Не психуй проти вітру

Про те, що ми є чутливими до змін погоди, людству відомо тисячі років. Ще Гіппократ попереджав: «Будь особливо уважним при змінах погоди, у цей період уникай кровопускань, припікань і не берися за скальпель». Мудрець мав рацію. Учені довели, що під час погодних катаклізмів кількість кисню у повітрі знижується. Це призводить до кисневого голодування організму. Надниркові залози викидають у кров адреналін – гормон стресу – у великій кількості. Ми стаємо роздратованими, швидко втомлюємося, у крові підскакує рівень холестерину. Взимку до цього додається ще й так звана сезонна депресія – організму й так некомфортно через постійні перепади, а тут йому ще елементарно не вистачає сонячного світла.

Гіпотонік гіпертоніку не товариш
Люди з різними захворюваннями і в різному віці реагують на різні погодні фактори. Але у крові практично всіх метеозалежних у несприятливий для них період збільшується кількість лейкоцитів. Зазвичай кількість білих кров’яних тілець у нас підскакує при запаленнях та інфекціях. Тобто організм метеопатів захищається від «стрибків» погоди, як від справжнього захворювання.
Хворобі простіше запобігти, ніж її лікувати – це факт. Але метеозалежним одного знання про лікування недостатньо. Їм варто взяти на озброєння ще й деякі знання з метеорології.

Насувається циклон
Атмосферний тиск – це сила, з якою повітря тисне на земну поверхню. Це один із основних факторів, за яким прогнозують погоду.
– Нормальний атмосферний тиск – 1013,2 гПа або 760 мм ртутного стовпчика, – пояснює викладач Кременчуцького льотного коледжу, географ-кліматолог Світлана Дроздова. – Якщо фактичний тиск нижчий за нормальний, то говорять про зону пониженого тиску, іншими словами – про циклон.
Наближення циклону означає, що невдовзі погода різко погіршиться – з’являться низькі хмари, почнуться довготривалі опади, посилиться вітер, зміниться температура повітря.
– Атмосферний тиск знизиться, вміст кисню в повітрі зменшиться, – каже лікар загальної практики сімейної медицини Ірина Кубіря. – На такі зміни гостро реагують люди, що страждають на ішемічну хворобу серця та астму.
– Погано почувають себе гіпотоніки, – розповідає Світлана Дроздова. – Їхній кров’яний тиск падає, а він у гіпотоніків і так низький. Але це не означає, що гіпертонікам добре. Вони можуть зреагувати по-своєму – кров’яний тиск падає, судини розширюються, потік крові зменшується. До цього їм могло бути гірше, але й до такого раптового «покращення» вони теж не готові.
Не позаздриш і хворим на вегето-судинну дистонію – через патологічні зміни, що відбулися з їхніми судинами, вони взагалі дуже чутливо реагують на будь-які природні катаклізми.

Під владою антициклону
– В антициклоні атмосферний тиск може буди значно вищий за норму, – каже Світлана Дроздова. – За таких умов погода стоїть ясна або малохмарна, тиха. При цьому влітку спекотно, а взимку холодно.
Удар при різкому підвищенні атмосферного тиску першими приймають гіпертоніки. Особливо їм шкодять літні антициклони – тиск підскакує через спеку і відсутність прохолодного вітерця. Зимові антициклони б’ють по тих, у кого хворе серце.
– Різке похолодання викликає звуження судин, – каже Ірина Кубіря. – Таким чином збільшується навантаження на хворе серце. У таку погоду варто дуже пильно слідкувати за тим, щоб перебувати у теплі і не перемерзати.

Фронти
Фронт – це розподіл між двома різними повітряними масами, говорячи зрозумілою мовою – між двома погодами. По обидві сторони від нього виникають циклони та антициклони.
Атмосферні фронти можуть переміщатися. Теплий фронт несе з собою потепління, холодний, відповідно, похолодання. Там, де вони проходять, падає атмосферний тиск, гуртуються хмари, може йти дощ, сніг чи град, виникають грози, шквали, смерчі.
– У фронті люди почуваються гірше за все, – пояснює Світлана Дроздова. – Такі погодні «стрибки» часто призводять до гіпертонічних кризів. Фронт проходить швидко. Його ширина біля землі – максимум 50 кілометрів. Багато часу на таку відстань не знадобиться – добре виражений фронт іде зі швидкістю 50-60 кілометрів на годину. А це різкий удар по організму.

Стрибки темепратур
Перепади температур здатні мучити метеозалежних не менше за різкі зміни атмосферного тиску.
– Різкий перепад температури – це коли вона змінюється не менше, ніж на п’ять градусів за короткий відрізок часу, – роз’яснює Світлана Дроздова. – У нашій місцевості перепади можуть сягати і 10, і 15 градусів, але ніколи більше 20. Як правило, такі стрибки спостерігаються у зоні холодного атмосфернрго фронту.
Найгірше почувається серцево-судинна система, а також дихальна та опорно-рухова. Вчені з’ясували, що різке зниження температури збільшує кількість первинних інсультів. Вони припускають, що низька температура активізує згортання крові, що є причиною схильності до тромбозів, і, як наслідок, збільшення шансів отримати інсульт.

Вітер
Вченими помічено, що у дуже вітряні дні загострюються психічні захворювання. Навіть цілком здорові люди можуть відчувати незрозуміле занепокоєння.
– Чим сильніший вітер, тим швидше змінюється атмосферний тиск. Організм у такій ситуації просто розгублюється, – пояснює Світлана Дроздова. – Він не розуміє, що з ним відбувається, і починає хвилюватись. Насправді, він відчуває погіршення погоди (як правило, в гірший бік). Чим сильніший вітер, тим швидше зміниться погода.

