крутим. На першу зарплату Стасюка, за його словами, гуляв весь відділ, куди він влаштувався. На те, що залишилося, молодий заробітчанин купив подарунки батькам і організував святкову сімейну вечерю. “Я 40 років працював інженером-конструктором, щоб купити цей автомобіль, - проголосив Валентин Володимирович, - І батьки – 100 років. Залишили мені свої заощадження. Цікавіше дізнатися, як 20-річні змогли придбати собі дорогі авто!” Далі було щось традиційно-революційне про те, що наш герой не зважаючи на своє крісло керівника апарату ради не продасться нікому. А у дзеркалі вікон Micubishy символічно відбивалася будівля мерії...
Чи крута машина VOLVO? Певне, що так. Здається, це одна з нових моделей.
“Треба не спати ночами, щоб купити таку машину - розказував її власник - підприємець Юра, - багато працювати. Але насамперед вчитися. Це найголовніше. Варто закінчити університет. Втім необхідно обов’язково мати знайомства і зв’язки. Без них нічого не вийде”. Юра згадав, що у 15 років він заробив підсобником на будівництві свої перші кошти і пригостив на них своїх друзів пивом.
“Треба мати розум, працювати головою, - каже власник автомобіля Хюндай, - І навіть якщо траншеї рити, то треба думати, як їх правильно копати. У мене немає ні багатого татка ні багатої мами. Просто я все життя трудився”. Анатолій розповів, що починав з помічника екскаваторника на Полтавському ГОКу, а у “вільний від роботи час” мотався на Москву. Купував там дешевше, продавав тут дорожче. Стояв на ринку. Заробіток вкладав у свою справу. Просувався по кар’єрних сходах. Нині - комерційний директор фірми. Має лише технічну освіту. А машинами займається все життя – ганяв їх з Германії і продавав. Головним вважає прагнення і бажання.
“Основні витрати в людей ідуть на горілку, випивку... – розмірковує Анатолій, - Треба виключити їх. Щоб все було в міру і в норму. Тоді поступово відчуватимете прибуток, можна налагодити свій маленький бізнес.
Варто пам’ятати три батьківські заповіді: посадити дерево, збудуй дім, вирости дітей. У мене все це є. А машина?.. Це засіб пересування, додаток, це не розкіш”.
Роблячи висновки з нашого нехитрого дослідження, можна помітити, що ті, хто мав підприємницьку жилку ще в дитинстві, зміг з часом купити собі дорогий автомобіль. Як її в собі виявити, ту жилку? Слідкуйте за нашою рубрикою “Будь багатим”.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.