Чому двох жінок зачинили у морзі у Кременчуці

21.10.2020, 18:27 Переглядів: 23 947 Коментарів: 1

Театр «МО» продовжує сезон «трешових вистав» - цього разу кременчужани побачили прем'єру чорної комедії «Той, що відчиняє двері»

Що б ви робили, якби раптом прокинулися у морзі з биркою на нозі, як Віка? А ще — якщо поряд «труп» санітарки, який теж раптом оживає? Звісно ж, Віка (у ролі Євгенія Артозей), яка напередодні напилася до безпам'ятства на вечірці, та її нова знайома Віра (Катерина Сазонова) намагаються відчинити двері моргу, щоб вибратися назовні. Але - ніт! Обидві потужні броньовані двері колишнього бомбосховища, де нині розмістили мерців, міцно зачинені! Телефони не працюють!

«Сезон будет трешовым немножко»: что припас театр «МО» кременчужанам в честь своего 20-летия

Що відбувається з жінками за цими зачиненими дверима? Живі вони чи мерці? І хто він такий — той, що відчиняє двері та час від часу телефонує полонянкам моргу?

Та раптом обидві двері відчиняються. У Віки та Віри є вибір, куди саме йти. То чому ж вони не йдуть?

Щоб подумати про ці речі та від душі посміятися — варто йти на виставу кременчуцького театру комедії «МО». А ще ви там побачите «привид апокаліпсису» у протигазі та з дезрозчином. Чи то привид карантину?

Минулими вихідними з аншлагом пройшла прем'єра чорної комедії «Той, що відчиняє двері» сучасної драматургині Неди Нежданої. Для театру це була подвійна прем'єра — вперше режисер Максим Воробйов поставив п'єсу українською мовою.

17 жовтня подивитися виставу прибула авторка — Неда Неждана. У Кременчуці вона була вперше. Режисеру та акторам було цікаво, як вона поставиться до постановки. Адже Максим Воробйов підійшов до п'єси творчо та дещо «перекроїв» - «привида апокаліпсису» в оригіналі немає.

- Для мене кожна вистава — це відкриття кожного міста, кожного театру. І ця п'єса особливо гостро реагує на час та на простір. Через цю п'єсу можна діагностувати, що відбувається з містом, з країною, з тобою, - зазначила Неда Неждана на зустрічі з кременчуцькими театралами перед виставою.

У вас є ще шанс продіагностувати себе: додатковий показ комедії «Той, що відчиняє двері» - 28 жовтня. Поспішайте, кількість квитків обмежена, у тому числі - вимогами карантину.

«Потішило, що в театрі люблять містику і абсурд»

Після вистави авторка п'єси написала емоційний та теплий відгук на своїй сторінці у фейсбуці про прем'єру в театрі «МО». Вона не проти режисерської фантазії — навпаки! Цитуємо відгук:

«Динамічна бурлескна вистава з фантазією, яскравими акторськими образами (не лише авторськими, а й кумедними режисерськими) і стильною лаконічною декорацією – де було море сміху і трохи жаху, а головне: простір для живих емоцій, думок і запитань. П’єса заграла новими фарбами і новою актуальністю – і епідемія перетворилася на «пандемію», і «червоний велосипед» став таким доречним, ніби писано з натури, а не передбачено задовго до, і дуже щемно стало від фіналу… Щиро дякую всім творцям вистави, бажаю успіху і уважних глядачів, багато мандрівок і многая літа! А ще потішило, що в театрі люблять містику і абсурд, тож приємно бути у добірному товаристві, як-от Сартр і Мрожек, але й відповідально, адже Неждана - перший сучасний український драматург у репертуарі. Сподіваюсь, у мене «легка рука»).

П.С. Моя мимовільна «лагідна українізація» - постановки українською у колись російськомовних сценічних просторах триває – зі сходу перейшла на центральну Україну.

Дай Боже, далі буде»

«Чому у вашому місті немає підтримки театру?»

Під час зустрічі з глядачами Неда Неждана звернула увагу на те, що її вразило: у Кременчуці влада фінансово не підтримує театри.

- У більшості країн є національна підтримка театрів. У нас немає. Чому у вашому місті немає підтримки театру з бюджету міського? Я взяла спеціально подивилася по населенню. В Ужгороді вдвічі менше населення — і там два театри, підтримані містом. Біла Церква — теж менше місто. Є два театри — міський та обласний. У більшості театрів вашого масштабу міст є підтримка. І це дуже неправильно і ненормально, що не підтримується театр у вас. Це те, що з наших податків має повертатися на наше матеріальне забезпечення. По суті, якщо це не повертається театру, це крадеться в усіх нас. Тим більше, що це було театральне місто. Тут були три театри, і тут була акторська біржа. Збиралися з усієї України. І я дуже тішуся, що я потрапила на прем'єру в театр, який (дуже видно) зроблений любовно, з душею.

Фото: фотостудия Studio302`s

Автор: Тетяна Донченко Фото: фотостудия Studio302`s

Теги: Максим Воробьев Неда Неждана

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Коментарі: 1

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.