Творчий оазис Кременчука

Як не дивно, але найтяжчі роки для України - 90-ті - стали визначальними для культурного середовища Кременчука. Це був злет і розквіт мистецького життя міста. Активно творили члени Всеукраїнської спілки художників, започаткували Кременчуцьку організацію Спілки художників України (художньо-промислові майстерні), організували Дизайнерське бюро КрАЗ, молодь проявляла себе, згуртувавшись у творче об’єднання професійних митців «Зелений острів». Художники-аматори зібралися під крило об’єднання «Творчісь» (Міський палац культури). Загалом митців, що були «в строю», тоді нараховувалось понад 100. Для провінційного міста це визначально. Їм вкрай була потрібна платформа для контакту з глядачем. Виникла черга з бажаючих на персональні виставки. Вирувало життя і в Кременчуцькому краєзнавчому музеї: запрошені виставки, для змінних експозицій художникам запропонували відремонтований зал, хол, актовий зал. Директори Наталія Приходько, Анна Лушакова, Алла Гайшинська та старший науковий співробітник Людмила Король стали берегинями творчого життя в музеї. На базі художньо-промислових майстерень діяла Виставкова зала (директор В’ячеслав Татарінов), поруч - художній салон (з часом він двічі змінював адресу і зник).

Б.Сердюк «Портрет художника Котляра А.» (2017)

Справжнім покровителем культури в Кременчуці був колишній голова міста Іван Пономаренко. Напередодні виходу на пенсію у березні 1998 року він ухвалив доленосне рішення про створення «Кременчуцької міської художньої галереї» (рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області №139 від 06.02.1998 р.). Діяльність художньої галереї розпочалася на базі альма-матер – краєзнавчого музею. Два роки поспіль щомісяця в музейних залах проводились виставки.

За цей час виникли серйозні проблеми та заборгованість з орендної платні художньо-промислових майстерень і виставкової зали. Фінансова криза в країні позначилась на житті художників. Тож було ухвалено мудре рішення про передачу приміщень на баланс міста за умови відкриття там Художньої галереї. У 2000 році згідно з рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області № 355 від 17.03.2000р. відділу культури міськвиконкому передано приміщення виставкової зали на вул. Коцюбинського, 4 у безкоштовне користування з подальшим його утриманням. У квітні 2000 року затверджено Статут комунальної установи «Кременчуцька міська художня галерея», яка займає площу 405 кв.м, з них експозиційні зали – 300 кв.м. Перший заступник міського голови Анатолій Бишенко, сьогодні директор Музею історії, авіації та космонавтики, взявся за переобладнання залів майбутньої галереї. Темперамент і вольова натура військового поєдналась із тонкою душевною організацією, так за півроку було зроблено перебудову і ремонт без жодних бюджетних коштів. Меценатами стали директори багатьох підприємств. Всі розуміли, що місту потрібна Художня галерея. До Дня міста 1999 року відкрилася Кременчуцька міська художня галерея за новою адресою. Цікавий факт: усі 20 років вхід у галерею для глядачів був безкоштовний! Так само і художники не сплачували жодних внесків, але вдячні митці могли подарувати кращі твори для Всеукраїнського художнього фонду, що сформований на базі галереї.

Оксана Рижова «Квіти» Валяння з вовни

Варто зазначити, що політика підтримки Художньої галереї діє і сьогодні. Наразі відбувається капітальний ремонт виставкових площ за рахунок бюджету міста. Нині діючий мер Кременчука Віталій Малецький вимогливий естет, він із повагою поставився до пропозиції художників оновити галерею, забезпечити її сучасним енергозберігаючим освітленням, системою кріплення картин, що перейнята з італійської галерейної практики, модерним інтер’єром, апаратурою. На роботи виділено вже 1.4 млн грн. Відкриття експозиції в оновленому приміщенні планується як подарунок до Дня міста Кременчука – 29 вересня 2018 року.

20 років історії. Два десятки років - це епоха діяльності галереї. В наших залах було проведено 262 виставки, під час яких представлена творчість 3617 авторів. Це творчість дитяча, професійних художників та аматорів.

На відкриттях звучали поезії, скрипки, духові оркестри, хорали, модерні музичні імпровізації. Під дзвін келихів із шампанським автори хвилювалися та раділи, інколи плакали, адже дорога до визнання у кожного своя. Подивитись мистецькі твори за 20 років прийшло приблизно 1 200 000 глядачів.

