«Кременчужани хворіють на рак через водорості!»

– Це вже давно відомо, існує купа досліджень, що це відбувається через синьо-зелені водорості, які квітнуть! Ви бачили, як вони квітнуть?! У Дніпрі, у водосховищі? На нас просто налазять водорості! – заявила пані Дмитрієва у відповідь на запитання журналіста, який поцікавився, чи знає вона, що у Кременчуці найвищий в області показник онкозахворювань серед населення? Журналіст стверджував, що кременчужани хворіють на рак через величезну кількість шкідливих викидів промислових підприємств та через дрібнодисперсний пил, який утворюється внаслідок діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів (Полтавського та Єристівського ГЗК). Та пані Дмитрієва у всьому звинуватила синьо-зелені водорості – це вони головні канцерогени.

Пані Дмитрієва – заступник директора науково-дослідного Інституту екологічних проблем (Харків). Група Дмитрієвої тривалий час співпрацює з Полтавським та Єристівським ГЗК. Пані Дмитрієва – доктор економічних (а не біологічних) наук. Свою заяву про водорості вона  зробила 15 березня в Кременчуці – у прямому ефірі програми «Наголос» на міському телеканалі.

Програму присвятили проблемі будівництва у Кременчуцькому районі вже третього гірничо-збагачувального комбінату – Біланівського. Тема викликає чималий резонанс – бо науковці вважають, що через це будівництво Кременчуцький район може стати зоною екологічної катастрофи. Крім того, заради Біланівського ГЗК мають знищити 14 сіл. Тож проблем чимало, і поговорити було про що. Говорили багато і дуже галасували.

На програму прибули розробники Схеми планування території Кременчуцького району, яка передбачає будівництво Біланівського ГЗК. Оплачував роботи по розробці Схеми Біланівський ГЗК. До Кременчука приїхала головний архітектор проекту пані Алікова («Діпромісто», Київ-Дніпропетровськ) та популярний еколог пані Дмитрієва (НДІ екологічних проблем, Харків). Обидві гості розповідали, що все буде добре, і після будівництва Біланівського ГЗК буде не гірше. «ТелеграфЪ» запитав, як такі обіцянки «покращення» узгоджуються з ризиками, вказаними у Пояснювальній записці до проекту – бо там науковці (у тому числі і пані Алікова) пишуть про ризик обміління Псла та його дренаж у тіло кар’єра; про руйнацію ставка-випаровувача «Укртатнафти» та забруднення фенолами підземних водоносних горизонтів; про втрату родючих грунтів; про небезпеку карстоутворень та техногенних землетрусів; про збільшення кількості хвостосховищ, з яких по району розлітається небезпечний дрібнодисперсний пил. Пані Алікова погодилась, що все, написане у Пояснювальній записці, відповідає дійсності. Водночас вона повідомила, що комплекс спеціальних заходів нейтралізує або навіть унеможливить усі вищезазначені жахіття. «ТелеграфЪ» запропонував озвучити у прямому ефірі комплекс заходів, які гарантовано врятують регіон від екологічної катастрофи. Пані Алікова їх не озвучила. Пані Дмитрієва їх теж не озвучила. Натомість запевнила, що через будівництво Біланівського ГЗК «нічого поганого не станеться, все буде добре, я гарантую!». А технічний директор Біланівського ГЗК пан Корнієнко пообіцяв мешканцям району «райдужне життя».

Тут «ТелеграфЪ» замислився. «Райдужне життя» – це коли райдужні кола перед очима миготять чи коли райдужні нафтові плями з пошкодженого ставка-випаровувача по воді розповзаються? Як ви думаєте?