Микола Корецький: «Бізнес допомагає державі, а коли держава допоможе бізнесу?».

Глава держави, серед іншого, мотивував своє рішення серйозними викликами для національної безпеки, а також великою кількістю перебіжчиків та зрадників серед співробітників правоохоронних органів. Маємо ніби посилення боротьби з посібниками агресора та корупціонерами. Але чи є для вітчизняного бізнесу новиною те, що в СБУ та інших державних структурах на ряду з достойними працівниками вистачає зрадників та корупціонерів? Та чи вплинуть дані події на нейтралізацію корупційних схем та зловживань на місцевому рівні?

Дізнавшись новину про звільнення високопосадовців, я, Корецький Микола Борисович, директор Кременчуцького заводу комунальної техніки АЛЬФАТЕКС, вирішив розповісти як працюється бізнесу зараз та як ведуться справи на місцях перевіряючими інстанціями. Попиту на товар зараз маємо обмаль: дві-три одиниці техніки на місяць, але податки сплачуємо регулярно й зарплату робітникам теж, адже розуміємо — війна. На додачу ми виживаємо в умовах тиску на бізнес, який отримуємо сьогодні. Цих труднощів точно можна було б уникнути, бо вони значно погіршують як положення справ, так і емоційний стан колективу.

Президент України Володимир Зеленський ще у березні дав завдання тиловим регіонам – запустити економіку, забезпечити стабільну роботу підприємств, зберегти робочі місця. «Щоб усі працювали нормально, щоб міста оживали, щоб усюди, де немає бойових дій, продовжувалось життя, — заявив президент Зеленський. — Умова лише одна — ви забезпечуєте нормально роботу свого бізнесу в межах закону України».

Колектив Кременчуцького заводу комунальної техніки АЛЬФАТЕКС відгукнувся на заклик керівництва країни не зупиняти виробництво та підіймати ВВП країни. Наше підприємство знаходить можливість підтримувати економіку України, допомагаючи місту і країні в цілому. Натомість підприємству доводиться протидіяти багатьом викликам у вигляді перевіряючих інстанцій, які додають неабияких складнощів.

Замість того, щоб наразі думати як виплатити зарплату працівникам підприємства, керівництву заводу доводиться їздити по судах та податкових службах й доповідати чим ми займаємося.

Бізнесу, що працює в умовах війни була обіцяна всестороння підтримка і ми мали надію, що зможемо спокійно працювати. Натомість отримуємо вбивчий тиск на роботу підприємства:

1. Днями Державна податкова служба заблокувала реєстрацію податкових накладних. Без пояснення причин. Тепер будемо вимушені звертатися до суду, витрачати гроші, наймаючи адвоката та збирати документи й доводити, що ні в чому не винні.

2. Прийшла ухвала по запиту БЕБ (Бюро економічної безпеки) про обшук на підприємстві та вилучення документів, пов'язаних з роботою у 2020-2022 роках. Невже під час війни це нагально необхідно, адже підприємство наприкінці 2021 року успішно пройшло податкову перевірку, яка включала аналіз роботи за три роки! По факту податкової перевірки є навіть рішення суду на нашу користь. Раніше було ще три запити із БЕБ, на які ми швидко реагували й надавали документи. Але спокійно працювати нам не дають і досі.

3. Коли БЕБ приїхали робити вилучення документів, одночасно прийшли зі СБУ з питаннями у справі по автобусах. Коли її порушили два чи три роки тому, вже й обшуки були, і документи вилучили. Спочатку приїхали, взяли копії документів, потім оригінали, зробили всі експертизи, а згодом не віддають справу до суду, а посилають вкотре працівника СБУ, який починає ставити питання, що хоче переговорити з тим, хто встановлював додаткове обладнання на автобуси. В мене до нього виникло питання: «Шановний, всі перевірки пройшли, додаткове обладнання стоїть згідно договору поставки. Вже поліція, СБУ, прокуратура всі приходили дивились і бачили що воно стоїть. Дайте мені відповідь на питання, з якою метою ви хочете запитати робітника чи встановлював він це обладнання, чи ні. Адже воно не могло самостійно встановитися. Якщо ви дізнаєтеся, що його встановив Петренко чи Сидоренко, що воно вам дасть?» На моє запитання відповіді я не почув.

Також я додав йому, що не можу подивитися яке саме обладнання я встановлював на ці автобуси два чи три роки назад, адже всі документи — копії й оригінали ви у мене забрали, все знаходиться у вас, ви самі все можете подивитися у себе. Я дав зрозуміти працівникові СБУ, що тут немає ніякого злочину, а його просто прислали передати мені «привіт» від керівництва.

На мою думку, просто йде затягування справи. Відсутнє бажання передати справу до суду свідчить лише про те, що є лише бажання напружувати бізнес.

