В Україні на 2025 рік запланований старт пенсійної реформи — що саме хочуть змінити

Наступного року в Україні таки почнуть пенсійну реформу, про яку говорять вже декілька років.

Про це йдеться у законопроєкті № 12000 «Про державний бюджет України на 2025 рік», який уряд доопрацював та направив для другого читання у парламенті. У пункті 31 цього законопроєкту доручається Кабінету міністрів України «здійснити заходи щодо запровадження з 1 липня 2025 року пенсійної реформи».

Окрім того, до цієї ж дати передбачено розробити та подати на розгляд Верховної Ради законопроєкт про «внесення змін до деяких законів України щодо встановлення єдиних підходів перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначена за «спеціальними» законами, незалежно від зміни заробітної плати/грошового забезпечення та здійснення таким особам індексації пенсій на загальних умовах».

В уряді та парламенті давно говорять про потребу запровадження накопичувальної пенсійної системи на додаток до солідарної, яка наразі діє в Україні. Зокрема, пропонується частину єдиного соціального внеску (ЄСВ), яку сплачують роботодавці (22% від зарплати), спрямовувати на накопичувальний рахунок працівника. Та доповнювати цей рахунок добровільними внесками та внесками від держави. Проте, є й інші варіанти.

Що передбачає «накопичувальна пенсійна система»

У Верховній Раді ще у квітні 2023 року був зареєстрований законопроєкт № 9212 «Про накопичувальне пенсійне забезпечення» від великої групи депутатів. Але через рік — у квітні 2024 року він не набрав у парламенті достатньої кількості голосів та був повернутий на доопрацювання.

Відповідно, якщо цей законопроєкт доопрацюють та повторно внесуть на розгляд парламенту, то він буде суттєво змінений. Згідно тої редакції, яка поки є на сайті Верховної Ради, пропонується роботодавцям перераховувати частину коштів ЄСВ працівників, які ще не досягли віку 55 років, на їхні накопичувальні рахунки у такій пропорції:

• у 1-й рік — 1% (з 22% ЄСВ);
• у 2-й рік — 1,5%;
• у 3-й рік — 2%.

Ці гроші стають власністю особи на ім’я якої відкрито накопичувальний рахунок, а спадкоємці зможуть їх отримати, якщо людина помре завчасно. При цьому передбачається, що накопичувальні рахунки «на паритетних засадах» у перші три роки буде також поповнювати держава — до 3% від розміру середньої зарплати.

У законопроєкті також передбачено, що у перший рік існування такої системи держава витратить на це 30,8 млрд грн. 

Працівник також зможе докладати додаткові власні гроші на накопичувальні рахунки, щоб його майбутня пенсія була вище. А накопичені на рахунках кошти планують інвестувати, щоб вони збільшувалися, перекриваючи темпи інфляції.

Новий законопроєкт Мінсоцполітики

Крім того, Мінсоцполітики розробило свій законопроєкт, який поки що уряд не вносив на розгляд парламенту. Згідно з ним, накопичувальну пенсійну систему планується запровадити з 1-го січня 2026 року. У цьому законопроєкті передбачені інші розмірі та джерела внесків на накопичувальні рахунки працівників:

• у 1-й рік — 1% з ЄСВ та 1% з ПДФО (податок на доходи фізичних осіб);
• у 2-й рік — 2% з ЄСВ та 2% з ПДФО;
• у 3-й рік та надалі — по 3% з ЄСВ та 3% з ПДФО.

Ці кошти мають сплачувати роботодавці за працівників до досягнення ними 55-річного віку. Щоб отримати більшу пенсію, громадяни зможуть також додатково вносити на накопичувальний рахунок власні кошти.

Протягом перших 3-х років ці накопичувальні рахунки акумулюються у державному інвестиційному фонді, а потім громадянин самостійно зможе обрати де йому їх зберігати, зокрема й у недержавному фонді. У цьому законопроєкті підтримка накопичувальних рахунків громадян співфінансуванням з боку держави не передбачена.

Зазначається, що в результаті пенсійної реформи кожна людина в майбутньому матиме можливість отримати пенсію не нижче 60% свого заробітку, що відповідає європейському рівню.

Реформування системи спецпенсій

Наприкінці жовтня голова парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третякова внесла до Верховної Ради законопроєкт № 12165 «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій працівників (службовців)».

У ньому, зокрема, пропонується вилучити з закону про судоустрій норми про пенсійне забезпечення суддів та змінити законодавство щодо спецпенсій.

Пенсію у понад 50 тисяч гривень отримують тисячі українців, а розмір найбільшої пенсії здивує

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту, його метою є «встановлення єдиних умов перерахунку пенсій, незалежно від закону, за яким обчислюється пенсія, у тому числі прокурорам, а також єдиних умов призначення пенсій за вислугу років — після звільнення з посади/служби». Необхідність ухвалення цього закону обґрунтовується тим, що в Україні склалася ситуація, за якої через різне застосування норм пенсійного законодавства за останні 10 років збільшилася кількість позовів до суду щодо призначення та встановлення за рішенням суду пенсій, в першу чергу прокурорами.

