Будь-хто з перехожих міг потішитися карнавальним видовищем та сфотографуватися з гвинтівкою, кулеметом та під двома прапорами – червоним козацьким та чорним, під яким гарцювали українськими степами тачанки отамана анархістів…
25 жовтня на тихій вулиці Чкалова (поблизу заправки та школи-інтернату) відбувалося незвичайне дійство. Тут тобі й колоритний козак із чубом-оселедцем, і озброєні штиковими гвинтівками люди у кирзових чоботях та галіфе – військовій формі легендарних 20-х років минулого сторіччя. А головне: учасники «карнавалу» притягли справжнісіньку тачанку з кулеметом «Максим». Щоправда, кулемет не стріляє – тепер він, як музейний експонат. Але й одного його вигляду було досить, щоб привабити вдосталь цікавої публіки. Діти тішилися безплатним «кіно», а автолюбителі різко гальмували, побачивши різнокольорову юрбу під двома прапорами – червоним козацьким та чорним, під яким гарцювали українськими степами тачанки отамана анархістів Нестора Махна.
Відзначення річниці його народження й стало причиною зібрання. Дійство відбувалося біля пам‘ятника батькові Махну, спорудженого свого часу підприємцем Валентином Прищепою (майором-десантником у відставці) за власні кошти. Кам‘яна брила із табличкою, можна сказати, теж стоїть «анархічно»: дозволу на встановлення місцева влада не давала. Згодом прихильники Махна хотіли узаконити пам‘ятник, але виконком так і не дав «добро». Офіційна причина – виявили помилки в написі. Проте й зносити знак ніхто не став… Тепер щороку прихильники «батька» відзначають тут його день народження. Серед ентузіастів – звичайно ж, сам пан Прищепа, козаки з товариства «Спадкоємці Богдана Хмельницького», члени товариства «Просвіта» і професор КДУ Ганна Капустян. Вона показала солідну наукову монографію про Нестора Махна, написану нею у співавторстві з колегами-істориками.
Сам професійний бунтар Махно був присутній у вигляді портрета – гарний такий, на білому конику. Прихильники отамана проказали йому вірші, поклали квіти і трохи випили – без цього ж не обходилися в армії «батька»…
Довідка
Нестор Махно – лідер повстанської армії селян, яка не визнавала ні «червоних», ні «білих». Мав великі організаторські здібності. Завдяки маневреним тачанкам його неможливо було спіймати серед степів.
– Про себе він писав, що змушений взятися за зброю, щоб відстояти волю для селянина і землю. Вважав, що на землі має працювати той, хто живе на ній і обробляє її. «Я в душі – селянин», – казав про себе Махно. Йому дуже близька була ідея землі і волі, яка йшла ще з козацького менталітету. Адже й козак ставав воїном, щоб боронити землю, – своє бачення постаті легендарного отамана професор Ганна Капустян склала на основі архівних даних.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.