Чим пахне для кременчужан сланцевий газ

У 2013 році в Україні розпочалася нова революція. Газова, сланцева. Принаймні у цьому нас запевняють телеканали та преса. Незалежність від російської газової труби та своє, рідне блакитне паливо в оселях і на підприємствах – із такими гаслами вийшли до людей високопосадовці. Вони привели в Україну великих закордонних інвесторів Shell та Сhevron, які готові вкладати у справу не один десяток мільярдів доларів. Нібито треба радіти та плескати в долоні – буржуї наїдяться, «Газпром» «обламається» зі своєю захмарною ціною на газ, а людям ще й користь, може, з того буде…

– Ніякої революції немає, і я не вірю, що мені та простим українцям буде від того сланцевого газу якийсь зиск, – ділиться думкою кременчужанин Сергій, інженер. – Не вірю, що ціна на газ знизиться. Просто певні люди, використовуючи наші надра, зароблять великі гроші. Так завжди було. Гасла про енергетичну незалежність, революцію – то лише прикриття для чергового розпилу коштів.

Запал кременчужанина підігріває те, що ані Міністерство енергетики, ані закордонні компанії, ані українські підприємства, допущені до видобування сланцевого газу, не відповідають на багато економічних запитань журналістів. Кажуть, то бізнес-таємниця. Наприклад, про угоду із Shell відомо лише, що половина газу переходить закордонній компанії, а інша половина – державній українській, 10% у якій належить приватній фірмі. Куди прямуватиме видобутий газ та за якою ціною – невідомо. 

Велика дуля чи мильна бульбашка

За даними Міненерго, у 2012 році Україна «з’їла» 54,7 млрд кубометрів газу. З них 33 млрд куплені у російського «Газпрому» за ціною $416 за тисячу кубів. При цьому собівартість видобутку російського газу – $50 за тисячу кубометрів. На думку експертів, саме із цією «несправедливою» різницею в ціні й покликана боротися «сланцева революція».

За прогнозом Державної служби геології та надр, запаси сланцевого газу в Україні складають 15-25 трлн кубометрів. При нинішньому споживанні цього вистачить на 270-450 років. Але то оптимістичний прогноз – невідомо, скільки ж газу можна дістати та в яку копійку це виллється.

За словами міністра енергетики Едуарда Ставицького, Shell на Харківщині та Донеччині планує видобувати років через 6-7 близько 20 млрд кубометрів газу на рік. Це стільки ж, скільки цього року уряд збирається закупити у «Газпрому». Песимістичний сценарій – ми видобуватимемо 7-8 млрд кубометрів. Урядовці планують до 2020 року повністю перейти на власне виробництво газу і не купувати його в Росії.

– За оцінками НАК «Нафтогаз України», собівартість сланцевого газу складе 180 доларів за тисячу кубометрів, – розповів у інтерв’ю журналу «Эксперт» спеціаліст з енергетики Валентин Землянський, який кілька років працював у «Нафтогазі». – «Газпром», в чиїх інтересах грати на підвищення, називає суму 250 доларів. Тому всередині країни, з урахуванням податку на додану вартість та транспортування, споживач отримає паливо по 350-400 доларів за тисячу кубометрів.

Зараз, за словами Землянського, $412 на кордоні з Росією виливаються споживачам у $600-700. Різниця відчутна. Можливо, перспектива видобутку в Україні власного газу збавить апетити «Газпрому». Проте дехто вважає, що «сланцевий проект» виявиться невигідним. Наприклад, у сусідній Польщі лише одна компанія зараз продовжує розробку та дослідження родовищ.

«Сланцева революція» за 60 км від Кременчука

Якби не широкий піар сланців, то ми б і не дізналися, що на Полтавщині ця «революція» почалася ще у вересні 2011 року. Саме тоді Полтавська обласна рада погодила отримання дозволів ТОВ «Надра-Геоінвест» та ТОВ «Голден Деррік» на геологічне вивчення та видобування сланцевого газу. Першим надали 499,5 кв км у Лохвицькому районі, а другим – 164,4 кв км у Новосанжарському. З того часу обласна рада погодила ще 12 дозволів. Наразі «сланцевою революцією» охоплена 1/7 території Полтавщини – 3,88 тисяч квадратних кілометрів. Підприємці шукають газ, не так гучно, як Shell та Сhevron. Найближчі ділянки – у Кобеляцькому, Новосанжарському та Решетилівському районах. Якісь 60 км від Кременчука.

«Зелена хвиля»

Питання видобування сланцевого газу є політичним, адже в цьому геть не зацікавлений російський «Газпром», котрий «годує» Україну своєю дорогою продукцією. Саме із рукою цього братнього монополіста і пов’язують заяви політиків та екологів про небезпеку «сланцевої революції» для простих українців. Людей лякають землетрусами та забрудненням підземних вод. І на це, в принципі, є підстави.

– Екологічні та соціально-економічні ризики від видобування сланцевого газу за нинішніх технологій є значними, – заявляє голова Кременчуцького осередку Всеукраїнської екологічної ліги, кандидат біологічних наук Надія Гальченко. – Наприкінці грудня, ще до підписання угод між урядом та видобувними компаніями, наша організація зібрала круглий стіл та заслухала думку науковців з цього приводу. Прогнози не оптимістичні.

За інформацією еколога, спеціалісти вказують на можливі проблеми – землетруси, забруднення хімікатами підземних вод, величезні витрати води. Про це неодноразово писали деякі закордонні ЗМІ, знімали фільми, ситуацію коментували вчені. Інші ЗМІ, інші вчені заявляли, що все це неправда – при використанні сучасних технологій ніяких екологічних проблем не виникає.