Право на землю: хто і скільки може приватизувати?

 Кожен громадянин України має рівні права на земельну ділянку, однак на практиці трапляється, що двоє сусідів можуть мати різні за розміром та призначенням ділянки. У одного з них може бути лише город біля будинку, а у іншого додатково, гараж, та ще кілька гектарів сільськогосподарських угідь.

Перша хвиля дослідження «Барометр земельної реформи: інформаційна та адвокасі кампанія» виявила, що громадяни які мають право отримати землю у власність безоплатно погано поінформовані проте, скільки і якої землі їм належить за Законом. Основні питання наступні: чи має він/вона право приватизувати земельну ділянку? Чи є якісь встановлені законом мінімальні і максимальні розміри приватизації земельних ділянок? Як приватизувати землю?

 Законодавство України, а саме Земельний Кодекс України (надалі - Кодекс) у статті 121 передбачає норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам України із земель державної або комунальної власності, що іншими словами можна назвати приватизацією або розмірами земельних ділянок, які можуть буди приватизованими. У даному випадку важливо наголосити, що лише ті землі можуть бути приватизованими, які перебувають у власності держави або є комунальними (Сільських, районних та місцевих рад). Землі приватної власності тобто ті що належать іншим фізичним особам не можуть бути приватизовані.

Як встановлено Кодексом, єдиною вимогою для особи, яка хоче приватизувати земельну ділянку є належність до громадянства України, тобто людина, маючи бажання приватизувати земельну ділянку, повинна бути громадянином України. Відповідний запис про громадянство містить на першій сторінці Паспорта.

Земельний Кодекс України встановлює максимальні розміри земельних ділянок, які можуть бути приватизованими для конкретних цілей:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Приватизація може відбуватися відповідно до конкретного виду використання бажаної земельної ділянки. Якщо громадянин подав заяву про приватизацію 0,12 гектара (12 соток) для ведення садівництва, отриману ділянку слід використовувати виключно для садівництва. За бажанням цільове призначення ділянки може бути змінене, про процедуру зміни цільового призначення ми напишемо в одній з наступних публікацій.

Потрібно звернути увагу на два важливих правила.

Правило перше, по кожному виду використання особа може приватизувати земельну ділянку лише один раз (правило встановлено частиною 4 статті 116 Земельного Кодексу України). Види використання земельних ділянок: це для ведення фермерського господарства; для ведення особистого селянського господарства; для ведення садівництва; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); для індивідуального дачного будівництва; для будівництва індивідуальних гаражів. Іншими словами, якщо особа приватизувала земельну ділянку для ведення садівництва, то вона не може знову приватизувати земельну ділянку для цієї ж мети. Проте, дана особа може приватизувати земельну ділянку за іншими видами використання, за якими ця особа приватизації ще не здійснювала.

Правило друге, усі вищенаведені максимальні розміри приватизації земельних ділянок є виключно максимальними, тобто приватизована земельна ділянка не може бути більшого розміру, аніж це передбачено Кодексом, проте, може бути меншого розміру, що, як правило трапляється на практиці. Площа конкретної земельної ділянки, що приватизується, залежатиме від наявності вільних земель, призначених для передачі у власність громадянам України, та інших факторів. У випадку, якщо, скажімо, особа приватизувала для ведення садівництва 0,06 гектара, хоча Кодексом передбачено максимум 0,12 гектара, то така особа не може «доприватизовувати» інші земельні ділянки, оскільки право приватизації (одноразове) уже було використано нею у минулому.

Чому законодавчо задекларована безоплатна приватизація є насправді платною і яка детальна процедура приватизації? Шукайте у наступній статті  «Право на землю: Порядок приватизації».

Якщо вас зацікавили відповіді на ці та інші пов’язані питання, надсилайте свої запитання на електронну чи поштову адресу нижче:

Поштова Адреса: 04071, м. Київ, вул. Межигірська 22 оф. 20.

Електронна поштова скринька: zemputannya@gmail.com