Представники ГО «Український ПЕН» відвідали Горішні Плавні в рамках проєкту «Незламні бібліотеки»

3.09.2024, 19:01 Переглядів: 919 Партнерський проєкт

Письменники, поети та журналісти зібрали, привезли та передали майже 100 книжок. А також виступили з порадами щодо сучасних українських авторів, видання яких варто прочитати

Зустріч представників «Українського ПЕН» Тетяни Терен, Мирослави Барчук, Максима Беспалова, Ярини Груші, Катерини Єгорушкіної, Марини Пономаренко з мешканцями Горішніх Плавнів відбулася 14 серпня в культурному центрі міської бібліотеки.

Виконавча директорка «Українського ПЕН» наша землячка Тетяна Терен повідомила, що літературно-волонтерські поїздки спільноти розпочалися в червні 2022 року.

«Це наш 12-й населений пункт за останні чотири дні відвідин Полтавщини. Ми насправді мріяли приїхати до міста з такою чудовою назвою Горішні Плавні, — зізналася гостя. — Ми — об’єднання письменників і журналістів, тому нікуди не приїжджаємо без книжок. У рамках проєкту «Незламні бібліотеки» ми привезли вам нові видання українською та англійською мовами».

Як зазначила Тетяна Терен, за підтримки вітчизняних та британських партнерів, видавництв та небайдужих українців ПЕН щомісяця збирає і передає нові книжки до бібліотек. Від початку літа 2022 року учасники спільноти багато їздять Україною. Хоча зараз їхній пріоритет — бібліотеки на деокупованих та прифронтових територіях, та для бібліотек Полтавщини вони привезли сукупно 1500 примірників різних видань. За можливості також намагаються передавати бібліотекам книжки учасників ПЕН. І до Горішніх Плавнів їх також привезли. За традицією, у бібліотеках представники ПЕН спонтанно обирають із привезених книжних коробок кілька книг, які вони особливо радять прочитати. Зокрема, перші поради надала присутня на зустрічі Ярина Груша, яка приєдналася до учасників важливої акції з Італії. За словами Тетяни Терен, це її перша волонтерська поїздка з командою ПЕН. Ярина Груша викладає в Болонському і Міланському університетах українську літературу, також перекладає твори української літератури на італійську мову. Зокрема, нещодавно зробила переклад «Лісової пісні» Лесі Українки.

«Ми привезли вам серію перевидань української класичної літератури, зокрема, твори сучасниць Лесі Українки — Ольги Кобилянської, Людмили Старицької-Черняхівської, вибрані твори Пантелеймона Кулиша, зокрема історичний роман «Чорна рада», та роман «Мельхіоровий слон, або Людина, яка думала» Станіслава Асєєва», — повідомила Ярина Груша.

Станіслав Асєєв, зауважила вона, вважав своїм журналістським обов’язком залишитися в окупованому Донецьку задля об’єктивного висвітлення подій. У 2017 році його заарештували, і він провів 2,5 роки у в’язниці, яка з’явилася в місті по вул. Світлий шлях після того, як 9 червня 2014 року проросійські терористи захопили мистецький фонд «Ізоляція» й перетворили його на об’єкт «міністерства держбезпеки ДНР». Станіслав Асєєв був звільнений у результаті обміну. Про те, як він 28 місяців був бранцем концтабору «Ізоляція» у Донецьку, журналіст написав книгу «"Світлий шлях": історія одного концтабору».

«Книга розкриває правду про полон, який стирає межі між людськими почуттями, про життя, яке вирує на сусідній вулиці, про тортури, які стають буденністю, а також про людську жорстокість, яка не має меж, — наголосила Ярина Груша. — Історія, написана Станіславом Асєєвим, шокує не лише своїм змістом: події, описані автором, відбуваються зовсім поряд — у підвалах окупованого Донецька у наші дні».

