Ну що, шановні кременчужани, з перемогою вас. Може, у нас і гидкі дороги, і ліниві ЖЕДи, але танцівники у нас прекрасні! Знову кременчуцькі діти привезли купу нагород із закордонного фестивалю.
З 5 по 10 січня у Польщі, у місті Бельсько-Бяла, проходив ІІІ Міжнародний дитячий фестиваль-конкурс «INTER SHOW». У ньому узяли участь два кременчуцьких колективи – Театр класичного танцю Світлани Шумкової (ПК «Кредмаш») та народний ансамбль спортивного бального танцю «Дует» (ПК «Нафтохімік» АТ «Укртатнафта»). Вони змагалися з колективами з Москви, Санкт-Петербургу, Тарту та кількох польських міст.
У номінації «Хореографія» Театр танцю Світлани Шумкової виборов ІІ місце. А першого не присудили взагалі нікому. Солістка Театру Яна Кугубаєва за сольний виступ отримала ще одне друге місце. А перше знову-таки не дали нікому. Голова журі конкурсу, заслужений працівник культури Росії, член правління Міжнародної спілки любителів хореографічного мистецтва пані Мухіна окремо відзначила високий рівень кременчуцьких танцівниць.
В номінації «Бальний танець» кременчужани теж відзначились. Ансамбль «Дует» (ПК «Нафтохімік») виборов перше місце, залишивши «за флагом» своїх суперників.
Тож можна назвати повернення наших односельчан з фестивалю тріумфальним. Виступили вони блискуче. Тільки дістатися Бельсько-Бяли було їм дуже важко. Причина та сама – вульгарні гроші. На участь у закордонному фестивалі потрібні кошти. До речі, чималі. Треба віддати належне «Укртатнафті» - вона не пискнувши оплатила подорож своїх танцівників. Театру танцю Світлани Шумкової допоміг завод «Кредмаш» та вагонобудівний концерн. Але спершу – по наївності – батьки вихованців Театру танцю звернулися з офіційним листом до мерії Кременчука. Вони просили виділити 3 000 гривень, щоб трохи пом’якшити фінансовий тягар – адже дітей, які привезли перемогу до Кременчука, збирали у дорогу батьки. А концертні костюми та оформлення документів на дітей для закордонної подорожі коштує чимало.
Ну що? Мерія відповіла чемно. Подякувала за вагомий вклад у мистецтво та повідомила, що грошей для підтримки того самого мистецтва немає. І не буде.
Все-таки правий був Воланд, коли казав Маргариті: «Ніколи і нічого не просіть у сильних світу цього!» І справді не варто. Проси – не проси, все одно не дадуть. Особливо на мистецтво. Ну не піднімається рука у сильних світу цього давати на такі речі. І нічого тут не зробиш. Амінь.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.