Про що мовчить вода

Білі картриджі фільтрів грубої (механічної) очистки води чорніли за три дні і навіть забивалися слизом

Наприкінці літа один із наших знайомих, мешканець будинку на вул.Гвардійській, 14-А, поскаржився, що ледь встигає міняти картриджі на фільтрі грубої (механічної) очистки. Він надіслав до редакції фото використаних «запчастин». Білі картриджі ставали темно-бурого кольору, ближче до чорного. Темніють, отже, працюють, виконують свою функцію фільтрування, але чому ж вони забиваються за три дні? Адже виробники рекомендують міняти їх раз на три місяці…

У серпні ми сходили в гості – аби переконатися в усьому на власні очі. При нас чоловік поставив картридж, потім через 3 дні вийняв – результат саме такий, що він його показував на фото.

– Таке почалося після того, як у квітні водоканал зупиняв подачу води у місті на три дні для проведення ремонтних робіт. До цього вода була чудова. Раніше я міняв картридж механічної очистки раз на три місяці, як рекомендує виробник, і навіть за цей час він не забивався настільки сильно, як зараз. Нині, як ви бачите, фільтр після води – коричневий. А буквально три тижні тому (наприкінці липня – ред.) він ставав буро-червоним та покривався слизом. Ним же забивалися й колби. Я намагався щось з‘ясувати, у приватному порядку телефонував на водоканал – мені сказали, що з водою все добре, – розповів мешканець вулиці Гвардійської.

Маючи досвід спілкування з водоканалом, ми запитали про те, на що зазвичай звертають увагу фахівці цієї серйозної організації – про труби в будинку. Бо старі мережі, по яких тече вода, можуть бути джерелом вторинного забруднення. Чоловік відповів – труби міняли разом із сусідами на оцинковані, коли вселялися у будинок, кілька років тому. На вводі в його квартиру – труба із нержавіючої сталі. До речі, й сам будинок (а відповідно й труби в ньому) – не старий.

До якості води він ставиться серйозно. Для акваріумних рибок відстоював воду після механічного фільтра, а для власного споживання набирав після фільтра глибокої очистки (так званого зворотного осмосу). Він додає: у цей же період, коли почала йти забруднена вода, у нього «полетіла» мембрана на фільтрі зворотного осмосу.

До нашої пропозиції написати скаргу та здати підозрілу воду на аналіз кременчужанин поставився скептично: мовляв, ви що, не знаєте, який буде результат? Скажуть – усе добре. Та все ж разом із нами вирішив спробувати. Та виявилося, що не все так просто. Ми хотіли принести воду до санстанції у баночці – власне, так, як набирають її у чайник. Та у Держсанепідслужбі нам сказали: ні, так не можна! У них свої інструкції щодо забору води – її кілька хвилин треба спускати, а на баканаліз взагалі має право забирати тільки спеціаліст, у стерильний посуд…

Ми зрозуміли – набагато легше здати (вибачте за відвертість) сечу на аналіз. Та разом із мешканцем, який написав скаргу 27 серпня, стали чекати на фахівців санепідслужби, які дадуть відповідь: що ж то «забиває» його фільтри?

Два аналізи показали: вода брудна

6 вересня фахівці санепідслужби відібрали воду з квартири мешканця. Результат аналізу – значне відхилення за бактеріологічними показниками. Причому й до фільтрів, і після фільтрів. Показник «загальні коліформи», який, за нормою чинного ДСанПіНу 2.2.4-171-10, має бути відсутнім у питній воді, складав 30 одиниць на 100 куб. см. Загальні коліформи – це бактерії групи кишкових паличок – умовна патогенна мікрофлора, інакше кажучи, показник фекального забруднення. Така мікрофлора може стати причиною кишкового розладу.
Решта 11 показників, на які досліджували воду в лабораторному центрі, були в нормі.

У відповідь на наше питання про те, що ж робити з неякісною водою і які заходи вживатимуться, у Держанепідслужбі порадили чекати результатів повторних проб. Пояснили: якщо перша проба – нестандартна, за правилами, роблять ще два аналізи.

Другий результат проб води з тієї ж квартири у будинку на вул. Гвардійській, 14-А підтвердив: вода таки має відхилення за бакпоказниками. Ми настирливо цікавилися: що ж далі? Скільки мешканців будинку п‘є забруднену воду і коли ж таки фахівці, які стоять на сторожі здоров‘я кременчужан, почнуть бити на сполох? Чи перевірили якість води в інших квартирах? Виявилося – не перевірили. Як у казці, де все повторюється тричі, санепідслужба, не вживаючи жодних інших заходів, відібрала третю пробу. Цього разу – у проблемній квартирі та в сусідній.

7 жовтня нас сповістили, що вода в двох квартирах (за результатами досліджень лабораторного центру від 4.10) відповідає нормам. Тобто за місяць кишкова паличка благополучно «відпливла» і покинула квартиру нашого знайомого. Головні ж питання: чому з крана йшла нестандартна вода і чому забивалися фільтри – так і залишилися без відповіді.