У законопроєкті пропонується:

• пенсію за вислугу років призначати прокурорам після їх звільнення з органів прокуратури;
• пенсії для силовиків та працівників прокуратури перераховуються із урахуванням зростання грошових доходів населення в Україні та зростання споживчих цін на коефіцієнт збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
• ввести в дію з 1 січня 2025 року ч. 5 ст. 61 Закону України «Про правотворчу діяльність», яка передбачає, що у випадку, якщо норма закону була визнана Конституційним судом України неконституційною, це не дає підстави судам використовувати при ухваленні рішень норми законів, які вже не діють;
• законодавчо визначити, що зміни до пенсійного законодавства можуть здійснюватися виключно окремим Законом про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Уряд знайшов спосіб, як скоротити завеликі пенсії прокурорам, суддям та силовикам

Також пропонується Кабміну внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт про запровадження з 1 липня 2026 року професійної пенсійної системи для працівників прокуратури, суддів, службовців правоохоронних органів, органів оборони України та антикорупційних органів з елементами накопичення для високооплачуваних посад, розмір середньомісячної заробітної плати яких перевищує розмір середньомісячної заробітної плати по країні за попередній рік.

Під правове регулювання цього законопроєкту підпадають закони України:

• «Про прокуратуру»;
• «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
• «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
• «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»;
• «Про правотворчу діяльність».

Як у країнах ЄС

В Європі немає єдиної для всіх країн системи пенсійного забезпечення. У більшості країн ЄС використовують декілька систем одночасно: солідарні, накопичувальні, урядові, недержавні та страхові. Пенсіонери можуть брати участь відразу в декількох системах й, відповідно, отримувати пенсійні виплати з декількох джерел. У кожній європейській країні різні параметри та можливості, які впливають на розмір пенсій її громадян.

Проте, загальний принцип зберігається — чим більший стаж, зарплат та внесків, тим більший розмір пенсії. Загальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсій, як і вік виходу на пенсію, в країнах ЄС також різні. Так, у Німеччині, Франції, Данії, Швеції, Норвегії потрібно мати стаж не менш ніж 40 років, в Іспанії — 37 років, а у Польщі — лише 20 років для призначення мінімальної пенсії.

Найвищі середні пенсії у таких країнах, як Норвегія (2 000 євро), Данія (1800 євро), Німеччина (1400 євро) та Франція (1200 євро). А найнижчі — у таких країнах, як Естонія (230 євро), Литва (220 євро), Румунія (175 євро) та Болгарія (130 євро). В Україні розмір середньої пенсії станом на 1 липня 2024 року за даними ПФУ становить 5816 грн.

У країнах Європи також продовжують реформувати систему пенсійного забезпечення, що зазвичай  пов’язані зі збільшенням пенсійного віку.

Скільки заробляють судді в Україні та які у них пенсії — дані з декларацій

Нагадаємо, в Україні для більшості пенсіонерів встановлене обмеження максимального розміру пенсії — вона не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, що наразі становить 23610 гривень. Водночас за даними Мінсоцполітики, станом на листопад 2024 року близько 24,6 тисячі осіб отримують пенсії, що перевищують максимальний розмір, з них 4,9 тисячі осіб отримують пенсії розміром понад 50 тис. грн! Це судді, прокурори, деякі військові, чорнобильці та інші категорії зі «спеціальними» пенсіями. Найбільша щомісячна виплата становить 390 184 гривні на місяць. Щомісячні витрати ПФУ на ці виплати становлять 9,9 млрд грн.

В Україні хотіли скоротити найбільші суддівські пенсії. Законопроєкт № 8321 був внесений до Верховної Ради ще 30 грудня 2022 року. Проєкт закону розглянув і схвалив парламентський комітет із соціальної політики та захисту прав ветеранів, який рекомендував Верховній Раді ухвалити його у першому читанні. Проте, з січня 2023 року парламент законопроєкт № 8321 так і не розглянув.

У серпні ми також писали про те, скільки заробляють судді в Україні та які у них пенсії, використовуючи дані з декларацій. Середня пенсія суддів в Україні протягом цього року зросла з 99,8 тис. до 105,6 тис. грн на місяць. Україна витрачає з держбюджету на утримання суддів у відставці щорічно понад 4 млрд грн.

«Кременчуцький Телеграф» писав, що працюючих прокурорів, які отримують пенсію по інвалідності чи за вислугу років, можуть позбавити цих виплат. Відповідний законопроєкт минулого тижня внесли до Верховної Ради.

Нещодавно ми розповідали, як уряд знайшов спосіб, щоб скоротити надвеликі пенсії прокурорам, суддям та силовикам