Пам'яті старшого майстра ОЦЛВ «КСЗ» Максима Литковича, який загинув на війні

Безумовно, Максим Володимирович був дуже обдарованою, різносторонньою людиною. Народився 1.08.1980 року у Кременчуці. Навчався у Харківському політехнічному університеті за спеціальністю інженер-механік ливарного виробництва, після закінчення навчання (де також була військова кафедра, де він отримав військове звання молодшого лейтенанта), у 2002 році прийшов працювати на КСЗ, спочатку, помічником майстра виробничої дільниці. Після короткого стажування був призначений майстром. Щоб не навантажувати читачів специфічною, і можливо, незрозумілою пересічному громадянину інформацією, узагальнено скажемо, що умови роботи в період 2002 — 2014 рр. на КСЗ були дуже складні як інтелектуально, так і фізично. Приходилося вирішувати задачі за межею можливості, на роботі керівники просто жили, без вихідних, свят, і в режимі 24/7.

Тим не менш, показавши найкращі якості, витримавши шалене навантаження Максим Володимирович пройшов всі сходи виробничої кадрової вертикалі. Так, в його трудовій книжці немає запису посади вище старшого майстра виробничої дільниці, але достатньо довгий період, згідно з наказами по заводу, він виконував обов’язки заступника начальника цеху (з чисельністю приблизно 1,5 тис. роб.), начальника планово диспетчерського відділу, відділу головного металурга, — це посади найвищих керівників заводу.
На виробничій дільниці, якою довелося керувати, організовував та систематизував процес виробництва до дрібниць так, що послідовникам навряд чи буде потрібно щось удосконалювати, тільки користуватись сконструйованою їм системою. Підлеглі та колеги з повагою та завжди добрим відношенням пригадують Максима.

З настанням кризи з 2014 року завод почав працювати нестабільно, для колективу почалися нелегкі часи. Максим Володимирович проявив свою багатосторонню розвиненість — був на заробітках у Литві, де отримав тяжку травму — складний перелом суглоба ноги, і про заробітки прийшлося забути. Повернувшись додому — продовжив працювати на заводі, але, оскільки заробітки були недостатніми — займався підробітком: обслуговував акваріуми у замовників, займався вихованням та розведенням домашніх улюбленців, поступив віддалено на навчання за спеціальністю ІТ.

У 2016 році вступив до лав Тер. Оборони. З початком повномасштабного вторгнення був мобілізований і виконував завдання на сході.

12.04.2023 загинув в районі населеного пункту Курахово Донецької області. Поховання, за рішенням рідних, було організовано в сімейному колі. Виробничий колектив не зміг висловити свої співчуття та вдячність родині, тож звертається через друковане видання до найближчих рідних з подякою та повагою.

На заводі організована дошка пам’яті за загиблими, де ніколи не в'януть живі квіти, які приносять робітники, під фото М. В. Литковича.

З повагою, колектив АТ «КСЗ»