Ваша робота є важкою та небезпечною, а пільги та доплати не отримуєте? Можете скаржитись в ООН

69 років тому права людини почали захищатись на міжнародному рівні. Це стало можливим після того, як 10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН затвердила Загальну декларацію прав людини. А у 1950 році ця ж організація запропонувала усім державам святкувати 10 грудня як День прав людини. У цей же період також було створено різноманітні установи та посади для більш об’єктивного дотримання державами прав людини - Комісія ООН з прав людини та Уповноважений з прав людини.

Згідно з Декларацією, права умовно поділено на 2 групи:
 - громадянські й політичні;
 - економічні, соціальні та культурні.

До першої групи входять: право на життя, свободу, особисту недоторканість, право на свободу від рабства, катувань, свобода пересувань, право не вважатись винним до рішення суду та інші.

До другої: право на соціальне забезпечення, працю та справедливу винагороду за неї, вільний вибір роботи, захист від безробіття та інше.

Які економічні гарантії з питань умов праці мають громадяни України, згідно з Декларацією, пояснює заступник начальника відділу з питань експертизи умов праці Людмила Рогізна.

- Статтею 100 КЗпП України встановлено, що на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України, - каже Людмила Рогізна.

Тобто право на встановлення доплати за несприятливі умови праці виникає у працівника не за професією, за якою він працює, не за посадою, яку він обіймає, а за виконання відповідних видів робіт, які визнано важкими та шкідливими згідно з атестацією робочого місця. Перелік конкретних робіт, робочих місць і розміри доплат за несприятливі умови праці є додатком до колективного договору підприємств, організацій та відокремлених підрозділів і затверджуються одночасно із заходами щодо поліпшення умов праці.

Як пояснює Людмила Рогізна, розміри доплат залежать від фактичного стану умов праці, встановлюються відповідними керівниками та узгоджуються з профспілковим комітетом (представником трудового колективу). Відбувається це відповідно до результатів атестації робочих місць:

- Пільги та компенсації встановлюються пропорційно фактично відпрацьованому часу в несприятливих умовах праці, тобто за фактичний час зайнятості працівників на робочому місці зі шкідливими умовами праці. Робочим часом вважається час, протягом якого працівник виконує свої трудові обов’язки відповідно до розпорядку, графіку роботи або умов трудового договору, контракту. До робочого часу включається підготовчо-заключний час, оперативний час і час обслуговування робочого місця, тобто весь час працівника на робочому місці.

До фактично відпрацьованого часу, на який нараховується доплата, не включається:
- час усіх видів відпусток;
- час, протягом якого працівник хворів;
- час виконання державних і громадських обов’язків;
- час простоїв, якщо вони офіційно оформлені згідно з законодавством;
- час, коли з виробничих потреб працівника було переведено за наказом керівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором;
- час обідньої перерви, якщо працівник згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку має можливість використати її на свій розсуд.