Експерти називають домовленість із Лівією «економічно сміхотворною».
Наприкінці травня прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко заявила, що в ході її візиту до Лівії була досягнута домовленість про постачання 600 тис т нафти на Кременчуцький НПЗ. Системоутворююче підприємство, яким володіє татарсько-українська компанія «Укртатнафта», відчуває величезний дефіцит у поставках сировини з 2007 року. Тоді, в результаті конфлікту акціонерів, «Татнафта» припинила постачання сировини на завод на завод. За підсумками 2008 року, на НПЗ, здатний переробити 18,6 млн т нафти, було поставлено лише 2,7 млн т. Заявлений план на 2009 рік ще нижче – 2,4 млн т. Спроби налагодити закупівлю сировини в Казахстані, Білорусі та Іраку завершилися безрезультатно.
– З економічної точки зору, домовленість України про постачання Лівією 600 тисяч тонн нафти на Кременчуцький НПЗ є «сміхотворною», – повідомив журналістам київських ЗМІ аналітик «Велес Капітал» Дмитро Лютягін. Він вважає, що заява Юлії Тимошенко – крок швидше політичний, у тому числі для заспокоєння соціальної обстановки в регіоні. Але реального економічного ефекту від нього не буде.
Доставка незначного обсягу нафти танкерами з Північної Африки не може стати реальною альтернативою російської нафти, додає провідний експерт Центру політичної кон’юнктури Дмитро Абзалов. Це спроба зміцнити власні позиції в боротьбі за Кременчуцький НПЗ, додає він.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.