4. Бюро економічної безпеки надіслали листа, що ми «вороги вітчизни», бо працювали з МАЗом. Але це повна маячня, з МАЗом працювала вся країна. Навколо їздять МАЗи, автобуси, в армії є МАЗи. Надали їм усі документи. Вони сказали, нас все влаштовує, проте заарештували наші машини. Ми подали до суду, врешті зняли арешт, витратили час, гроші, здоров'я. Заради чого це робиться, ми не можемо зрозуміти.

5. Коли ми здобули перемогу в суді, тепер вони взялися перевіряти в котрий раз чи сплачені податки, вимислювати, що ми не будували завод, а провели все по паперах. Приїхав до нас в Кременчук працівник БЕБ з Києва, вилучати всі документи на прохання прокуратури. І цей молодий гарний хлопець «дає зрозуміти», що підприємство не сплачує податки, що завод взагалі не будували. Так як офіс і виробничі потужності знаходяться в різних місцях, я запропонував працівнику БЕБ поїхати й подивитися на новий завод. На моє запрошення людина відповіла відмовою. Виникає питання, чи взагалі він приїжджав про податки розмовляти, якщо його не цікавить збудований завод, чи не збудований?

33 роки я пов'язаний із бізнесом і постійно мене супроводжували силові структури. А у червні-липні місяці цього року всі згуртувалися: прокуратура, яка подала клопотання до суду про вилучення документів на будівництво заводу АЛЬФАТЕКС, БЕБ, який спочатку «завзято» перевіряв завод АЛЬФАТЕКС щодо співпраці з МАЗом, а потім, програвши суд, спрямував свої дії щодо будівництва заводу, який був збудований саме до початку війни. СБУ також завітала в «гості» в один день з БЕБ, щоби допитати людей, податкова інспекція, яка в той самий час заблокувала податкові накладні підприємства… Залишилося приїхати поліції та «Альфі», щоб зламати опір підприємства.

Виникає риторичне питання: «Хто ці люди, хто їх придумав? Навіщо вони хочуть зупинити завод, який працює? Чи не є вони справжніми колаборантами, якщо творять такі справи в складний для країни час?

Можливо, існує організоване злочинне бандформування у складі БЕБ, СБУ, поліції та інших, члени якого домовилися й вирішили наїхати на заводик, який з'явився у Кременчуці 5 років тому і нікому не платить данину? Чи можливо це прохання хазяїна гіганта машинобудування, у якого простоює великий завод у нашому місті? Й замість того, щоб підіймати його з колін, нічого кращого не придумав, як спрямувати до заводу АЛЬФАТЕКС силові структури.

Якщо я помиляюся, то прошу вибачення заздалегідь як перед гігантом машинобудування, так і перед представниками правоохоронних органів.

Але питання залишається відкритим: «Навіщо це робити під час війни, коли треба об'єднуватися та допомагати країні вистояти, а не ставити підніжки та цькувати одне одного? Навіщо прокуратура, СБУ, БЕБ здійснюють тиск на бізнес? Там працюють молоді гарні, сповнені енергії та сил люди. Заради чого вони туди йдуть? Не для того ж щоб вбивати бізнес у складний для країни час».

Блокувати роботу заводу, який виробляє хоч щось у надскладних умовах воєнного часу! Це можуть робити тільки вороги нашої країни.

Якщо маєте бажання, продовжуйте й надалі цькувати моє підприємство. Завжди відкритий до спілкування. Нікого не боявся й не боюся. Як працював, так і буду працювати далі, щоб підіймати ВВП нашої країни та робити все, щоб наша держава була міцною.

Бізнесу країни в надскладних умовах війни доводиться боротися з багатьма викликами одночасно. На сьогодні, кожен третій перестав працювати й сплачувати податки. Частина громадян просто виїхала за кордон. Якщо говорити про малий і середній бізнес, то за даними опитування Європейської Бізнес Асоціації (EBA), 42% підприємців взагалі припинили працювати. Близько третини — призупинили роботу. У повному обсязі нині працює лише 13% малого та середнього бізнесу. Кожен п'ятий представник малого чи середнього бізнесу вже не має можливості виплачувати зарплати найманим працівникам. Переважна більшість запропонували своїм співробітникам неоплачувані відпустки, а 20% просто звільнили людей.

Припустимо закрили й наш завод, люди пішли, куди? Я поїду за кордон жити там, бо там немає свавілля. А хто від цього виграє? Прокуратура, поліція, СБУ, БЕБ? Виходить вони всі вороги нашої країни, які не хочуть розвитку? Якщо ви закриєте всіх, де будуть працювати ваші діти? Пора замислитись над тим, що не можна розривати країну, треба думати про наших дітей, де вони будуть жити — в Україні чи на чужині. Перевіряти потрібно, але виступати вбивцями бізнесу, з моєї точки зору, це не зовсім правильно. Вбивши весь бізнес, кого ви будете перевіряти, за рахунок чого ви будете жити?

