Як «жилося» кременуцьким бібліотекам раніше і що з ними зараз

Вівторок, 9 ранку. У центральній бібліотеці міста, на вул. Щорса, тиша та спокій - з «живих» тільки самі працівники. А колись перед дверима ще до відкриття стояла черга тих, хто хотів «познайомитися» з дефіцитною книжкою.

- На порозі бібліотеки до її відкриття вранці чоловік 10 стояло, щоб книгу взяти. Зараз, звичайно, такого немає ... - розповідає директор міської центральної бібліотечної мережі для дорослих Світлана Нужна.

До 1981 року всі тулилися в одному приміщенні - на вул. Леніна. Читальний зал був переповнений, книжкові полиці ломилися від періодичної преси. А в маленькій кімнатці сиділи відразу 10-15 працівників бібліотеки. Але 1981-му все змінилося - бібліотекарі в'їхали в нове приміщення - на вул. Щорса. Гортаючи сторінки бібліотечного архіву, знаходимо фотографії - червону стрічку перерізає тодішній голава Автозаводського району, а потім і мер міста, Іван Пономаренко. Тут же, поруч, і фотографії партійних діячів, які виголошують промови перед публікою в бібліотеці. Адже за «політикою партії» йшли саме у бібліотеки - література, присвячена марксизму-ленінізму, займала 30% книжкового фонду.

- Партійної літератури було багато - всі мали її конспектувати, не зробиш - не здаси іспит, - згадує Світлана Олександрівна. - А художньої не вистачало. Черги за будь-яким детективом, будь-яким романом та журналом. «Огонек» був дуже популярний.

Іноземна література була «рідкісним птахом» - у бібліотеках, в основному, все своє, рідне, радянське.

- Іноземної ми взагалі не знали і не бачили. Якщо траплялася, це було нам так цікаво ... - каже головний бібліотекар.

Зараз книги письменників «народів СРСР» практично нікому не потрібні. А сторінки з вченням дідуся Леніна за часів Незалежності вирушили на макулатуру. Правда, у фондах залишили по примірнику культових книг марксизму-ленінізму та опис партійних з'їздів. Кажуть, ними цікавляться любителі історії.

Як не дивно, але найбільшим попитом бібліотека користувалася не за часів СРСР, а після його розпаду. За знаннями потягнулися майбутні підприємці:

- Читальний зал був заповнений усіма нашими підприємцями міста, які зараз мають ранги, звання,  великий успіх. Тоді вони приходили до бібліотеки, сиділи і читали - нові закони, літературу про підприємництво, книги за профілем, в якому збиралися працювати, - розповідає Світлана Нужна.
Але зараз читальні зали порожні. Бібліотекарі пояснюють, це зовсім не через те, що відвідувачів стало менше - просто далеко ступив науковий прогрес.

- Раніше молодь сиділа в читальному залі, спілкувалася. А зараз прийшов, зробив ксерокс і пішов - ніхто з книгою не працює.

У зниженні попиту винен ще й Інтернет - багато хто знаходить потрібну інформацію в мережі. Правда, бібліотекарі відзначають, що для підготовки серйозних робіт одним «павутинням» «ситий не будеш». Найчастіше там є тільки посилання на потрібну літературу, а от знайти саму книгу у відкритому доступі - проблема.

- Та й не всьому можна вірити, що пишуть в Інтернеті, - вважають бібліотекарі.

Але вони незабаром запасуться 15-ма новими комп'ютерами - ними безкоштовно зможуть користуватися відвідувачі читального залу.

- Інтернет повинен був «зайти» до нас років 5-7 тому, тоді ми не втратили б стільки читачів ... - нарікають в бібліотеці.

А ось що стосується придбання нових книжок, тут біда - грошей на оновлення фондів не вистачає. Вибивати з боєм їх доводиться навіть на газети.

- Книги значно подорожчали, купити багато не можемо. І ми не Київ - вибору особливого у нас немає.

Проблеми не тільки з книжками, але й з оплатою праці самих бібліотекарів - їх відправляють у відпустки за власний рахунок. Це питання не вирішується вже досить довго, на наступний рік - такі ж «райдужні» перспективи.

ЦИФРА:

647 тис книг зберігається в фондах централізованої бібліотеки для дорослих.
51 тис кременчужан відвідали бібліотеки за минулий рік, більше 1 млн книг їм було видано.