Про військових з інвалідністю, які нас захищають, та здорових ухилянтів, які прориваються через кордон

Шлях на Захід

Державна прикордонна служба повідомляє про збільшення кількості спроб ухилянтів перетнути кордон.

Такі особи, вчиняючи спроби порушити державний кордон, підпадають під адміністративну відповідальність, що передбачена статтею 204 КУпАП та тягне за собою покарання у вигляді штрафу або 15 діб адмінарешту.

Прикордонники нагадують про кримінальну відповідальність військовозобов’язаних, які планують нелегальну мандрівку за кордон, а також тим, хто їм у цьому допомагає.

Про тих, хто пішов на Схід: подарунок на 8 березня

У день, коли ДПСУ оприлюднила своє повідомлення про ухилянтів, що прориваються через кордон, зустрів колишнього співслужбовця у військовій формі та зі зброєю.

Знаю, що він був звільнений з військової служби понад десять років тому за станом здоров’я. Трохи здивувався, адже знав, що Костянтин має 2-гу групу інвалідності – свого часу потрапив у ДТП, отримав травму і йому зробили складну операцію із заміною тазостегнового суглоба на штучний. Та й вік – близько 50 років. Поставив питання, як його пропустила військово-лікарняна комісія і чи можливо потрапити до бойової частини людині з інвалідністю? У відповідь почув слова справжнього чоловіка.

«Ойген» полює на ворогів у лісах під Харковом

Напередодні поспілкувався з бойовим побратимом, який вдруге звільнився зі Збройних Сил України 4 роки тому, а 11 березня втретє добровільно відправився на військову службу.

Цей 52-річний ветеран пройшов чимало – свого часу служив у 23-й аеромобільній бригаді, що колись дислокувалася у Кременчуці. У 90-х роках під час скорочення ЗСУ звільнився з військової служби вперше. Коли у 2014 році розпочалася російська-українська війна він повернувся до армії. У 2015 році служив у зоні АТО у складі 5 БТГр 81-ї окремої аеромобільної бригади. Потім у складі 36-ої окремої бригади морської піхоти захищав Широкине під Маріуполем.

Звільнився зі служби у 2018-му за станом здоров’я. МСЕК визнала його інвалідом війни 2-ої групи.

А на початку березня 2022 року він повернувся до війська – тепер воює у складі нещодавно сформованої … окремої єгерської бригади.

На питання, як його могли взяти до бойової частини на командирську посаду, майор з позивним «Ойген» відповів, що скрив свою інвалідність під час проходження військово-лікарської комісії.

За його словами, серед особового складу бригади майже третина – кременчужани. Дуже багато бійців з Полтавщини. Більшість – добровольці, що самі прийшли до військкомату у перші дні війни. Кадрових військових у його підрозділі лише п’ятеро – усі інші мобілізовані. Хоча, серед мобілізованих багато тих, хто раніше мав бойовий досвід. А за місяці підготовки та боїв на фронті усі стали «профі». За віком бійці у бригаді різні – від молоді до 50+.

Він розповів, що за тиждень після призову скинув 7 кг ваги. А за перший місяць служби схуднув на 15 кг.

«Кочівник» залишився у Кременчуці

Варто згадати й про третього ветерана з інвалідністю 2-ої групи, який нікуди не поїхав, а залишився у Кременчуці. Бо йому виповнилося 62, а тому за віком його не могли призвати на військову службу навіть попри бажання та досвід проходження АТО у 2015-2016 роках. Проте, це його не зупинило — з перших днів війни він почав створювати добровольче формування. Після проходження перевірок Командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ був призначений командиром ДФТГ, набрав добровольців і вже кілька місяців готує їх до бойових дій.

Розмовляючи з ветеранами, які попри групу інвалідності та вік стали на захист України, згадав про двох побратимів, які у 2015 році так само скрили від медичної комісії свою інвалідність та добровільно призвалися на військову службу у «четвертій хвилі» мобілізації – на початку 2015 року. У складі 5-ої БТГр вони відслужили у зоні АТО, займаючи відповідальні посади. Один з них навіть не став демобілізовуватися після 14 місяців служби, а залишився на війні ще на два роки. Витримав все. Через стан здоров’я повернутися до армії у 2022 році ці ветерани не змогли, але залишилися у Кременчуці та роблять усе, що в їхніх силах для Перемоги.

Зауважу, що чоловіки віком від 60 років та старше, а також ті, що мають інвалідність, можуть вільно виїжджати за кордон. Їх прикордонники пропускають. Але чоловіки, про яких я розповів, не виїхали. Вони відправились не на Захід, а на Схід - назустріч ворогу, щоб його зупинити та захистити Україну. Вони захищають нас…