Вологість
Значна вологість погано впливає на уражені суглоби і шрами. Всмоктуючи вологе повітря, шрами збільшуються у розмірах і стають болючішими. Особливо чутливі до вологості люди, які зазнали хірургічні операції або ті, хто страждає на ревматизм чи має переломи. Так що коли хтось каже: «Меня турбують старі рани – бути дощу», не поспішайте скептично посміхатись, краще захопіть із собою парасольку.
Натомість сухе повітря збільшує втрату води і сприяє сухості шкіри і слизових, викликає свербіж і біль. Тому чутливим до змін вологості людям у такі дні краще пильніше слідкувати за своїм організмом, щоб не допустити зневоднення.

Магнітні бурі
– Магнітні бурі – це посилення сонячної активності і порушення стабільного магнітного поля землі, – каже Світлана Дроздова. На людей розбуркане світило діє по-різному – комусь не хочеться навіть ворушитися, а інші, навпаки, стають агресивними через надлишок адреналіну в крові. У такі дні страждає серце. Воно керується електричними сигналами організму, а магнітна буря вносить у них хаос. Виникає аритмія, підвищується тиск, погіршується коронарний кровообіг. Це може призвести до загострення, інфаркту міокарда, інсульту, гіпертонічного кризу тощо.
– Люди різного віку реагують на магнітні бурі неодночасно, – розповідає Ірина Кубіря. – Випадки гострого інфаркту міокарда у людей, яким за 60, частішають на початку магнітних бур. Ті, кому від 30 до 49 років, під загрозою наприкінці.

Як захиститися
– Не сприймайте все вищесказане як даність, якої не можна змінити, – радить Ірина Кубіря. – Не зомбуйте себе поганими прогнозами і ведіть здоровий спосіб життя. Дотримуйтесь режиму, вживайте вітаміни, не забувайте про мікроелементи, гуляйте на свіжому повітрі (перебіжки на роботу і додому не рахуються). При відсутності протипоказань допомагає аромотерапія та прийом адаптаційних засобів – настоянки женьшеню, елеутерококка, лимонника. Метеозалежним варто подумати про профілактику. Людина з конкретним захворюванням має приймати ті чи інші засоби або корегувати дозу препарату, який він приймає постійно. Курс метеопрофілактики зазвичай триває 5-10 днів. Сезонну метеопрофілактику, як правило, починають пізньою осінню, ранньою зимою, щоб при необхідності повторити курс лікування навесні.

Людина-барометр
Більшість із нас реагує на примхи погоди. Питання в тому, як сильно і наскільки адекватно. Всіх «погодозалежних» учені ділять на три групи.
* Метеочутливі. Ці цілком здорові люди відчувають дискомфорт при стрибках атмосферного тиску, вологості, температури і сонячної активності. Метеочутливими є близько 85 відсотків людей. Зміни погоди гострих реакцій у них не викликають – відбувається звичайна перебудова систем організму відповідно до нових умов існування.
* Метеопати або метеозалежні. Незначні погодні коливання можуть викликати у них проблеми. До групи метеопатів входять люди з хронічними захворюваннями судин, серця, суглобів, астмою та психічними розладами. Метеозалежність може з’явитися у тих, хто зазнав травми голови, шокового стану, клінічної смерті.
* Люди з метеоневрозами. Метеоневроз – це різновидність невротичного розладу, коли людина при перепадах погоди дійсно почуває себе жахливо. Вона роздратована, настрій поганий, серце калатає, голова паморочиться, у той час, як реальні показники здоров’я – тиск, серце, температура тощо – в абсолютній нормі. Метеоневроз розвивається або на фоні внутрішніх психічних збоїв, або у занадто вразливих громадян, поведених на геомагнітних прогнозах.

«Горе от ума»
Психологи кажуть, що серед тих, хто гостро реагує на зміну погоди, немало таких, що потрапляють у психологічну залежність від інформації або від оточення, яке приділяє цій проблемі забагато уваги. Таким людям радять уникати перегляду прогнозів, розмов на цю тему. Цей простий захід допомагає їм реально оцінити ступінь своїх реакцій на погодні катаклізми. Психологи радять – не зациклюватися на «несприятливих прогнозах» і не дослухатися до себе щохвилини. І, звісно, треба добре висипатися. Доведено, що власний зламаний біоритм підвищує метеочутливість у три рази.

Домашній барометр
Якщо ви не вірите на слово гарній дівчині з прогнозу погоди, атмосферний тиск можна перевірити самотужки. Налийте в чашку кави і поспостерігайте за поведінкою бульбашок. Якщо вони згрупувалися в центрі чашки – значить, атмосферний тиск сьогодні високий. Якщо сиротливо туляться до країв – низький. Тиск впливає на поверхню рідини, він у буквальному сенсі на неї тисне. Коли він високий, у центрі з’являється заглиблення, де і збираються бульбашки, які зазвичай центробіжні сили розкидають по боках.

Пересидіти катаклізми «в землянці» не вдасться
Захиститися від наслідків поганої погоди, пересидівши її вдома, не вдасться. Домашні стіни не допоможуть. Вчені провели експеримент. Вони зібрали у клініці добровольців з серцево-судинними захворюваннями і за допомою приладів створили їм штучні умови, близькі до ідеальних. Про те, яка погода ззовні, їм не повідомляли. Та люди продовжували реагувати на зміни реальної погоди, що підтверджували кардіограми. У 82 відсотків піддослідних спостерігалися піки безбольової ішемії серця саме в ті дні, коли у повітрі за вікном знижувався вміст кисню.