Зменшення пенсійних виплат тим, хто отримує спецпенсії, що перевищують максимально встановлений розмір у 23 610 грн, у Мінсоцполітики назвали «справедливим»
Міністерство соціальної політики активно працює над підвищенням прозорості та справедливості пенсійної системи. На сьогодні в ній накопичились дисбаланси, які роблять систему несправедливою та непрозорою, і знижують як довіру до пенсійної системи, так і мотивацію до сплати єдиних соціальних внесків (ЄСВ) в суспільстві. Про це повідомила пресслужба Мінсоцполітики.
У міністерстві зазначають, що для виправлення та розв’язання проблеми справедливого пенсійного забезпечення вже напрацьовано 3 законопроєкти, які мають сприяти виправленню недоліків чинного законодавства та встановленню більшої справедливості в системі пенсійного забезпечення.
Це проєкти законів щодо:
Крім того, декілька важливих кроків у цьому напрямку було реалізовано в законі «Про державний бюджет на 2025 рік».
У Мінсоцполітики додають, що мова йде про обмеження пенсій, які на сьогодні можуть становити 60, 80 чи навіть 100 тисяч гривень та вище.
У пресслужбі наголошують, що ці обмеження НЕ будуть застосовуватися до пенсій людей, які сьогодні воюють на фронті або брали участь у захисті Батьківщини від агресії РФ, починаючи з 2014 року.
Водночас обмежуючі коефіцієнти дозволять зменшити величезну різницю між так званими «спеціальними» та загальними пенсіями.
На виконання закону «Про державний бюджет на 2025 рік» Кабмін 3 січня ухвалив постанову № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», яка визначає розмір цих коефіцієнтів.
Відповідно до цієї постанови, до пенсій, які перевищують 10 прожиткових мінімумів, що становить 23 610 грн (зокрема й тих, розмір яких визначено за рішеннями судів), застосовуватимуться понижувальні коефіцієнти.
У пресслужбі Мінсоцполітики зазначають, що механізм працюватиме так, що чим вищим є розмір пенсії, тим більше буде обмежена виплати суми, що перевищує встановлений максимальний розмір пенсії.
Зокрема, до частини, що перевищує 10 прожиткових мінімумів (ПМ), встановленого для осіб, які втратили працездатність (23 610 грн):
У міністерстві звертають увагу, що обмеження будуть застосовуватися лише на той розмір виплати, яка НЕ є страховою частиною пенсії (тобто для забезпечення якої не сплачувались страхові внески), а є додатковою виплатою від держави за роботу в окремих силових чи інших структурах.
У пресслужбі Мінсоцполітики зазначають, що під дію цього обмеження у розмірі пенсійних виплат у 2025 році підпаде близько 17,6 тисячі «спеціальних» пенсіонерів.
При цьому у відомстві звертають увагу, що страхова (тобто забезпечена страховими внесками, і гарантована Конституцією) частина пенсій буде виплачуватись без жодних обмежень, а коефіцієнти застосовуватимуться лише для тієї частини пенсійної виплати, яка не забезпечена внесками і є додатковим «привілеєм» від держави для певних професій та категорій осіб.
У Мінсоцполітики наголошують, що постанова Кабміну № 1 від 3 січня 2025 року реалізувала норму закону «Про державний бюджет на 2025 рік», визначивши механізм застосування понижуючих коефіцієнтів.
Нагадаємо, «Кременчуцький Телеграф» ще у суботу, 4 січня, повідомив наших читачів, що Кабмін скоротив спецпенсії тим, хто отримує виплати понад максимально встановлений розмір (23 610 грн), та пояснив механізм цього скорочення.
Ми також написали кого саме зі спецпенсіонерів торкнуться ці обмеження, а до кого обмеження не застосовуватимуть.
До речі, у постанові Кабміну не йдеться про обмеження чи скорочення розмірів пенсій (довічного грошового утримання) суддям, у яких вона найвища. Україна витрачає з держбюджету на утримання суддів у відставці щорічно понад 4 млрд грн. Можливою причиною цього є те, що Конституційний суд України розглядав питання щодо встановлення обмеження розмірів пенсії суддів й вирішив що обмежувати розмір довічного грошового утримання суддів у відставці не можна, бо це порушення конституційних норм. Отже, судді Конституційного суду надійно захистили своїх колег.
У листопаді ми писали, що уряд знайшов спосіб, як скоротити завеликі пенсії прокурорам, деяким держслужбовцям, силовикам та багатьом іншим категоріям пенсіонерів, розмір виплат яких перевищує розмір максимальної пенсії, встановлений в Україні. У законопроєкті про державний бюджет України на 2025 рік запропонували механізм зменшення усіх пенсій, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів (23610 грн).
В Україні переважна більшість громадян отримує звичайні пенсії, які нараховують за законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Проте, понад 780 тисяч українців із загальної кількості у 10,26 млн пенсіонерів (станом на 1.07.2024 р.), отримують спецпенсії. Їх обчислюють за спеціальними законами.
Більшість отримувачів спецпенсій становлять силовики. Але розміри їхніх спецпенсій, хоч і дещо вищий за середні пенсії в Україні, але значно менші за максимальну й у середньому становлять близько 10 тис. грн на місяць. Водночас серед спецпенсіонерів є судді та прокурори, пенсійні виплати яких у декілька разів більші. Так, середня пенсія у прокурорів становить 21,5 тис. грн. Втім, чимало з них скористались недосконалістю законодавства та відсудили собі значно вищі пенсії, ніж максимально встановлена в Україні (23610 грн). Найбільші ж пенсії в Україні отримують колишні судді. Їх середня пенсія у 2023 році становила понад 99 тис. грн.
Скільки заробляють судді в Україні та які у них пенсії — дані з декларацій
У серпні ми писали про те, скільки заробляють судді в Україні та які у них пенсії, використовуючи дані з декларацій. Середня пенсія суддів в Україні протягом 2024 року зросла з 99,8 тис. до 105,6 тис. грн на місяць. Це єдина категорія пенсіонерів в Україні, чиї пенсійні виплати є в десятки разів вищими за середні по країні. Україна витрачає з держбюджету на утримання суддів у відставці щорічно понад 4 млрд грн.
В Україні хотіли скоротити найбільші суддівські пенсії. Законопроєкт № 8321 був внесений до Верховної Ради ще 30 грудня 2022 року. Проєкт закону розглянув та схвалив парламентський комітет із соціальної політики та захисту прав ветеранів, який рекомендував Верховній Раді ухвалити його у першому читанні. Проте, з січня 2023 року парламент законопроєкт № 8321 так і не розглянув.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.