Тестування найвигідніше двієчникам

У одного із співробітників «Телеграфа» дуже гарненька дочка 11-класниця. Навчання ніколи не було сенсом її життя. Тож ми дуже здивувалися, коли батько розповів, що дівчина на тестуванні з математики набрала 135 балів (а мінімальний прохідний бал для вступу до ВНЗ – 124). Побачивши наше здивування, батько посміхнувся і сказав: «Та не переймайтеся так, вона просто класно вміє відгадувати!» «Нічого собі!» – подумали ми. Як це дівчина, яка ніколи не знала математики, може відгадати правильні відповіді та набрати невідомо звідки 135 балів?

Як таке можливо, «Телеграфу» пояснив проректор Кременчуцького державного університету пан Усатюк. У співавторстві з професором Загірняком, він готує матеріали з цієї тематики для публікації у спеціалізованому виданні. «ТелеграфЪ» – видання ніяк не
спеціалізоване, тож ми, опускаючи математичне начиння, ознайомимо читачів лише з узагальненими висновками вчених. Пан Усатюк – проректор з науково-педагогічної роботи та економіки. Під час вступної кампанії він регулярно працює з документами абітурієнтів. Дуже швидко Володимир Михайлович звернув увагу на величезну розбіжність між оцінками абітурієнтів в атестаті (за 12-бальною шкалою) та сумою балів у їхніх сертифікатах незалежного зовнішнього оцінювання. Виходило, що типові «двієчники» за атестатом набирають на тестуванні по 129,5 та по 135 балів. Вчений проаналізував масив документів цьогорічної вступної кампанії до університету. Предмет дослідження – результати тестування з математики. Узагальнені висновки такі.

На тестуванні з математики максимальний бал – 54. Прохідний бал до ВНЗ – 124. Методика оцінювання результатів тестування вибудована так, що абітурієнту достатньо набрати всього 4 бали із 54-х, щоб отримати загальний прохідний бал навіть не 124, а 129,5! (дивись шкалу оцінювання).

А набрати 4 бали можна, відгадавши 4 правильних відповіді. За теорією вірогідності, абітурієнт із максимальною вірогідністю може відгадати не 4, а цілих 5 правильних відповідей – якщо йому запропоновано 25 завдань, кожне з яких має по 5 варіантів відповіді. Звісно, за тією самою теорією вірогідності, певний процент абітурієнтів не відгадає навіть 4 правильних відповідей (зате інший певний
процент абітурієнтів відгадає більше, ніж 4 правильних відповіді).

Прикол у тому, що гра тися у 4 правильні відповіді  може навіть той, хто не те, що не знає математики, а й не пам’ятає, тест з якої дисципліни він здає. Згодом цей щасливчик вступає до вищого навчального закладу. І приходить на першу сесію, де його знання
оцінюються не за відносним результатом тестування, а за абсолютним показником – на екзамені. Подальші варіанти розвитку подій традиційні: знав і здав; не знав і не здав; не знав, заплатив і здав. Отаких класних абітурієнтів отримує українська вища школа за результатами незалежного зовнішнього оцінювання.

Кременчуцькі науковці надали «Телеграфу» шкалу, вибудовану за результатами досліджень. Роздивіться її. По горизонталі вказані 
бали тестування з математики (максимальний – 54). По вертикалі – узагальнені бали за результатами тестування (максимальний – 200). Нижня пряма на графіку побудована за правилами звичайного лінійного шкалювання, по двох точках – 0-100 та 54-200. Коли б знання оцінювались за такою лінійною методикою, абітурієнт, який набрав лише 4 бали з математики, отримав би відповідно лише 107,4 бали узагальненого результату. І ні до якого ВНЗ не пройшов би. Бо нічого йому там робити.

Але! Над простодушною прямою ви бачите на графіку вигнуту криву. Вона віддзеркалює результати, які офіційно отримали абітурієнти. От і дивіться – неук, який відгадав 4 бали з математики, отримав 129,5 балів. І спокійно пройшов до ВНЗ. Круто.

Питання: навіщо це країні, уряду, Міністерству освіти? Вчені ухиляються від відповідей на політичні запитання. Зазначають лише одне – є підстави стверджувати, що при більш реалістичній методиці оцінювання знань українських школярів, 65 % з них не набрали б балів, достатніх для вступу до ВНЗ. А це б був скандал. Репетували б батьки елітних неуків. Нікому б було вступати до університетів. І вся б країна дізналася, що загальноосвітня школа не дає достатніх знань. Кому це потрібно? Фактично, нікому.

Одна біда. При такому рівні освіти, Україна невдовзі стане не просто «банановою республікою», а перетвориться на первісне плем’я. Бо навряд чи кошенятка, які понабирали по 129,5 міфічних балів, зможуть розвивати виробництво, науку та техніку у цій країні.

absolute – показник балів з математики

scale – показники ЗНО-2009

linear – кількість балів при лінійному шкалюванні

delta + – різниця у балах між результатами лінійного шкалювання та ЗНО-2009