Хотілося б звернути ще увагу на таке: чому ці перевірки розпочалися у червні? Де і чим займалися ці перевіряльники в перші 3 місяці війни, а особливо мені цікаво, де вони були в перший місяць війни? Я готовий кожному перевіряючому сказати де був особисто я та чим займався у перші дні та перші місяці війни. Ні я, ні моя сім'я, ні мої батьки не покинули місто, а за першим покликом міської влади допомагав безоплатно всім, чим міг, так само як і кожен працівник мого заводу.

Я, як директор заводу з виробництва комунальної техніки, говорю про свій бізнес. Мені постійно дорікають що виграю тендери. Зробили ж електронний майданчик для проведення закупівель Prozorro, в якому можуть брати участь усі охочі. Проте поліція каже, що там під когось щось прописано, що всі на цьому наживаються.

Кременчуцький завод комунальної техніки АЛЬФАТЕКС за рік бере участь у 15-20 виставках в Україні, постійно рекламує свою продукцію, вкладає кошти в різного виду рекламу. Я з повною впевненістю можу сказати, що сьогодні у кожному комунальному підприємстві ОТГ знаходяться рекламні буклети заводу АЛЬФАТЕКС. Кожного року ми беремо участь не менше ніж у 500 тендерах. Звичайна річ, що в якихось виграємо, а в якихось програємо. Коли мені правоохоронні органи задають питання: «Чому ми виграємо тендери?» Я не можу зрозуміти про що йде річ? А чому я їх повинен програвати? Що Вас не влаштовує? Чому люди мислять тільки хабарями? Що у них в головах? Можливо це тому, що саме вони так і живуть?

Якщо ці структури борються із відмиванням грошей, то нехай займаються цим чесно. За бажанням, з цим можна покінчити раз і назавжди. Відкрийте в прокуратурі або в СБУ компанію і беріть участь у цих тендерах. Що вам заважає? І ви зрозумієте прописаний він під когось або не прописаний. Заощадите державі гроші, якщо він прописаний за завищеною ціною і ви знаєте де взяти дешевше. Бо коли хтось виграє тендер відразу постає питання, що ціна завищена, неправомірна вигода. Щоб зрозуміти всю проблему цього тендеру, треба цей товар дістати, взяти кредит, купити, зробити постачання, а потім сидіти та чекати надходження грошей.

Чому цим ніхто не займається? Відповідь проста – це нікому не потрібно, ніхто не хоче економити державні гроші. Силові структури насамперед хочуть нажитися на бізнесменах, яких не так багато лишилося.

Представникам бізнесу наразі доводиться проявляти неабияку винахідливість, креативність та освоювати навички кризового менеджменту. Якщо податківці та працівники СБУ знають краще, як в умовах війни налагоджувати роботу та виплачувати зарплату робітникам, нехай покажуть приклад, відкривши власний успішний бізнес в теперішніх умовах. Сотні кремезних чоловіків – представників перевіряючих інстанцій — заважають працювати тим, хто всі сили прикладає для того, щоб вистояти в умовах війни. Чи не краще було б показати свою старанність та завзяття на полі бою й принести нарешті справжню користь країні? Адже зараз всі їхні недолугі прагнення направлені тільки на проведення перевірки заради наступної перевірки!

Але в силових структурах, прокуратурі, СБУ, БЕБ, ДПС працюють не тільки корупціонери. Після Революції Гідності зроблено багато хорошого. Стали траплятися гарні спеціалісти, у яких в очах не тільки гроші, але й чесність, порядність, які не видумують ніяких історій й живуть не заради того, щоб придумати проблему, а потім її героїчно вирішувати. Такі люди теж є, їх багато, але їм дуже важко працюється, адже вони бачать що поряд знаходяться “ділки”, яким плювати на безпеку країни, порядність бізнесменів. Вони бачать, що колеги займаються вимаганням і їм залишається або приєднуватися, або йти з цієї роботи.

Я розумію, що ця стаття приверне увагу до мого бізнесу з більшою силою. Ні на що вона не вплине, все як працювало, так і працюватиме. Зважився написати через 33 роки займаючись бізнесом у нашій країні. Що у 90-і панувала вакханалія, що зараз. Хабарів давати не збираюся принципово. Нехай все вирішує суд, всі ці “наїзди” безпідставні.

У той час як на заводи й фабрики летять ракети, Кременчуцький завод комунальної техніки АЛЬФАТЕКС продовжує працювати, адже поки держава воює, поки народ захищається, має зберігатись і відновлюватись економіка.

Попереду на нас чекають великі зміни, адже нещодавно Україна стала кандидатом в члени Європейського Союзу. Держава має адаптувати податкові правила як для сприяння виживанню бізнесу в умовах війни, так і до майбутнього членства в ЄС.

Не дивлячись на складнощі та перешкоди, Кременчуцький завод комунальної техніки АЛЬФАТЕКС продовжить й надалі максимально використовувати всі можливості та працювати над результатом, адже бізнес, який працює, наближає нашу Перемогу.