Солодке СОТ для України

Світова організація торгівлі (СОТ) – це  міжнародна економічна організація, членами якої вже сьогодні є 148 країн, частка яких в обсязі світової торгівлі складає близько 96%. Після приєднання низки країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг.
За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні далеко виходить за рамки власне торговельних стосунків. СОТ є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало на сьогодні практично обов`язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.
Процеси створення, становлення і розширення СОТ не були простими та однозначними. Хоча за останні 30 років масив загальних правил СОТ надзвичайно зріс, СОТ усе ще базується на принципі двосторонніх переговорів між членами з метою взаємного відкриття їх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їх ринків, відстоюють інтереси власних компаній, захищаючи таким чином власне виробництво та робочі місця.

Приєднавшись до СОТ, Україна буде зобов’язана відмовитися від субсидування галузей економіки, ліквідувати вільні економічні зони, податкові пільги.

Вступ України до Світової організації торгівлі є важливим фактором поглиблення економічних реформ та утвердження соціально-орієнтованої, інноваційної моделі розвитку економіки нашої держави. Це забезпечить додаткове зростання ВВП на 1,5-2 відсотки, збільшення експорту продукції в обсязі до 2 млрд. дол. США, зростання прибутків підприємств майже на 8 млрд. грн. та щорічне зростання обсягів прямих іноземних інвестицій у розмірі 1-2 млрд. доларів США. А за цим – створення нових робочих місць, збільшення доходів населення, поповнення бюджетів усіх рівнів та, врешті-решт, виконання Програми Уряду «Назустріч людям». Тільки загальний позитивний вплив на доходи Держбюджету, за розрахунками Мінекономіки, сягатиме 2-3 млрд. грн.

Цитата із доповіді міністра економіки Сергія Терьохіна на Дні Уряду у Верховній Раді України  від 17 травня 2005 року

На сьогодні Україною підписано 30 двосторонніх протоколів та отримано повідомлення про відсутність вимог до України ще від 2 країн-членів Робочої групи. У рамках двосторонніх переговорів з доступу до ринків товарів погоджено більше 95% тарифних позицій. Неузгоджені позиції складають в основному ставки мита на особливо чутливі для України товари, в основному сільськогосподарського сектору.
Переговори щодо доступу до ринку послуг України знаходяться на завершальній стадії. Закінчено переговори з більшістю країн-членів Робочої групи. 22 березня 2005 року у Женеві (Швейцарія) відбулось 14-е офіційне засідання Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ, багатостороннє засідання з питань сільського господарства та раунд двосторонніх переговорів з доступу до ринків товарів та послуг.

Євген Хворост, комерційний директор ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод”:
 - Потенційний вступ країни до СОТ можна розцінювати як позитивно, так і негативно. В зв’язку з тим, що європейське виробництво на крок попереду, завод може дещо втратити. Тривалий час ми не зможемо конкурувати. Нам довго доведеться наздоганяти Європу, можливо, років сто.
Взагалі СОТ – це товариство торгівлі, яке передбачає централізоване регулювання цін, як при Радянському Союзі. Треба нам це, чи ні, нехай економісти скажуть.

Владислав Радзинський, голова правління ЗАТ “Кременчуцька кондитерська фабрика”:
- Якщо в обмеженому просторі сидіти, нічого не досягнеш. Нам потрібен стимул для розвитку. У свій час в Україні було 28 кондитерських фабрик, лише на Полтавщині – дві. Спостерігалося перевиробництво. Нашу продукцію відправляли у Росію, країни Середньої Азії. Зараз до нас часто приїздять з Європи, з Америки, щоб переконатися, що ми здійснюємо виробництво з дотриманням усіх норм. Не довіряють відеороликам. А вступати до СОТ варто, це нові горизонти, нові ринки збуту.

Сергій Сазонов, генеральний директор ХК «АвтоКрАЗ»:
- Нічого неймовірного у тому, що Україна стане членом СОТ і приєднається до загальних для всього світу правил гри, немає. На сьогодні членами СОТ є 148 країн, це вагомий фактор, який доводить, що ця організація не дискримінує економіку конкретної країни, а регулює торгово-політичні стосунки і задає систему правил, яка на сьогодні є доволі ефективною. В цьому я бачу позитив для України. Вступ до СОТ, безумовно, матиме певний вплив на роботу нашого підприємства, але нічого критичного для ХК «АвтоКрАЗ» у цій ситуації  я не бачу. Зараз ми змагаємося і досягаємо успіхів в умовах жорсткої конкуренції один на один, без будь-якої підтримки, без пільг та інших преференцій.

Сергій Кузнєцов, заступник голови правління АТ “Кременчукм’ясо”:
- На мою думку, ми ще не готові до вступу до СОТ. Українські підприємства не зможуть конкурувати з європейськими, чимало виробництв взагалі доведеться закрити за невиконання тих чи інших норм, наприклад з охорони праці. І хоча наш комбінат має Міжнародний сертифікат системи менеджменту якості, у нас теж можуть виникнути проблеми. Наша продукція, швидше за все, виявиться не конкурентоздатною. Ціна на м’ясо в Україні зараз вище, ніж у сусідній Польщі.  Отже, коли кордони відкриються, наш споживач віддаватиме перевагу європейським ковбасним виробам, тому що вони коштуватимуть дешевше.

Олексій Сергєєв, директор ДП “Галактіз”:
- Ми далекі від тих норм та стандартів, що застосовуються в Європі. До того ж у них сировина дешевша. А для нашого споживача що дешевше, те й краще. Я не знаю усіх вимог, які СОТ пред’являє до готової молочної продукції, та впевнений, що для їх виконання нам знадобляться значні інвестиції, час та підтримка держави. Потрібні умови для розвитку фермерства в Україні. Селянину дають позичку в банку під скажені відсотки максимум на п’ять років, за цей час він ледь встигає стадо виростити, а гроші вже треба повертати. Зі вступом до СОТ не варто поспішати, щоб не перетворити Україну на ринок збуту для Європи.

Світова організація торгівлі (СОТ)
Місце розташування: Женева, Швейцарія
Заснована: 1 січня 1995
Створена: на основі Угод Уругвайського раунду (1986-1994)
Країни-члени: 147 країн (на 23 квітня 2004)
Бюджет: 161 мільйон швейцарських франків (2004)

Світ поза СОТ:
Афганістан, Еритрея, Ірак, Іран, Коморські острови, Північна Корея, Ліберія, Лівія, Маршалові острови, Мікронезія, Монако, Науру, Палау, Сан-Марино, Сирія, Сомалі, Тімор-Лешті, Тувалу, Туркменистан.

Колишні країни СРСР у СОТ:
Молдова, Литва, Киргизія, Грузія, Вірменія.

Висока ймовірність переважання позитивних наслідків: харчова промисловість, легка промисловість, телекомунікації, туристичні послуги, фондові ринки, трубопровідний транспорт, страхування, поштовий зв’язок, банківські послуги.
Певна ймовірність переважання позитивних наслідків: літакобудування, суднобудування, хімічна промисловість, сільське господарство, залізничний транспорт, ріелтерські послуги, освіта, морський транспорт, медичні послуги.
Можливий баланс між позитивними та негативними наслідками: енергетика, авіаційний транспорт.
Певна ймовірність переважання негативних наслідків: металургія.
Висока ймовірність переважання негативних наслідків: автомобілебудування, вуглевидобувна промисловість, радіоелектронна промисловість, сільськогосподарське машинобудування.

Узагальнена оцінка за даними газети «Дзеркало тижня»