Водоканал переконує, що вода якісна

Науковці Кременчуцького національного університету імені Остроградського, які спеціалізуються на якості води, висловили версію, що буро-червоний наліт на картриджі фільтра могли утворювати мікроорганізми, що розмножуються у воді. «ТелеграфЪ» поцікавився на водоканалі:

Чи могли потрапити у воду мікроорганізми після регламентих робіт із відключенням води у квітні та відновленням її подачі?
Які можливі причини того, чому до квартири мешканця надходила нестандартна вода?
Чи були зафіксовані відхилення за якістю води після регламентних робіт? І за якими показниками?

Взагалі-то ми хотіли почути фахівця – технолога водоканалу, щоб поставити уточнюючі питання. Та відповідь надійшла письмова за підписом Олександра Піскового, заступника гендиректора водоканалу.

Нас запевнили: після ремонтних робіт 26-28 квітня запуск системи водопостачання виконаний за технологічним регламентом, «при цьому на кожному етапі технологічного процесу лабораторіями КП «Кременчукводоканал» та СЕС здійснювався посилений контроль якості вхідної води та підготовленої питної води». За даними водоканалу, вода повністю відповідала ДСанПіНу 2.2.4-171-10, ніяких мікроорганізмів у воді виявлено не було.

Щодо будинку на вул.Гвардійській, 14-А нам повідомили – до водоканалу скарг від мешканців не надходило, однак останнього разу проби відібрали спільно з фахівцями санепідслужби. (Остання проба, як сказано вище, на відміну від двох попередніх, виявилася якісною – ред.)

Від інших мешканців за період з 28.04 по 4.10.13 (після ремонтних робіт) було 16 скарг, цитуємо: «Лабораторією КП «Кременчукводоканал» взяті проби води та проведені аналізи. Підтвердилися відхилення у 4 випадках (за органолептичними показниками). Службами підприємства були вжиті заходи, за результатом реалізації яких показники якості води були доведені до вимог ДСанПіН». Органолептичні показники – це запах, присмак, кольоровість та мутність.

Що у підсумку? У водоканалу – жодних версій, що ж могло забивати картриджі у будинку на вул.Гвардійській, 14-А.

КОМЕНТАР

Червоно-бурий наліт – можливо, водорості, які згодом «вигодували» кишкову паличку

– Принесіть мені картридж, і якщо наліт є, ми роздивимося його під мікроскопом, – запропонував доктор біологічних наук, професор КрНУ Володимир Никифоров, який спеціалізується на біологічних методах визначення токсичності води. Шкодуючи, що доки ми чекали на офіційні результати аналізів води в будинку, пропустили пік її погіршення, ми все ж віднесли професору забруднений картридж фільтра. У краплині води з нього при 400-кратному збільшенні побачили: тут є щось живе – рухаються невеликі «цяточки».

– Це залишки мікроорганізмів, що відмирають. Тут була мікрофлора, і, вірогідно, дуже бурхлива. Що конкретно – реально визначити лише після посіву. Одиничні клітини мікроводоростей і мікроскопічних грибів здатні потрапляти й до водопровідної води. У збалансованій кількості наявність їх у воді нешкідлива для людини. (У чому й цінність води з підземних джерел, «живої» води – це унікальний продукт життєдіяльності мікроорганізмів, не мертва, не дистильована вода.) Але якщо мікроорганізмів багато, то продукти їх життєдіяльності роблять воду токсичною. Судячи з вашого опису, слиз буро-червоного кольору – це могли бути або діатомові водорості або залізобактерії. Вони інтенсивно розмножуються у темряві, при недостатньому опроміненні ультрафіолетом – як у трубах, так і в колбі фільтра, якщо вона непрозора або встановлена у місці, куди не потрапляють сонячні промені. У свою чергу, мікроводорості – чудове середовище для розмноження тієї ж кишкової палички («загальні коліформи», які виявила санстанція – ред.). Повторюю, фільтр за таких умов – не панацея, бо сам може спричиняти вторинне забруднення води. Проте у конкретному випадку дані санстанції свідчать, що вода була бактеріально забрудненою і до фільтрів. Тобто, вірогідно, влітку був якийсь сплеск, що спричинив зростання мікроводоростей у водопровідній воді, а вони – розмноження бактерій.

Професор Никифоров узяв воду із проблемного будинку на біотестування. Про результати оцінки її якості за методом, який активно впроваджується у країнах ЄС, але не є офіціним в Україні, ми повідомимо.

НАОСТАНОК

Вибірковий контроль

Вірогідно, фахівці санепідслужби знайшли вже наслідок погіршення (у вигляді бакзабруднення), а не його причину − мікроорганізми. І взагалі, багато чого спеціалісти у воді не шукали, навіть реагуючи на скаргу. Усі результати аналізів, про які нас сповіщали, були на 9-12 показників, це скорочений поточний аналіз, пояснила Олена Коштовська, завідувачка лабораторного центру.

Взагалі ж лабораторія санепідслужби у Кременчуці здатна визначати 32 показники, що нормуються на даний час. Але робить це час від часу, вибірково. Чинний ДСанПіН 2.2.4-171-10, введений у 2010 році, нормує близько 70 показників. Деякі з них (у тому числі хлороформ, який є канцерогеном) вводяться з 2015 року, деякі – з 2020 року.

Бо на даний час ні водоканали України не готові подавати воду за більш жорстким стандартом, який ввели замість радянського ГОСТу, ні санепідслужба не готова контролювати повне дотримання ДСанПіНу. Чи можна за таких умов говорити про безпечність та особливо якість водопровідної води? Напевне, що ні.