П'ять трусів на два роки: чому в Україні не переглядають вміст споживчого кошика та як із ним вижити

За високими соціальними стандартами, які мають відчувати кременчужани, як і всі українці, ми маємо їсти хліба стільки, скільки видавали  у блокадному Ленінграді. Жінки не повинні фарбувати губи, а чоловіки мають голитись милом. Розмовляти можна тільки міським телефоном, і – ніякого інтернету. А ще кошик мінімальних потреб не передбачає, що ми змушені платити гроші за освіту та за лікування – принаймні у формі благодійних внесків.

Споживчий кошик – таке собі зібрання назв товарів та послуг, без яких ми не виживемо, - не переглядали в Україні вже 13 років. Новий міністр соцполітики Наталія Королевська нещодавно заявила, що він несучасний та потребує змін, а також пообіцяла, що через три місяці оприлюднить пропозиції щодо його оновлення. Проте цей рік нам доведеться жити із незмінним кошиком, бо уряд, врахувавши наші потреби, «вивів» із нього прожитковий мінімум та мінімальну зарплату. Щоправда, мінімалка зросла цього року на 13 гривень (+1,1%), а ціни.... самі знаєте.

У вигляді інфографіки ми представили скільки українцям пропонують їсти урядовці та скільки років носити речі. Ми взяли за основу норми для працездатних осіб. Для дітей, молоді та пенсіонерів ці норми –  ще менші. Так, для немовлят у кошику не передбачені навіть підгузки –  не кажучі вже про вологі серветки, іграшки тощо. Для  школярів  передбачили  мінімум на навчальний рік: 50 зошитів по 12 сторінок, 10 ручок і тільки  два(!) підручники. (От би спини учнів раділи!) Вважається також, що студентам підручники взагалі не потрібні, бо немає, як таких, і самих студентів - оскільки у споживчому кошику не передбачені витрати на будь-яку освіту після школи. Як, власне, не передбачені й благодійні внески в дитсадках і  школах. Освіта ж у нас –  безкоштовна!

А ось іще маразми (інакше їх не назвеш): стригтись можна 4 рази на рік. На середньостатистичну сім’ю на місяць виходить 3,5 шматка туалетного мила та півпляшки шампуню (125 мл), 2 пачки прального порошку, 1,4 тюбика зубної пасти і 3 (!)рулончики туалетного паперу. Холодильник пересічним українцям пропонують  змінювати раз на 15 років, телевізор –  раз на десять, пральну машину (типу «Малютка», так і написано) –  раз на 14. І, боже збав, мати якийсь кредит –  цього не передбачено в кошику. Та найбільше радує оптимізм урядовців –  вони вважають, що ми не хворіємо. Адже з ліків нам вистачить йоду, аспірину, валідолу та бинта. Звичайно, що ж іще потрібно в домашній аптечці? А в лікарнях, як і в школах, - теж все «безкоштовне».

Ми можемо з цього чи сміятись чи плакати, але в країні є певний, і значний  відсоток людей, які дійсно живуть на мінімальну зарплату. І є пенсіонери, які отримують ще менше цього мінімуму. І очевидно, що їхнього мінімуму не вистачить навіть на урядовий кошик.

З думкою про покращення, або чому важливо, що в нашому «кошику»

Чому важливо, з чого складається споживчий кошик? Справа в тому, що цей набір відображає те, що пересічні люди їдять щодня та якими речами чи послугами користуються. Ці дані, які, нагадаємо, не переглядали 13 років, використовують для розрахунку прожиткового мінімуму в актуальних цінах. А вже прожитковий мінімум для урядовців -  це базовий показник, від якого розраховують усі високі соціальні стандарти – пенсії, соціальні виплати дітям, малозабезпеченим сім'ям тощо, а також мінімальну зарплату.  То кому ж вигідно робити споживчий кошик українця більш повним, та ще й враховувати актуальні ціни?

Мінімум для виживання: 

 - для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 972 гривні, з 1 грудня – 1032 гривні;

 - дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 1210 гривень, з 1 грудня – 1286 гривень;

 - працездатних осіб: з 1 січня – 1147 гривень, з 1 грудня – 1218 гривень;

 - осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 894 гривні, з 1 грудня – 949 гривень.

Із 2009 року мінімальну зарплату зрівняли із прожитковим мінімумом (1147 гривень, з 1 грудня – 1218, як і прожитковий мінімум для працюючої людини). При цьому мінімальні пенсії в Україні залишаються меншими, ніж прожитковий мінімум - 894 гривні з 1 січня та 949 грн. – з 1 грудня.

*Український споживчий кошик був складений за методикою Ленінградського інституту гігієни харчування 1990 року. Розмір кошика і склад визначений постановою Кабінету міністрів № 656 від 14 квітня 2000 року. За законом, перелік товарів і послуг, що входять у кошик, повинен переглядатися кожні п'ять років. За методикою ООН, міжнародною планкою, нижче якої починається бідність, вважається ціна споживчого кошика на рівні $ 510 на місяць. За даними тієї ж ООН, за межею бідності живуть 75% населення України.