Кредитні пастки

«По вуха заліз у борги»

Це історія звичайного працівника вагонного заводу. Олександр мав стабільний заробіток, вважав себе платоспроможним. Та потім усе змінилося: чоловік намагався «погасити кредит кредитом», а результат – борги на суму понад 30 тисяч гривень і настирливі докучання колекторів.

– Майже три роки я працюю на вагонному заводі. Була оформлена картка банку «Ренесанс кредит», знімаєш, потім кладеш – немає проблем, коли завод працює.

У минулому році я потрапив під скорочення. Кредит завис…Потім мене знову взяли на роботу. Завод на той час працював добре, а інший банк – ПУМБ – запропонував кредитні картки лімітом у шість з половиною зарплат.

Я скористався і купив у кредит спортивний велосипед – це і хобі, і на транспорті хотів заощадити. Зарплата дозволяла виплатити кредит без проблем.

А потім знову стало погано і з роботою (завод стояв), і з зарплатою. Я взяв іншу позику у кредитному товаристві, щоб погасити хоч один банківський кредит і взагалі здати картку, та ще більше заліз у борги. Мені почали надходити листи з банків з вимогами достроково погасити всю заборгованість. Від кредитної спілки телефонують колектори, при цьому не лише мені, але й знайомим, родичам, писали  листи й на завод.

Підприємство у кризі – і тому я не знаю, що буде із зарплатою, але хочеться сподіватися, що все владнається. Звичайно, я сам винен у тому, що вліз у ці кредити. Розумію: гроші все одно доведеться заплатити. Зараз я звернувся до адвоката, аби скласти листи до банків та кредитної спілки – прошу про відстрочення платежів, – розповів Олександр.

Він також поскаржився, що банк, через який він отримував зарплату, всю її списував на погашення кредиту. Як з’ясувалося, це було передбачено кредитним договором (овердрафт): позичальник надав доручення банку списувати кошти з рахунку у погашення боргу. Тому «живих» грошей Олександр не бачив взагалі, доки не перевів зарплатний проект у інший банк.

КОМЕНТАР ЮРИСТА

Олена ДМИТРИЧЕНКО, адвокат:

- Наскільки законна вимога банку достроково повернути кошти через те, що позичальник має прострочену заборгованість?
- Якщо позичальник за споживчим кредитом затримує сплату чергового платежу більше як за один місяць (а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за кредитом на придбання житла щонайменше – на три місяці), то банк матиме право на вимогу про дострокове повернення кредиту, навіть якщо строк виплати ще не настав. Це передбачено законодавством. Таке право банк може реалізувати також у разі перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п’ять відсотків суми кредиту; або іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

- Чи є законним візит «інспектора» з колекторської контори додому до боржника чи на місце його роботи?

- Людина має право взагалі не спілкуватися з такими «інспекторами», та, звісно, не впускати їх в свою квартиру або в офіс. Якщо ж такі візити пов’язані із погрозами та вимаганням з боку «інспектора», намаганнями будь-що потрапити в квартиру, то такі дії можуть кваліфікуватися як кримінальне правопорушення, отже позичальник має право звернутися до правоохоронних органів. Краще за все взагалі не спілкуватися з колекторами (які доволі часто поводяться нахабно), і порадити їх замовникам, тобто банкам, вирішувати спірні питання саме в правовому полі (наприклад, шляхом звернення до суду).

ЧИТАЙТЕ ДОГОВІР

На чому найчастіше «влітають» позичальники

1. Зверніть увагу на термін сплати кредиту (у тому числі, погашення карт-рахунку). Наприклад, у договорі вказано, що граничний термін сплати – до 25 числа кожного місяця. Але в цей день гроші мають бути в банку, тож платити слід щонайменше за 3 дні до цієї дати, щоб кошти встигли дійти і не виникала заборгованість, яка загрожує пенею та штрафами.

2. Уважно ознайомтеся з тарифами банку – інакше через незнання теж можете влетіти на штрафи. Наприклад, є випадки, коли банки беруть невелику плату (1-2 грн) за те, що ви перевіряєте залишок боргу на карті через банкомат. І от вам здається, що ви все погасили, але ті додатково нараховані 2 гривні призводять до штрафних санкцій – і знову росте борг, про який ви навіть не здогадуєтесь.

3. Деякі банки прописують у договорі можливість зміни тарифів, і навіть не зобов’язуються вам про це повідомляти, бо включають до договору пункт, відповідно до якого клієнт сам зобов’язується дізнаватися про тарифи на сайті банку.

