Загальний аналіз крові: що показує та на які хвороби вказує

До загального аналізу крові входять наступні показники:

Гемоглобін – це показник червоної крові, що відповідає за транспорт кисню до клітин та вуглекислого газу від них. Гемоглобін - це поєднання молекули білку та атомів заліза.

Гемоглобін підвищений  – підозрюємо згущення крові, це може призвести до підвищення артеріального тиску, збільшується ризик виникнення тромбозів, інфаркту міокарда, інсульту.

Гемоглобін знижений – може бути ознакою: анемії, дефіциту заліза та вітаміну В12, гіпергідратації (надлишковий вміст води в органiзмі) тощо.

Еритроцити – це червоні клітини крові, що наповнені гемоглобіном.

Підвищені еритроцити часто є ознакою гіпоксії. Можливими причинами підвищення може бути зневоднення організму, куріння, при вадах серця, захворювань легень, ендокринної системи та ін. Їхня низька кількість свідчить про розвиток анемії. Можливими причинами можуть бути: дефіцит заліза, вітаміну В12 або фолієвої кислоти у раціоні харчування; при хронічних запальних захворюваннях, наприклад, нирок. Також кількість еритроцитів у крові може знижуватись при вагітності.

Гематокрит – співвідношення сухої частки гемоглобіну та еритроцитів до рідкого об’єму крові. Використовується для діагностики анемій та ступеню крововтрати.

Середній об’єм еритроцитів – характеристика червоних тілець (клітин) крові за їхньою якістю. Показник правильності кровотворних процесів – вироблення еритроцитів у кістковому мозку. Якщо середній об’єм еритроцитів підвищений, це вказує на те, що розмір еритроцитів більший за звичайний. Це може бути при: анемії через дефіцит вітаміну B12 або фолієвої кислоти, мієлодисплазії, захворюваннях печінки, гіпотиреозі.

При зниженні показника можлива залізодефіцитна анемія, таласемія.

ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) – показник червоної крові, який показує частку еритроцитів, що буквально випали в осад, протягом години. Цей показник дуже залежить від кількості еритроцитів (що менше їх - то швидше вони осядуть, тобто відхилення показника трапляється при анеміях та крововтратах).

ШОЕ підвищений – при запальних станах в організмі: інфекціях, отруєннях, запаленні легень, туберкульозі, інфаркті міокарда, анеміях, захворюваннях нирок, захворюваннях суглобів та інших. Фізіологічним підвищення ШОЕ є при вагітності.

ШОЕ знижений – спостерігається при згущенні крові, поліцитемії, при анафілактичному шоці та інших.

Лейкоцити є захисними клітинами нашого організму, вони неначе наша армія, захищають нас від бактерій, вірусів, алергенів. Лейкоцити підвищені – при запальних процесах в організмі, інфекціях, алергії, астмі, при інтенсивних тренуваннях, при сильних стресах та інше. Знижені - при нестачі поживних речовин у раціоні, аутоімунних захворюваннях, порушеннях функцій  кісткового мозку, тяжких інфекціях, захворюваннях імунної системи, ВІЛ,СНІД, лімфомах або інших різновидах раку, який поширюється на кістковий мозок.

Лімфоцити: це ще один вид лейкоцитів, другий за кількістю в крові. Збільшення кількості лімфоцитів спостерігається при вітрянках, краснухах, герпесі, туберкульозі, коклюші. При хронічних запальних процесах - наприклад, виразковий коліт. При захворюваннях крові (лейкеміях). Лімфоцити знижені - при імунодефіцитних станах. Наприклад, при вірусних гепатитах, грипі,  черевному тифі, ВІЛ-інфекції, ревматоїдному артриті, вовчаку, тощо.

Моноцити – група лімфоцитів, завдання яких - фагоцитоз (процес поглинання та перетравлення чужорідних часток та клітин). При інфекційному мононуклеозі в загальному аналізі крові з’являються атипові мононуклеари.

Еозинофіли – часто разом із базофілами відповідають за алергічні процеси в організмі. Також еозинофілія (підвищення рівня еозинофілів) є характерною ознакою глистяних інвазій, теж прояв специфічної алергічної реакції.

Тромбоцити – клітини крові, які відповідають за певні процеси зупинки кровотечі. Це пластинчасті клітини, які буквально «латають» дрібні «пробоїни» в судинах та мають здатність скупчуватися в місцях запалення судин.

Збільшення кількості тромбоцитів може бути ознакою згущення крові. Також може підвищуватись при: хронічних запальних захворюваннях (виразковий коліт, туберкульоз, цироз печінки), гемолітичній анемії, залізодефіцитній анемії, при лікуванні кортикостероїдами, ревматоїдному артриті, вовчаку, запальних захворюваннях кишківника тощо. Зменшення кількості тромбоцитів є ризиком розвитку кровотеч, трапляється при захворюваннях крові (тромбоцитопенічна пурпура, лейкеміях) та при декомпенсованому цирозі печінки, іноді - як наслідки впливу деяких ліків. Також при рясних менструаціях,  мононуклеозі, гепатиті, кору, цирозі, лейкемії, лімфомі, тощо.