Будемо жити до ста років!

Статистика свідчить,  жінок у нас більше і живуть вони довше. Так на час проведення перепису населення, 49 кременчужан мали вік старше 95 років, з них лише шестеро – представники сильної статі. Одного із кременчуцьких довгожителів, Василя Макаровича Штефана ,   “ТелеграфЪ” попросив поділитися секретами довголіття. 28 січня цього року Василь Макарович відзначив свій 97 день народження. Родом він із села Пригарівка Козельщанського району. “Я, певно, тому таких років сягнув, що завжди намагався правильно жити, - розповідає Василь Макарович. – Я працювати пішов у чотирнадцять років  учнем столяра. Тоді на селі роботи не було, я ї поїхав у Дніпропетровськ. Вивчився, освоїв спеціальність, у сімнадцять років став на біржу праці і отримав свою першу роботу. Для мене, сільського хлопця, заробітна плата у 90 тодішніх рублів була чимось надзвичайним, у той час на 28 копійок можна було пообідати з першим, другим і третім”.
- Що означає правильно жити?
- Жити чесно по відношенню до себе та інших людей, особливо по відношенню до близьких тобі людей. Намагатися якомога більше досягти в житті.
- Тобто треба випробувати все, ні у чому собі не відмовляти?
- Ні, це не той підхід. Перед тим, як піти на поводу у свого бажання, примхи чи мети, варто подивитися на кілька кроків уперед, з’ясувати що це принесе. Так би мовити, оцінити позитивність свого прагнення.
- Ви завжди так робили?
- У всякому разі намагався. Намагався жити смиренно, поважати саме життя і отримувати задоволення від кожного дарованого мені дня. Я уникав сварок, людей, які полюбляють лаятися. Сам ніколи поганого слова не вимовив. Це давало мені внутрішній спокій і можливість зосередитися на тому, що набагато цікавіше – на кожному дні життя.
- Таке філософське сприйняття прийшло до вас з роками?
- Не знаю. Мені здається, я таким народився.

- Що саме допомогло вам наблизитися до столітнього рубежу?
- Думаю, мій, як-то кажуть, лагідний характер.
- У вашій родині були довгожителі?
- Були такі, що доживали до 90 років і більше, але не до 97.
- Скажіть, а те, яка людина з вами поруч, впливає на тривалість життя. Тобто, чи правда, що лайлива жінка скорочує вік чоловіка, а добра – продовжує?
- Думаю, що так. Моя Олена Степанівна – це моє багатство, дароване мені Богом. Вона зажди мене радувала. До того ж моя дружина на дев’ятнадцять років від мене молодша, а це значно підсилювало моє прагнення більше прожити, дорожити своїм здоров’ям, щоб уберегти мою Оленку коло себе. (Перша дружина Василя Макаровича рано померла). Якщо пара живе у мирі та любові, то кожна мить – це щастя, навіщо її (торопити).
- Як ви берегли своє здоров’я?
- Я завжди був завзятим фізкультурником, спорт був мені до вподоби, особливо, лижний. Дуже я це любив і багато часу цьому віддавав. Я п’ятнадцять років прослужив у армії. Був фізруком дивізії, залучав до фізкультури та спорту своїх товаришів. Не пив спиртного. Хіба що на свята, як кажуть, на прохання трудящих. І то намагався, поки ніхто не бачить, замість горілки у пляшку води налити. Ніколи не палив, не вживав всілякої хімії (пігулок), завжди віддавав перевагу травам, народним способам лікування.
- А якій їжі ви віддаєте перевагу?
- Я неперебірливий у харчах. Люблю просту їжу, бажано не смажену і не ковбасу, а, наприклад, молочні продукти або щось таке, що моя люба дружина сама приготувала. Якщо це з рук Олени Степанівни, то і пиріжок на користь. Мої улюблені – з горохом.
- Ваші поради тим, хто прагне наслідувати ваш приклад довголіття...
- Цінуйте життя і кожен день проводьте з користю.

(Родина Штефан дякує Валі Кармазіній та Ларисі Середі за постійну турботу, допомогу та підтримку)

З початку нашої ери середня тривалість життя виросла з 22 до 70 років. Так у Єгипті в епоху Римської імперії люди помирали у віці 22-26 років. Тривалість життя в античні часи складала саме 26 років. Англійці, які жили у ХІІ віці, - дотягували до 35 років і лише у 1850 році в Англії люди стали жити 41 рік. З розвитком медицини і гігієни середня тривалість життя у ХІХ столітті збільшилася до 49 років і сягнула 70 у ХХ віці.
Вчені переконані, що середня тривалість людського життя продовжуватиме рости. Однак, якщо успіхи ХХ століття пов’язані з тим, що люди навчилися мити руки і чистити зуби, а також винайшли антибіотики, то усі надії, пов’язані зі збільшенням тривалості життя людини у цьому віці, покладаються на генетиків.

Сьогоднішній сорокарічний чоловік, за статистикою, проживе в середньому, ще 27 років, а жінка – ще 36 років.

Як повідомили “Телеграфу” у міському РАГСі, , найчастіше причиною смерті кременчужан стають серцеві та серцево-судинні захворювання, час від часу – онко. Співробітники РАГСу не зобов’язані вести спеціальну звітність, яка б допомогла з’ясувати середню тривалість життя кременчужанина. Але найчастіше їм доводиться видавати свідоцтва про смерть 50-60 річних людей.

На початку минулого  віку середня тривалість життя в Росії та Україні була близько 30 років. Тепер вона після таких подій як перша світова війна, голодомор тридцятих років та друга світова війна, досягла рівня 57-65 років у чоловіків і 71-74 років – у жінок. Демографічний перехід  забезпечив ріст тривалості життя з 30 до 60-70 років. Здається, відмінний результат. Але, увага. Низька середня тривалість життя на початку ХХ століття – наслідок трагічно високої дитячої смертності у той час. Ті ж, хто благополучно дожив до дорослих літ, прожив згодом стільки ж, скільки і в наш час. Отже весь сторічний прогрес звівся до зниження дитячої смертності, а смертність дорослих чоловіків практично не знизилася. У жінок прогрес помітніший – тривалість життя зросла на 10 років.