І що вони змогли побачити? Десятки років велася співпраця з багатьма творчими об’єднаннями, серед них «Зелений острів», «Творчість», «Група швидкого реагування», «Нова провінція», Кременчуцька спілка художників України, «Реріховське товариство», зі студентами Харківської академії дизайну, з кафедрою дизайну університету Остроградського, з Кременчуцьким краєзнавчим музеєм, Кременчуцьким музеєм історії, космонавтики та авіації, інформаційно-просвітницьким центром «Європейський клуб», Вищою Школою Господарки тощо. Особлива увага приділяється дитячій творчості, це - Кременчуцька дитяча художня школа ім. О.Д. Литовченка, мистецька школа «ОКО», художня школа «Віка», студія «Гранд» та «Хеппі Арт», навчальний центр «Лідер», гурток образотворчого мистецтва «Барви» Будинку дитячої та юнацької творчості (ОБЮТ) тощо. Широка географія представлених митців: Кременчук, Горішні Плавні, Світловодськ, Полтава, Миргород, Харків, Київ, Івано-Франківськ, Львів; Москва, Санкт Петербург (Росія), Бидгощ (Польща), Алітус (Литва), Тюбінген (Німеччина), Китай. На кінець року планується Всеукраїнська виставка «Нью-Арт», котра значно розширить перелік міст-партнерів.

Володимир Маньков «Біле і чорне». Ліногравюра

Формати діяльності також розмаїті: стаціонарні та пересувні виставки, екскурсії, лекції, конкурси, майстер-класи, творчі вечори з авторами персональних та спільних експозицій. На базі художньої галереї проходять методоб’єднання вчителів образотворчого мистецтва, виїзні заняття зі студентами та учнями шкіл, учасниками Університету третього віку. Триває активна співпраця зі ЗМІ, тож серія репортажів «Біля каміна» та прямі ефіри на Кременчуцькому громадському телебаченні дозволяють жителям міста краще пізнати творчість митців. Останні ж, у свою чергу, радо діляться секретами майстерності та сторінками життя.

Мистецтво – це пожива для душі, тож у галерейному «меню» є все для вибагливої натури: живопис - олійний, акварельний та акрилові твори; графіка - від простого олівця до складних багатоколірних гравюр; художнє фото, скульптура, різьблення, кераміка, художнє кування, розпис по дереву та склу, вишивка нитками, бісером та стрічками, паперова пластика, вироби з природних матеріалів, а також із повним сті, текстилю, солоного тіста, шкіри, пап’є-маше, пластиліну тощо. Вражає жанрове розмаїття творів та способів їх трансляції глядачеві: натюрморти, пейзажі, портрети, історичні й містичні композиції, модерний живопис часто перетворюється в просторові інсталяції, розбиваючи простір на тематичні блоки.

Марина Манькова, перший директор галереї

Окремої уваги заслуговують керівники Кременчуцької міської художньої галереї. Дві чарівні жінки: Марина Манькова та Ірина Маширова. Мене не дивує, що саме тендітні плечі винесли тягар відповідальності та зробили все необхідне, щоб художня галерея відбулася.
Першим директором була Марина Манькова. У 1995 році вона закінчила мистецтвознавчий факультет Київської академії й за три роки отримала пропозицію очолити новостворену галерею в Кременчуці. Сором’язлива, закохана в мистецтво, але водночас наполеглива й відповідальна пані Марина користувалась повагою серед митців. Вона виросла у творчій родині й з дитинства стала учасником мистецького простору. Витончений смак дозволяв тримати високий рівень експозицій. Сьогодні Марина проживає в Австралії, в родині зростає третє поколінні митців - донька Марія завзято пише картини вже свого життя.

Ірина Маширова, другий директор галереї

Наступною очільницею галереї, від 2007 до 2017 року, стала Ірина Маширова. Відповідальна і працьовита молода жінка практично створила документальну базу діяльності закладу. Скрупульозно збирала факти з творчого життя міста, завдячуючи яким, можливо, це дослідження значно поповнило Всеукраїнський Державний музейний фонд. Методично проводились персональні та спільні виставки. Саме за часів пані Ірини в діяльність галереї увійшли такі нові формати, як майстер-класи, методоб’єднання тощо. Художники відзначають її доброзичливу натуру, адже Ірина не цуралася будь-якої роботи: і картини повісити, й екскурсію провести, і митців підтримати.

