Для АТО-вців у Кременчуці немає вільних земельних ділянок, а для церкви московського патріархату знайдеться?

У такий спосіб учасники АТО висловилися проти виділення земельної ділянки для будівництва храму УПЦ московського патріархату. Сила мистецтва переконала мера - він вийшов, власноруч розвернув гармату в інший бік та дав вказівку зняти питання з розгляду. Через кілька хвилин на засіданні члени депутатської комісії із земельних питань проголосували за те, щоб проєкт рішення на сесію не пускати. Таким чином, 24 лютого депутати Кременчука не розглядатимуть проєкт про виділення 1,2 га для будівництва церкви УПЦ МП. 

Проєкт рішення зняли з голосування “на доопрацювання в зв’язку з визначенням питання площі скверу «Юність». Що це може означати?

Земельне питання сьогодні - це про політику, а не про свободу віросповідання

Для мене, як депутатки, питання однозначне: під час військової агресії Росії ми не маємо права підтримувати розвиток організацій, пов’язаних із Росією. Зміцнювати позиції УПЦ Московського патріархату за рахунок ресурсів нашого міста я категорично не погоджуюся. Сьогодні на Сході України наші воїни стоять на смерть за кожен метр української землі, тому у своїх громадах саме учасники АТО мають першочергове право на отримання земельних ділянок.

У Кременчуці за минулий рік ділянки отримали лише родини загиблих і померлих воїнів. Зараз в мерії понад 1000 заяв від АТО-вців на землю. У відповідь вони традиційно чують: вільних ділянок немає.

Так для кого ж тоді українська земля є? І де земля для українських солдатів? Якщо її немає у їх рідних містах, то для них вона лише в окопах?

Мій однопартієць, АТО-вець, депутат Кременчуцької районної ради Сергій Захожий у Фейсбуці дуже емоційно пояснив, чому для наших воїнів виділення землі для церкви УПЦ МП недопустимо.

Один із аргументів кременчуцького АТО-вця – це співпраця священиків УПЦ МП із російськими «зеленими чєловєчками» в Криму в 2014 році. Підтвердження зібрано в розслідуванні російського опозиційного ЗМІ.

Я не хочу робити негативні висновки стосовно усіх священиків УПЦ МП, це буде несправедливо. Але на сьогодні фактом є те, що УПЦ МП формує у своїх вірян лояльність до російської агресії, наприклад, просуваючи тему «святых воинов».

Цитата з сайту УПЦ МП: «8 лютого 2022 року в Одесі зустріли Всеукраїнський хресний хід з іконами та мощами святих воїнів, який з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія організовує Синодальний відділ УПЦ зі взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями».

Про повагу до вірян усіх конфесій

Я глибоко поважаю свободу на віросповідання і ставлюся з повагою до вірян, які відвідують церкви Московського патріархату. У нашому місті таких церков більшість, юридичні права на нерухомість та землю за цими організаціями закріплені. І ми в демократичній державі повинні гарантувати право власності. І робимо це. 

Священики будь-яких конфесій проводять богослужіння в Кременчуці, віряни відвідують храми, перешкод немає. 

Я не бачу потреби в будівництві ще одного храму, я не чула про демографічний сплеск у Кременчуці і гостру потребу жителів міста в тому, щоб мати іще один храм.

Перепрошую, але в цій ініціативі я бачу лише амбіції однієї людини або кількох увійти в історію Кременчука з титулом “видатних будівничих”. Може, здорові амбіції благодійництва, а, можливо, і звичайне марнославство - не маю права давати оцінку, кожен вирішує для себе сам.

Церква поза політикою? Я не вірю

Довіра до церкви як інституції у мене дуже похитнулася в 2014 році. Власне, вона була зруйнована. Справа в тому, що моєю “рідною” церквою з дитинства була Успенська церква МП в Крюкові. Якщо колись і десь в мене відбувся діалог з Богом, то це було саме в Успенській церкві. 

І мені було дуже боляче, коли в квітні 2014-го на подвір’ї цієї церкви роздавали листівки про славну історію Русі та мученика імператора Миколу ІІ, що закінчувалися такими словами: “Проводите референдумы по объединению с Россией, чтобы из ваших зарплат не высчитывали деньги на восстановление Майдана…” І це тільки одна цитата. 

Сьогодні церква УПЦ МП продовжує не визнавати самостійну Українську православну церкву і називати священиків “розкольниками”, а одним із аргументів на свій захист МП вказує велику кількість приходів і церков, що має на території України. 

До речі, в Кременчуці вже під час російської військової агресії виділяли землю церкві УПЦ МП. У 2018 році десь 40 соток отримала Свято-Варваринська церква на вулиці Манагарова на Раківці. Відповідно, на таку площу зменшилася сусідня земельна ділянка парку “Юність”: було 1,4 га, а залишилося 0,8 га. 

За іронією долі, назву “Юність” має і сквер у 304-му кварталі на Петрівці, за який і вийшли змагатися вчора АТО-вці.

Віталій Малецький в 2016 році отримав грамоту і медаль від УПЦ МП. Повідомлення на сайті “Програма Плюс”.

Отже, забігаючи наперед, у Кременчуці релігійні організації УПЦ МП вже отримували від громади земельні ділянки. Під час війни. А міський голова Віталій Малецький  вже отримував у 2016-му році  грамоту за «церковні заслуги перед Кременчуцькою Єпархією УПЦ Московського патріархату» та медаль Козельщанської ікони Пресвятої Богородиці. Тобто, діалог, до якого закликав Віталій Малецький АТО-вців, стоячи біля гармати, вже відбувся раніше на користь УПЦ МП. І на сьогодні питання закрито: земля - вичерпний ресурс громади, працюємо на забезпечення земельними ділянками учасників АТО. 

Щоправда, у мене є припущення, що у когось знову виникне бажання винести на розгляд сесії питання про виділення землі УПЦ МП “після доопрацювання в зв’язку з визначенням питання площі скверу «Юність». Подібне “протягування” земельних питань Кременчук вже бачив, і неодноразово. Але мистецький перфоманс із гарматою ми побачили вперше.