Тетяна Власенко: «Життя й творчість присвятила рідній Козельщині»

Саме завдяки цим кліпам і пісням та самовідданій праці Тетяну знають уже не лише в Козельщині й  Полтавській області, а й у багатьох куточках України.

Вона — композиторка-піснярка, викладачка естрадного вокалу, музична керівниця, співачка, сценаристка, режисерка-постановниця, а ще очільниця відділу культури та туризму Козельщинської селищної ради. Нещодавно жінка отримала високу нагороду — нагрудний знак «Гордість і слава України». Тож про все це й багато іншого ми поспілкувалися з Тетяною Власенко.

Сама Тетяна родом з Козельщини. І хоч її батьки не були музикантами, але з раннього дитинства дівчина вже співала. Ще у дитячому садочку вона виявляла задатки справжньої артистки й організаторки: коло неї завжди були діти, а вона, зовсім маленька, уміла зробити так, щоб усім було цікаво й весело.

У школі серед всіх предметів дівчина виділяла саме музику й готова була займатися нею хоч кожен день протягом всього тижня. На точні науки й історію особливої уваги не звертала — це було їй зовсім не цікаво.

Оздоровчі табори влітку, заняття музикою протягом навчального року, щира любов до людей, колективізм — цим жила юна Тетяна. Тож коли прийшов час обирати професію у дівчини не залишалося сумнівів — коледж культури!

Мрія про вищу освіту

Після закінчення коледжу, не звертаючи уваги на розподіл в інші села тодішнього Козельщинського району, молода дівчина повернулася у Козельщину й влаштувалася працювати у районний Будинок культури. На той час їй було 18 років. Вона співала, розвивала мистецтво рідного краю й мріяла про вищу освіту. Але вступила до вишу не відразу.

Третя спроба вступу була після довгої перерви, під час якої Тетяна встигла одружитися, народити доньку. Але навіть материнство не стало перешкодою на шляху до мрії. До того ж у незалежній Україні вже були зовсім інші вимоги перед абітурієнтами: вони здавали лише творчі іспити.

У 32 роки Тетяна стала студенткою Харківської державної академії культури. Там щойно відкрилося нове відділення естрадного вокалу, до якого й пішла навчатися жінка.

Вона й досі з повагою й великою подякою згадує уроки свого першого педагога Людмилу Красовську, Заслужену артистку України, яка вчила правильно співати й майстерно володіти голосом.

Трудовий шлях

Тетяна навчалася та продовжувала працювати. Вона постійно вигадувала щось нове, адже населення Козельщини, яке складало близько чотирьох тисяч людей, чекало свята. І вона це свято давала людям, вигадуючи нові сценарії, нові програми, якими дивувала й радувала людей.

День Козельщини, 8 березня, Новий рік, усі державні свята — жодного разу програма не повторювалася, була новою й оригінальною.

Це була епоха колоритних, масових заходів, народних гулянь, різножанрових концертів. Тетяна Власенко жила культурою й вміла робити життя оточуючих насиченим, колоритним.

Маючи особливу, унікальну харизму, залучала до самодіяльності працівників практично усіх установ району на чолі з керівниками.

Крім того, у свій час вона була керівником хору, танцювального, інструментального, фольклорного та інших колективів. Зі своєю командою вони неодноразово ставили справжні мюзикли й навіть кілька сеансів зробили за гроші.

Тетяна двічі працювала директором Будинку культури, була музичним керівником у дитячому садочку, 15 років працювала у дитячих оздоровчих таборах.

У 2005 році вона створила у Козельщині свою власну студію «Феєрія», де навчала дітей естрадному вокалу. Більшість з них вступала у вищі мистецькі навчальні заклади Дніпра, Харкова, Полтави, аби продовжити справу свого педагога.

У 2018 році Тетяна вступила на посаду очільника відділу культури й туризму та досі керує улюбленою сферою.

Зараз під її керівництвом працюють 15 будинків культури, дев’ять бібліотек, одна дитяча музична школа й літературно-краєзнавчий музей.

Їй дуже допомагає команда професіоналів, більшість з якої — її учні, це — опора й допомога у будь-який час, а також голова громади, який підтримує у багатьох починаннях.

Сольна кар’єра

Уже рік Тетяна Власенко сама пише пісні, і це — новий досвід, який жінка осягає на різноманітних просторах культури.

Її пісні про кохання, про почуття, про події сьогодення. Тетяна — авторка пісень «Реквієм», «Волонтерка» та інших, які зараз здобувають широку популярність в Україні.

На питання, чи не жаліє вона, що залишилася в Козельщині, каже, що ні. Вона розуміє, що з таким багатогранним талантом, могла стати артисткою великої сцени, але все ж таки обрала для себе рідну Козельщину.

Про нагороди

У скарбничці нагород Тетяни Власенко багато грамот. У 2000 році вона одержала титул «Людина року Козельщинського району». Неодноразово була лауреатом творчих конкурсів, зокрема міжнародного конкурсу естрадних виконавців «Морський коник».

«Людина непересічного таланту, яка впродовж десятиліть невтомно тримає на своїх плечах культуру цілої громади. Харизматична особистість, яка співає, грає, танцює, організовує, пише сценарії, створює пісні. Багаторічний працівник культури, який с локомотивом усіх мистецьких проєктів, що об’єднують сотні людей на добро, мистецтво, творчість. Диво-жінка», — саме так написали про неї колеги, подаючи документи на титул «Гордість і слава України», який вона нещодавно отримала.

Хоча коли їй відпочивати? Зараз жінка готується до сольного концерту, який хоче провести в Полтавській обласній філармонії, а ми ж, своєю чергою сподіваємось в неї все вийде.