Дороге задоволення: ціна бензину та дизельного палива на кременчуцьких заправках поповзла вгору

Прийшла весна, розпускаються квіти, роздягаються жінки та повзуть вгору ціни на пальне. Така ситуація в нас спостерігається щовесни. 12 березня у Кременчуці за літр дизельного вже просили 9,9 грн, за літр 95-го – 10,7 грн. Експерти зауважують, що основна причина здорожчання – ріст ціни на нафту. Вона зумовлює підвищення оптових цін на бензин та дизельне паливо. А причин для подорожчання нафти безліч – від невеличкої аварії на буровій установці до смерті Президента Венесуели Уго Чавеса.

– У другій половині березня ціни на А-95 доповзуть до 11 гривень за літр, а по дизельному паливу перевищать 10 гривень за літр, – прогнозує директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. – Причина – за минулий тиждень нафта подорожчала з $120 до $126 за барель і дешевшати не буде, а старі запаси закінчуються.

Дорожчати, не можна дешевшати

Український ринок нафтопродуктів відкритий для закордонних торговців із 2005 року – вікно у Європу «прорубав» уряд Тимошенко. Скасувавши податки на імпорт, урядовці хотіли позбутися залежності від російських монополістів, що диктували свої ціни на бензин. Тепер вартість палива зав'язана на світових цінах, за якими живе цивілізована Європа. Будь-яке коливання на ринку нафти та нафтопродуктів кременчуцькі автомобілісти відчувають на власному гаманці. Особливо коли ціна підвищується. А це стається, до бабки не ходи, кожної весни та кожної осені. Влітку та взимку паливо трохи дешевшає.

– Коли нафта дорожчає, то ціна росте моментально, – обурюється кременчужанин Сергій, який на годівлю свого старенького 2-літрового Mitsubishi («їсть» 95-й) витрачає зимою близько 900 грн на місяць. – Ніхто не каже, що АЗС купували бензин за старою, нижчою ціною, а продають за новою! Якщо на 5-10 копійок і знизять влітку, то потім піднімуть на гривню!

Економісти пояснюють невідповідність між підвищенням та зниженням цін зростанням інфляції, послабленням гривні відносно долара, а також простим ринковим законом: якщо споживач готовий платити, значить, треба збільшувати. Мають же люди гроші на дорогі іномарки – то й на паливо знайдуться. Заручниками ситуації стають фермери, які весною купують великі обсяги пального – треба ж посівну починати.

Згадуючи попередників

І фермерам, і простим автовласникам найменше подобається давня ініціатива уряду ввести мито на імпортні бензин та дизельне – аби підтримати вітчизняних виробників. Про це у лютому заявив міністр енергетики Едуард Ставицький. У 2010-2011 роках від цієї ідеї відмовилися через те, що в Україні не виробляли високоякісних нафтопродуктів стандарту «Євро-4» та «Євро-5». Зараз уряд може піти на такий крок. За даними Держкомстату, власна переробка нафти в Україні у 2012 році знизилася вдвічі – до 4,3 млн тонн. Пан Ставицький вже заявив, що у квітні запрацює Одеський НПЗ (стояв 2 роки), а також реанімують найбільший в Україні Лисичанський НПЗ (стоїть з квітня минулого року). Торговці імпортом одразу заявили: введення мита викличе стрибок цін на АЗС, оскільки бізнесмени закладуть його у вартість товару.

– Ми категорично проти таких заходів, – заявив у інтерв'ю OilNews перший заступник голови Антимонопольного комітету України Рафаель Кузьмін. – Немає гарантій, що Україна не зіткнеться із дефіцитом палива, адже знизиться купівельна спроможність споживача. Уряд, Міненерго мають напрацювати економічне рішення. Треба як мінімум добитися модернізації Кременчуцького НПЗ, запустити Лисичанський НПЗ.

За розрахунками експертів науково-технічного центру «Псіхея», при запровадженні мита на імпортні нафтопродукти в €100 за тонну, бензин на АЗС подорожчає на гривню. Ще трохи – і платитимемо за паливо, як деякі європейці.

Сергій Куюн, директор «Консалтингової групи А-95»:

– Ринок залитий контрабандним та фальсифікованим нафтопродуктом, а влада при цьому не тільки не чинить опір, але й певним чином сприяє розвитку цих схем. В таких умовах вкладати в НПЗ ніхто не буде. Не виправить ситуації і мито на імпорт. Без надійного заслону і контролю це призведе лише до збільшення заробітків «тіньовиків», але ніяк не допоможе легальним виробникам.

Леонід Косянчук, Президент «Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України»:

– Деструктивний вплив на ринок робить, в першу чергу, засилля контрабандного і напівлегально вироблених нафтопродуктів. Це підтверджують цифри: кількість проданого бензину менша від кількості спожитого більше ніж на 930 тисяч тонн. За оцінками Мінфіну, це спричинило недонадходження до Держбюджету більше 4 млрд грн. 

Цілком очевидно, що ці 23% 

бензину у легальних імпортерів і виробників забрали «тіньовики».

Володимир Омельченко, в. о. директора Енергетичних програм Центра Разумкова:

– Серед деструктивних хочеться відзначити прийняття Верховною Радою закону про «плаваючий» акциз (був чинний у 2012 році), який негативно відбився на учасниках ринку.

Як пояснює експерт, саме прийняття цього закону не давало оперативно зменшувати ціни на паливо в роздробі, навіть після того, як істотного знизилась вартість нафти влітку 2012 року.