4. Овердрафт (від англ. over – понад) – короткостроковий кредит, який може принести неприємності. Наприклад, ви розраховуєтесь зарплатною карткою у магазині, не вистачає кількох гривень, але банк встановив на карту овердрафт, і автоматично вас кредитує, а ви й не підозрюєте, що влізли в борг.

5. Привабливі відсотки – часто так ловлять у тенета кредитні товариства. Наприклад, 0,15% за кожен день користування кредитом. На перший погляд здається – задарма! А тепер порахуємо, скільки це річних – 54%. У деяких кредитних спілках доходить і до 90% річних.

6. Високі штрафні санкції. Деякі фінустанови прописують у договорі збільшення процентної ставки за умови, якщо клієнт прострочить платіж. Крім того, штраф може бути фіксованим: тобто на 2 грн боргу банк може нарахувати 50-100 грн штрафу (залежно від умов договору).

7. Зазвичай банки передбачають у договорі такі умови погашення кредиту: спочатку проценти, пеня, штрафні санкції, а потім уже – тіло кредиту (позичена сума). Тобто, якщо вже ви «влетіли» на штраф, видряпатися з боргів буде важко.

БАНКІВСЬКІ ЛІЧИЛКИ

Брав 4 тисячі – поверни 15…

Рішення Автозаводського райсуду наочно ілюструють, до яких розмірів може зрости навіть невелика заборгованість.

Кредитне товариство «Полтава і полтавці» – позов до особи

4 тис грн брав позичальник у кредитної спілки

15 480, 31 грн має сплатити позичальник за рішенням суду, із них 12 686,47 грн – це відсотки. Кредитним договором передбачено, що при порушенні строків сплати кредиту та (або) відсотків більш ніж на три дні кредитор має право подвоїти процентну ставку, а у випадку звернення до суду – потроїти її.

«Приватбанк» – позов до особи

4 тис грн – таку саму суму брав клієнт «Приватбанку» у 2008 році під 30% річних.

13 132,47 грн має сплатити банку за рішенням суду, з них 3 733,30 грн – заборгованість за кредитом; 5 906,46 грн – заборгованість за відсотками; 2 391,16 грн – заборгованість за комісю; а також штрафи: 500 грн – штраф (фіксована частина), 601,55 грн – штраф (процентна складова).

«ОТП Факторинг Україна» – позов до особи

219 тис грн надав позичальнику ОТП банк у 2007 році (сума, достатня для купівлі квартири), згодом за договором передав право вимоги за кредитом «ОТП Факторинг Україна».

282 тис 918, 38 грн має сплатити боржник за рішенням суду – тобто навіть більше, ніж брав. Із них тіло кредиту – 167 104,63 грн, пеня – 112 372,75 грн.

(Інформація з Єдиного держреєстру судових рішень)

Пам’ятка позичальнику

Домовляйтеся з банком
У 2009 році, коли кризові явища в економіці призвели до проблем неповернення кредитів, Нацбанк України розробив постанову «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів», яка дає банкам рекомендації стосовно роботи з позичальниками, які потрапили у скрутне фінансове становище. Ця постанова чинна, і хоча вона має рекомендаційний характер, як зазначає Ольга Тедік, начальник кредитного відділу управління роздрібних операцій АКБ «Індустріалбанк», банки нею керуються, бо зацікавлені в тому, щоб повернути гроші.

Банкам рекомендується зважати на «непередбачені обставини», через які боржник втратив можливість вчасно платити:

– зменшення заробітної плати та/або інших надходжень;

– втрата пільг, роботи; тяжке захворювання та/або отримання інвалідності;

– розлучення;

- смерть членів сім’ї або інше, якщо ці обставини спричинили втрату доходів або їх зниження до рівня, за яким щомісячні сукупні платежі за кредитом перевищують 30% місячного доходу позичальника.

Водночас НБУ розробив і пам’ятку позичальнику, вказавши, що його право – домовлятися з банком про нові умови кредитування, зважаючи на скрутне фінансове становище. Банк може здійснити реструктуризацію кредиту (надати кредитні канікули, розстрочку), зміну валюти кредиту. Можна домовлятися і про зниження відсоткової ставки, зниження штрафних санкцій, кажуть кредитні експерти.

Тож якщо ви опинилися у скруті, краще не чекати суду, а домовлятися з кредитором.