Всеукраїнський Державний музейний фонд

Важливою ланкою роботи художньої галереї є формування Всеукраїнського музейного фонду. Багато пересічних глядачів навіть не знають про цю статтю діяльності. Але варто розуміти, що твори, прийняті в цей Фонд, стають надбанням держави, потрапляють під її захист. Це наша духовна скарбничка. Пані Наталія Савранська, випускниця Харківської Державної академії культури, вже 30 років працює зберігачем фондів. Завдячуючи їй, сьогодні галерея налічує 859 творів-експонатів. І це не лише роботи кременчужан, але й авторів із усієї України та закордону. Щорічно галерея проводить планову виставку з Фондів, щоб ознайомити з творами жителів та гостей міста. Плануються нові форми ознайомлення: випуск каталогів, буклетів, введення програми «Експонат місяця», екскурсійні і лекційні дні, мистецтвознавча робота над сторінками в соцмережах. Планується оновлення фондового обладнання.

Наталя Юзефович «Декрет про землю». Полотно, олія (1967)

Нова стратегія галереї

З огляду на сучасні тенденції розвитку культури та мистецтва, в 2017 році була розроблена стратегія діяльності Кременчуцької міської художньої галереї Gallery Art Citi. Її основна мета - враховуючи європейський досвід, пропагувати український творчий продукт із акцентом на історію і культуру Кременчука, що зробить галерейний простір культурно-мистецьким центром міста, доступним для широкого кола митців та різновікового глядача, дозволить розширити творчі в’язки в Україні та за кордоном, сприятиме осучасненню існуючих та введенню нових форм діяльності (стаціонарні та пересувні виставки, екскурсії в галереї та за її межами, майстер-класи, авторські зустрічі, лекції, конкурси, міські та виїзні пленери, участь у міських та всеукраїнських мистецьких заходах, робота з мультимедіа, випуск друкованої продукції, розробка нових форм роботи з архівним матеріалом та ін. ), сприятиме підвищенню професійного рівня працівників та їхньої якісної діяльності.

Нова стратегія передбачає зміни в зовнішньому виді галереї (фасад будівлі, інтер’єр, якісне освітлення, адаптація простору для людей з особливими потребами), розробку та виготовлення іміджевої продукції, заходів з рекламної кампанії тощо.

Розпочато роботу над проектом: «Кременчук, який варто знати, який треба берегти», мета якого - презентувати мистецтво як соціально-економічний фактор розвитку міста, а творчі проекти - як засіб активізації суспільної уваги до проблем збереження духовної спадщини, відновлення архітектурних перлин Кременчука, практичної реалізації історико-мистецьких локацій, що створюють ідентику міста та як інструмент залучення інвестицій.

Програма розрахована на 5 років і має кілька напрямів «Мистецтвознавчий Кременчук» - це створення та впорядкування інформаційної бази про митців та мистецьке життя міста, відкриття Художнього музею, видання буклетів, каталогів, формування культурного іміджу міста на всеукраїнському рівні. «Архітектура, музика, балет» - з метою збереження архітектурних перлин міста до співпраці запрошено фотохудожникі для виконання фото-пленерів за участі відомих музикантів та артистів балету Кременчука. Проект «Портрет Кременчука: видатні особистості в портретах» покликаний створити спільними зусиллями художників Кременчука серію картин – портретів особистостей, які народились, жили чи приїжджали до нашого міста та своєю діяльністю розвивали його. Творче завдання: зобразити не тільки портрет особи, але й у власній манері відтворити приватний світ, той рід діяльності, котрий був визначальним для людини. Галерея портретів складається як з історичних особистостей, так і наших сучасників (відомих та просто харизматичних кременчужан). Проект присвячений Дню міста Кременчука, і планується велика експозиція в двох залах галереї GAC. «Ковальський Кременчук» за мету бере сприяти відновленню стародавнього ковальського мистецтва, котрим володіли жителі міста, та створенню нового туристичного обличчя Кременчука. «Міста-побратими» - проект покликаний розширити мистецько-культурне середовище, дати об’ємну інформацію про історію та мистецтво міст-побратимів, налагодити зв’язки з представниками творчих осередків різних країн світу для подальшого контакту та взаємодії, що зробить Кременчук привабливим і сучасним європейським містом.

Художня галерея - це прекрасний експозиційний простір в центрі Кременчука поруч із парковою зоною, місце розвитку творчого потенціалу, платформа для зустрічей митців із жителями, гостями міста. У Кременчуцькій міській художній галереї кожен бажаючий має змогу отримати естетичну насолоду.