Наразі Станіслав Асєєв перебуває в лавах Збройних сил України. У квітні 2024 року отримав контузію, а в липні — поранення. Свою розповідь Ярина Груша завершила читанням уривка із «Лісової пісні» Лесі Українки італійською мовою. Ще одна гостя — письменниця та літературознавиця Катерина Єгорушкіна порекомендувала аудиторії прочитати есеїстику Тараса Прохаська, зокрема, твір «Так, але…».

«Це така повільна проза, яка зараз, мені здається, багатьом із нас відгукнеться. Вона про прості речі, допомагає рефлексувати», — зауважила Катерина Єгорушкіна.

Вона повідомила, що серед привезених видань є книжки для дітей. Це твори Всеволода Нестайка, видання англійською мовою. Письменниця також запропонувала ознайомитися з твором для дітей її власного авторства «Історії хоробриків із Горішкових Плавнів». На написання цієї книжки, за словами Катерини Єгорушкіної, її надихнули події, пов’язані з перейменуванням нашого міста. Гостя розповіла, що герої цієї чудової книжки підкажуть, як упоратися зі страхом темряви, висоти, вогню, лікарів та інших життєвих ситуацій. Цю книжку, вважає авторка, можна використовувати на заняттях із казкотерапії для дітей. Вона була презентована в Горішніх Плавнях і перекладена кількома іноземними мовами.

«Тож я сподіваюся, що за кордоном про ваше місто теж дізнаються», – зазначила письменниця й розповіла про ще одну свою книгу, створену у формі щоденника — «Мої вимушені канікули».

Це твір про те, як говорити з дітьми про війну. Шведське видання цієї книжки, вказала авторка, було відзначено премією Пітера Пена і «Срібною зіркою». Премія Пітера Пена – шведська літературна премія, яка щорічно присуджується іноземному автору за перекладену дитячу чи юнацьку книгу. Продовжила бесіду журналістка та ведуча Мирослава Барчук. Як зазначила Тетяна Терен, вона є авторкою проєкту «Остання війна». Це цикл документальних фільмів.

«Кожна стрічка — окрема розмова, у якій російсько-українську війну розглядають як опуклий багатогранник — кожна грань відкривається в різних епізодах. Назва циклу — алюзія на слова Івана Франка: «Се ж остання війна! Се до бою Чоловіцтво зі звірством стає» з вірша «Товаришам із тюрми»», — зауважила Тетяна Терен.

Сама ж авторка так розповіла про свою роботу: «Це відверта розмова про подолання ментальної залежності від колишньої метрополії, від російської матриці, яка вросла нам у шкіру в кількох поколіннях».

«Про наше вічне сахання між ідентичностями, векторами руху, символами і знаками, ось про цю саму «постсовєтську шизофренію», яка до великої війни іноді здавалась нездоланною, — додала письменниця. — Це наша спроба осмислити, до чого призвели наші помилки і хибні вибори часів незалежності, а з іншого боку, що означала відмова від вибору та принцип "какая разніца?"».

Мирослава Барчук запропонувала прочитати книгу Мирослава Мариновича «Всесвіт за колючим дротом (Спогади і роздуми дисидента)». Мирослав Маринович — громадський діяч, член-засновник правозахисної Української Гельсінської групи (УТГ), дисидент і політв’язень часів СРСР. Автор у брежнєвські часи відбув десять років ув’язнення в таборі й на засланні – за участь в УТГ. Як зауважила письменниця, це була перша не підпільна група Руху опору, яка, діючи відкрито, показувала ситуацію з правами людини в радянській Україні. Автор детально змальовує картини життя політичних в’язнів у концтаборі. Ділиться роздумами про дисидентство і природу тоталітаризму. Також Мирослава Барчук рекомендувала книгу Тетяни Терен «RECвізити. Антологія письменницьких голосів». За її словами, цей проєкт покликаний зберегти думки, переконання, позиції, оцінки, творчі та життєві правила сучасних українських авторів.

Зустріч завершилася читанням авторських віршів. Затим гості передали міській бібліотеці і відділенню дитячої літератури 48 нових книжок українською мовою та 45 — англійською.

Автор: «Хроніки тижня»
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 45 від 7 листопада 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх