Чи є життя після СОТ

Від вступу до СОТ українцям буде і зиск, і шкода. Спочатку про зиск.
• У країну хлинуть інвестиції, кваліфіковані спеціалісти будуть нарозхват, тому їм світить підвищення зарплатні.
• До нас піде більше імпортного товару, що водночас призведе до більш широкого асортименту і зниження цін.
• Справи металургів підуть угору. Виростуть об’єми експорту і прибутковість заводів. Окрім доходів олігархам, це також дасть збільшення надходжень у бюджет, а це добре для всієї країни.
• Оптимісти пророкують Україні як мінімум два відсотки додаткового економічного зростання в рік, три відсотки зростання добробуту, десять – збільшення експорту і 50 – закордонних інвестицій.
 
Тепер про мінуси. Такі галузі, як м’ясо-молочна промисловість та сільське господарство опиняться в скрутному становищі. За найпесимістичнішими прогнозами експертів, членство в СОТ означає крах для українського агропромислового комплексу.
• По-перше, можуть постраждати вітчизняні цукрові заводи. На експорт українського бурякового цукру накладуть заборону, оскільки правила СОТ не дозволяють експорт товарів, на виробництво яких держава дає дотації. Натомість, отримаємо засилля дешевого тростинного цукру з Бразилії та Австралії.
• По-друге, м’ясокомбінати не братимуть худобу від населення – за нормами СОТ худоба має бути стандартизована і розфасована. І молокозаводи теж не матимуть права приймати молоко, яке доїться руками. Це при тому, що за даними держкомстату, сьогодні дві третини ємності м’ясного ринку поповнюється за рахунок населення, а на будь-якому молокозаводі продукція від селян становить 50-70 відсотків.
• І по-третє, постраждають селяни, які вирощують і продають картоплю, а заодно з ними й ми – ті, що звикли до вітчизняного натурпродукту. Наприклад, на ринку нашого міста продається «другий хліб», вирощений тільки селянськими господарствами, а після вступу до СОТ від селян за правилами будуть вимагати тільки сортової і стандартизованої картоплі…  Тож на зміну вітчизняному на ринки піде продукт заморський.
До речі, заступник голови Секретаріату президента Арсеній Яценюк стверджує, що це всього лише один з міфів про СОТ – «На село очікує крах». У своєму виступі на парламентських слуханнях він заявив, що СОТ таки передбачає підтримку села. Україні дозволено перераховувати з держбюджету селу 1,2 мільярда гривень на рік, як прямі дотації. «А на сьогоднішній день ми навіть не дотягуємо до цієї цифри на 30 відсотків, – підкреслив пан Яценюк. – А щодо інших видатків бюджету на розвиток інфраструктури села, то тут сума взагалі не обмежується. Головне, щоб у бюджеті коштів вистачило».
• Врешті-решт, найгіршим наслідком вступу до СОТ може стати безробіття. Запровадження нових технологій на підприємствах буде означати скорочення персоналу.

Палиця на два кінці
• У не найкращому становищі опиниться продукція вітчизняного автопрому – що буде з нею, коли кордони «впадуть» і на ринок потоком підуть всілякі «КІА», «DАЕWOO» і «Hyundai», можна лише здогадатися і поспівчувати. Натомість подешевшають імпортні авто. СОТ вимагає від України дозволити імпорт іномарок старших за вісім років.
• Спеціалісти кажуть, що вітчизняні банки не витримають конкуренції з потужними транснаціональними структурами. З іншого боку, прихід серйозних закордонних банків може призвести до зниження відсоткових ставок по кредитах, у тому числі і на житло.

Як «відгукнеться» кременчужанам, якщо Україна «аукне»
«А ми вже в СОТ працюємо!»
Кременчук – місто промислове. Левова частка населення працює в промисловості. Від того, як почуватимуться підприємства після вступу до СОТ, залежить і доля їхніх працівників. Тому ми запитали у їхніх керівників, що вони думають про СОТ та своє місце в цій організації.
Вячеслав Яворський, директор заводу технічного вуглецю стверджує, що його підприємство зі вступом до СОТ нічого не втратить, а зовсім навпаки. «Всі тільки говорять про СОТ, – каже він. – А ми вже в СОТ працюємо». За словами пана Яворського, сажовий ще в 1998 році взяв орієнтацію на міжнародний ринок. «Ми відмовилися від ГОСТівських стандартів і перейшли на міжнародні, – розповідає Вячеслав Яворський. – Тому ми вже працюємо з закордонними партнерами. А зі вступом до СОТ їх кількість може збільшитися. Крім того, нарешті може вирішитися проблема з поверненням вітчизняному виробнику ПДВ – це одна з вимог СОТ».
Щодо працівників, то пан Яворський каже, що скорочення штату заводу не загрожує. «Наразі ми не говоримо про залучення нового персоналу, але і про скорочення теж мова не йде – пояснює він. – Існуючий колектив цілком забезпечує потреби заводу і можливості росту виробництва. І зі вступом до СОТ у цьому плані нічого не зміниться».

No comments
Деякі міські підприємства із своїм ставлення до СОТ ще не визначилися. Так, на сталеливарному заводі коментувати будь-що з цього приводу відмовилися, втім як і на молокозаводі. Щодо останнього, то там послалися на те, що казати про якісь конкретні наслідки для підприємства можна буде лише після вступу до СОТ. Проте, київські експерти вважають, що у підприємств м’ясно-молочної галузі після вступу країни до «торгового клубу» проблеми таки виникнуть, і не в останню чергу через конкурентну боротьбу з «заморськими» виробниками. 

Кому при СОТ буде добре, а кому й не дуже

* За результатом експертного опитування про наслідки вступу України до СОТ , проведеного Центром соціальних експертиз на замовлення Міністерства праці та соціальної політики