Держпраці пояснює: основні етапи проведення атестації робочих місць за умовами праці

На сьогоднішній день актуального значення для забезпечення конституційних прав громадян на безпечні та здорові умови праці, особливо працюючих на об’єктах, де щорічно погіршуються умови праці внаслідок вимушеного продовження терміну експлуатації зношених основних фондів та устаткування, набуває визначення реальної небезпеки робочого місця та пов’язаних з цим соціальних наслідків.

Саме для цього на підприємствах, де технологічний процес, обладнання, сировина та матеріали є потенційним джерелом шкідливих і небезпечних факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також для забезпечення соціальних гарантій працюючим у відповідних умовах щодо надання пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах праці, чинним законодавством передбачено обов’язкове проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, згідно з яким наказом по підприємству (установі, організації) в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу в 5 років, створюється атестаційна комісія. До участі в її роботі можуть залучатися проектні та науково – дослідні організації, профспілки та інші.

Санітарно – гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища та трудового процесу проводяться на договірній основі лабораторіями, підприємств і організацій, науково-дослідних і спеціалізованих організацій які атестовані органами МОЗ України.

Згідно з п. 6 зазначеного Порядку атестація робочих місць передбачає:

• установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;
• санітарно – гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;
• комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
• установлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
• обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;
• визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги і компенсації за роботу у несприятливих умовах;
• складання переліку робочих місць, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;
• аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.