Що почитати: добірка книжок сучасних українських письменників від книжкової блогерки Марини Куркач

Валерій Пузік «Мисливці за щастям»

 Перший тираж збірки короткої воєнної прози «Мисливці за щастям. Якщо треба буде помирати, я тебе розбуджу» письменника, художника та військового Валерія Пузіка, було знищено під час влучання російської ракети в друкарню «Фактор-Друк» у травні 2024 р. Вдруге тираж було надруковано згодом. Станом на сьогодні книга потрапила до довгого списку Книги року ВВС — 2024, та увійшла до списку найкращих книжок за 2024 рік від Українського ПЕН. Збірка містить невеликі за обсягом розповіді про життя військових на фронті й на деокупованих територіях. Серед військових буднів автор описує реальні історії українців, події війни без прикрас та цинічне варварство росіян. Читати такі книги майже фізично боляче, але в них дуже багато любові. Різної. До життя, до своєї сім'ї, до своєї країни, до всього, що ми маємо.

Анна Герасімова «Речі»

 До книги «Речі» кременчуцької письменниці Анни Герасімової увійшли художні твори про абсолютно різні життєві теми, які немов чорно-біле мереживо, сплетені із правдивих і незручних слів. Кожну історію авторка розкриває лаконічно, впевнено і дещо взірцево, акцентуючи увагу читачів на ролі подвійних сенсів і суспільних стереотипів, які наврядчи можна назвати життям, скоріше життєвими фрагментами. В текстах присутня емоційна відвертість та самобутність, яка не має суцільного глянцю та ідеальності. Авторка майстерно демонструє те, як люди можуть словами зцілювати або шкодити, надихати або виснажувати, підтримувати або руйнувати, любити або залишатися байдужими. Збірка «Речі» — це якісна жіноча і сучасна проза, читаючи її можна відчути феміністичну магію сміливості, неповторності та вміння бути собою.

Ольга Саліпа «Таких тисячі»

 Роман «Таких тисячі» української письменниці, поетки і журналістки Ольги Саліпи вийшов друком на початку цього року. В центрі сюжету п’ять героїнь, у кожної своє життя, свої звички, плани і мрії. Вони різні і несхожі між собою, єдине, що їх об'єднує — це життєві негаразди і вміння давати їм раду. Чи легко бути жінкою? У жінок є своя, а можливо й не одна, відповідь на це запитання. Життя непередбачуване, і має властивість в одну мить ділитися на «до» та «після». Такою миттю стала дата 24 лютого. На жаль, у героїнь книги війна забрала ціле життя, але залишила їх жити далі. Жінки, які назавжди залишилися дружинами зі справжньою любов’ю, яка значно довша за життя. Жінки, яких тисячі у кожному куточку нашої країни. Як зазначає авторка, її книга не про біль, вона про велику любов, яка після втрати коханої людини нікуди не зникає. Бо це любов, яка здатна змінювати страх на силу, а втрату на незламність.

Павло Паштет Белянський «Я працюю на цвинтарі»

 «Я працюю на цвинтарі» — дебютна книжка українського письменника, сценариста і військовослужбовця ЗСУ Павла Белянського. Гострі, різної інтенсивності, тексти автора, в яких він описує життя щемко, переконливо та дещо іронічно, читачі впізнають одразу. Автору властивий справді неповторний письменницький стиль, який миттєво запам’ятовується. Головний герой книги Олександр — власник фірми з виготовлення цвинтарних пам’ятників. Ритуальні послуги — його щоденна робота, як би це не звучало у буденному безхмарному житті. Життя і смерть він бачить на власні очі, порівнює їх, і наче завмирає у власних роздумах. Всі клієнти Олександра звертаються до нього з однією метою — допомогти у похованні близької людини. В такі моменти вони проживають безліч почуттів та емоцій, реалістичність яких головний герой сприймає цинічно і чесно. Здавалося б, він поводить себе занадто байдуже та як людина, яка ніколи нікого не втрачала, але втратила… Досить неординарна історія, яку хочеться радити прочитати.

Андрій Тристан «Доню, війна!»

 Свою книгу «Доню, війна!» Андрій Тристан, український захисник, військовослужбовець та письменник, присвятив дітям війни.

«Діти війни» — більше не статус, не категорія і не термін з розмов наших дідусів і бабусь. Сучасні українські діти — це діти, які народжуються, живуть, навчаються і дорослішають під час кривавої війни, яку розпочала росія проти України. В основі сюжету історії двох дівчат, їхніх родин і війни, яка нахабно втрутилася у наше життя, знищуючи дитинство та залишаючи рани, які ніколи не зможуть загоїтися. Досвід життя в окупації, ризиковане повернення додому та несміливі мрії про майбутнє — зовсім не те що повинно ставати основою дружби між дітьми. Так, наші діти неймовірні, сміливі, розумні, однак вберегти їх повинні саме ми.