Кременчужани "підсіли" на давно позабуту гру "Мафія"

Колись перехожих дивували товариші, які у простирадлах бігали по площі Леніна або у ластах грали у футбол. Це були гравці «Дозору», яким доводилось виконувати дуже різні та смішні завдання. Тепер кременчужани почали захоплюватись старою-новою грою – «Мафією». Новою, бо ще кілька років тому ніхто не збирався у клубах чи кафе, аби у неї пограти, а тим паче за гроші. Старою, бо цю гру багато хто пам'ятає з дитинства. Тут вам і мирні мешканці, і мафія, яка їх вбиває, і інспектор, що повинен знайти та знешкодити мафіозі, і інші персонажі. Для цієї гри потрібна велика компанія, а назбирати серед своїх друзів бажаючих пограти у «Мафію» не завжди виходить. Тож у місті з'явились клуби, які пропонують приєднатись до них – за невелику плату.

– Коштує 15 гривень за вечір – десь 4 години, проте це дозволяє урізноманітнити ваше дозвілля та завести нові знайомства. І прикольно, мені подобається. Особливо, якщо я – мафіозі, вони мене впіймати не можуть і я виграю, – каже 21-річна Ірина.

Організатор одного з таких клубів розповів нам, що пограти у «Мафію» приходять різні за віком люди – комусь 17, а комусь і 35. Дехто зявляється час від часу, а хтось не пропускає жодної гри, став її фанатом і навіть їздить на рейтингові ігри, які проходять в інших містах.

– У Харкові, наприклад, «Мафія» живе на 2-3 роки довше, ніж у Кременчуці. Там із десяток різних клубів. Загалом є два різновиди «Мафії». У класичній більше правил, яких потрібно притримуватись. Наприклад, звертатись до учасників під час гри потрібно на «Ви», не допускаються нецензурні вислови, образи, тощо. За чотири порушення гравець покидає гру. У класичній «Мафії» будь-яка помилка може коштувати дуже дорого. Некласична гра – там залишається лише сама суть, проте немає такої стратегії та тактики. Дуже хочемо, аби приходило більше новачків – з ними цікавіше грати, бо ти не знаєш ще людину, її реакцію і важко сказати, блефує вона чи ні.

Є клуби, у яких навіть запровадили дрес-код. Щоб пограти у «Мафію», яка проходить у Молодіжному парламенті, потрібно прийти, наприклад, у стилі «італійської мафії».

– Так, грати у «Мафію» – це цікаво, ми інколи з друзями ходимо, – ділиться з нами кременчужанка Марія. – Але все ж більше люблю, коли граємо своєю старою компанією – можемо вигадувати такі неймовірні легенди та історії, не дуже слідкувати за ненормативною лексикою, що потім животи від сміху болять. Але збиратись задля «Мафії» виходить рідко, тож добре, коли є можливість кудись піти.