Ігри з часом

Всі країни Європи, за винятком маленької Ісландії, переходять на літній час для ефективного використання довгого світлового дня влітку, або, як кажуть у нас, для економії електроенергії.  Ми дотримуємося рекомендацій Європейської економічної комісії ООН, згідно з якими в Україні встановлено порядок обчислення другого часового поясу із щорічним переведенням годинника в останню неділю березня на годину вперед з наступним поверненням до поясного часу в останню неділю жовтня.
Зимовий час, за словами Раїси Гончарової, головного спеціаліста управління метрології Держспоживстандарту, є поясним часом для України, тобто справжнім. Таким, що якнайбільше відповідає початку і закінченню світового дня. Літній час збігається з колишнім московським декретним, тобто випереджає наш справжній час  на годину, а на крайньому заході України, на Закарпатті, на дві. “Територія України, за правилами побудови міжнародних часових поясів, простягається на довготі більше ніж на одну годину, а значить сонце у східних регіонах сходить на годину раніше, ніж у західних”, - пояснює Раїса Гончарова. Отже, у центральній частині України сонце сходить і заходить порівняно узгоджено зі стрілками годинників.
Географічне становище України таке, що ми могли б літній час запроваджувати вже на початку березня, бо в наших широтах світлішає доволі рано, і переходити на зимовий час наприкінці вересня. Однак цей перехід умисне робиться на кілька тижнів пізніше, коли активне життя мінімізується, і, що найголовніше, коли організм людини вже звикає до раннього чи пізнього пробудження сонця.

У Петербурзі створено громадський комітет за встановлення в Росії життя згідно з поясним часом. До його складу увійшли спеціалісти в галузях медицини, хронобіології, сомнології (наука про сон), астрономії та системного аналізу. Голова комітету В’ячеслав Апрелєв стверджує, що несумісність соціального ритму життя з природнім ритмом зміни дня і ночі – це основна причина погіршення здоров’я людини. Ми втрачаємо ранкові фази сну, які відповідають за довгострокову пам’ять і необхідні для розвитку нервової системи, психіки.

- Самопочуття людини формується на основі гормонального благополуччя організму. Останнє, дійсно, залежить від нашого біоритму. Гормональні піки орієнтуються на часові параметри. Організм використовує так звані датчики часу: світловий день, геомагнітне поле землі, а також  соціальні датчики: ритм роботи, режим харчування. Все це  впливає на біоритм, на самоорганізацію організму. Відбувається чергування піків відтворення здоров’я. Зрозуміло, що спроби збити цей ритм призводять до погіршення самопочуття, адже змінюється хід гормональної течії в організмі. Спеціальні дослідження з метою виявити пороги, де настає розлад біоритмів,  проводилися  на пілотах. Висновки такі: відчутний збій відбувається при переміщенні у часі на три і більше часових пояси, а це три-чотири години.  При польоті у двох часових поясах не зафіксовано фізіологічних відхилень в організмі пілотів. Отже, перехід на літній та зимовий час зі зміщенням на годину на фізіологію людини не впливає. А все, що понад цю норму, має свої періоди адаптації. Так, якщо ви перемістилися на сім поясів, на адаптацію треба більше десяти днів. Чотири-п’ять поясів – це чотири дні. Отже, пояснювати своє незадовільне самопочуття  необхідністю прокидатися на годину раніше безпідставно. Це наслідок поганого гормонального статусу на  день. А причин для того, аби погрішити його, дуже багато. Просто ми  схильні прив’язувати своє самопочуття до якихось маркерів. У даному випадку до переходу на зимовий чи літній час. Насправді, це не пов’язано між собою, а проблема поганого самопочуття полягає у недостатньому рівні здоров’я, збити слабкий організм легко.
- Дві кременчужанки з п’яти опитаних “Телеграфом” людей по цій темі відзначили, що з переходом на літній час у них з’являються проблеми з тиском, які зникають лише у жовтні, коли ми повертаємося до зимового часу?
- Справа в тому, що загострення судинних захворювань відбувається у зв’язку з приходом весни. Сезонна перебудова організму, дійсно, потребує багато часу.
- Студенти скаржаться на те, що після переведення стрілок годинника їм набагато важче навчатися, особливо на перших парах. Організм не встигає адаптуватися навіть до закінчення учбового року...
- Перехід на літній час до цього ніякого відношення не має. Послаблення організму характеризується нестачею вітамінів на фоні зміни сезону. Гіповітаміноз спостерігається і у відносно здорових людей зі сталим ритмом життя, а що ж казати про студентів. До речі, зараз у людей середнього і похилого віку здоров’я набагато міцніше, ніж у молоді, тим паче у студентів. Навантаження, які вони переносять, - підготовка до сесій, екзаменів, впливають на здоров’я. Організму необхідно відновити сили, виспатися. Адже у першу половину ночі відбувається вироблення певних гормонів, які, у тому числі, забезпечують фазу запам’ятовування того, що відбулося вдень. Друга половина ночі – це підготовка до наступного дня. Аналізується те, що організм записав у довгострокову пам’ять. Саме тому  більшість відкриттів здійснюється під ранок.
- А скільки часу треба людині для здорового сну, аби мати гарне самопочуття, все запам’ятати і встигнути проаналізувати?
- Здоровій дорослій людині вистачить 5-7 годин, дитині – 9 годин. Корисно знати, якщо за якихось причин організм збився з ритму: була вечірка, знадобилося більше часу для підготовки до екзаменів... Повне відновлення відбудеться на другу-третю добу. Люди, які  вважають, що вистачить один раз виспатися, помиляються.

- Перехід на літній період може впливати на здоров’я дитини. Відбувається порушення режиму сну. Але у здорової дитини він досить швидко відновлюється, буквально за три-чотири тижні. Діти з ослабленою імунною системою, а таких зараз багато, більш вразливі. У них можуть виникати певні невротичні реакції: порушення сну, підвищена дратівливість та інші.
- У вашій практиці були випадки, коли причиною неврозу у дитини був саме перехід на літній чи зимовий час?
- Випадків, конкретно пов’язаних з переведенням стрілок на годину вперед чи назад, не було. Зазвичай проблема зумовлена комплексом факторів.
- Дитину доведеться будити за літнім часом, а засинає вона ще за зимовим. Сон скорочується на годину. Як бути?
- Необов’язково намагатися приспати дитину о 21.00 за новим часом. У перший день можна дозволити лягти спати за зимовим часом,  а розбудити його за літнім, тільки не різко, а обережно. Це ж неділя. Най поніжиться трохи у ліжку. А згодом поступово наближувати відхід до сну до потрібної години літнього часу.