Пам’ятаєте містичну історію про портрет Доріана Грея? Про те, як портрет красунчика Доріана Грея старішав та страшнішав щоразу, як Доріан робив чергову капость? Саме ця історія спала на думку, коли ми побачили у міській художній галереї роботу Віктора Кобеляцького «Кобзар Василь Литвин». Ми прямо вклякли. Стояли, дивились на страшнюче, як спалений степ, обличчя та порожні білі очі, і думали: чому обличчя кобзарів стають такими? Що таке страшне вони роблять (чи бачать?), після чого на них важко навіть дивитися? Можливо, портрет справив таке враження і тому, що його автор добре відомий «Телеграфу». Віктор Кобеляцький – як і Віктор Ющенко – обожнює трипільську культуру та роками вишукує на «обрусевшей» Полтавщині колоритні щироукраїнські персонажі. Тож і кобзаря цього він не вигадав, а бачив. Тепер можете побачити і ви.
А не хочете дивитися на страшного кобзаря, можете з приємністю роздивлятися портрети загадкової блондинки – музи художника Черепанова. На виставці вона представлена і в образі чайки, і в образі весни і навіть «поруч з осінню». Жінка, приємна в усіх варіантах.
Дуже цікаві портрети представив Олексій Рубанов. На нас справив враження «Музикант». А дівчатам, мабуть, сподобається «Поет» – скульптурний такий мужчина з ефектною щелепою.
Дорослі ж цінителі мистецтва зможуть зустрітися з роботами Дереки. Один із найсильніших кременчуцьких майстрів, останнім часом він дуже рідко експонує власні роботи. Тож користуйтесь моментом. Портрети – це цікаво. Роздивлятися людей завжди цікаво – особливо тоді, коли вони не можуть зробити те саме.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.