«Чому ти не купуєш мені нічого зайвого?!»

До редакції звернулась засмучена жінка. Вона розповіла, що завжди мала приязні, засновані на довірі стосунки з дочкою. Але нещодавно трапився сімейний скандал. Дочка хотіла поїхати разом із класом на екскурсію по гоголівських місцях. Мати сказала, що готова оплатити поїздку, але її треба заслужити – хоча би узяти і почитати твори того самого Гоголя. Дочка відмовилась: «Не буду його читати, нудно. А ви все одно зрештою погодитесь на екскурсію!» Далі – слово за словом – почалося з’ясування стосунків. Дівчина закинула матері, що батьки ніколи не купують їй «нічого зайвого та приємного» – лише необхідне. А от іншим дітям у класі купують купу симпатичних і досить дорогих речей – не таких вже необхідних, зате гарних! А от їй, бідоласі, все треба «заслужити»! І новий велосипед мама не купує! І другу пару кросівок не хоче купити! І взагалі... тато не купив вчасно нові навушники!

Вислухавши закиди дочки, мати запитала, чому дівчина впевнена, що все, що вона хоче, їй мають купувати? Хіба вона не розуміє, що життєві блага доводиться заробляти?! Дитина трохи подумала і відповіла: «Купити треба, бо мені того хочеться!!!»

Наша респондент, у свою чергу, запитала – як же пояснити дитині, що «хочу» не завжди спрацьовує, що життєвий достаток треба заробляти, а від чогось свідомо відмовлятися?

На запитання відповідає постійний експерт рубрики «Сімейна сцена», сімейний психолог Наталя Развадовська:

– Одразу хочеться сказати щодо екскурсії по гоголівських місцях. Цілком можливо, коли б дівчинка поїхала на цю екскурсію, їй би потім самій захотілося почитати твори Гоголя. Адже їй міг би трапитись гарний екскурсовод, який зацікавив би дітей. Дуже важливо не просто висувати дитині ультиматуми – прочитаєш, тоді поїдеш – а викликати у неї інтерес до справи. Також не варто забувати, що підліткам необхідне спілкування з однолітками. Причому не лише у школі, а й у більш невимушеній атмосфері – на тій же екскурсії. Якщо батьки вже вирішили відмовити у поїздці, краще повідомити про це дитині і дати їй це пережити. Нехай трохи охолоне. Продовжувати розмову у такій ситуації недоречно – найвірогідніше, вона скінчиться скандалом, сльозами та образами. Стосовно ж бажання дівчинки мати щось «зайве», то це цілком природньо у її віці. Діти мають потреби. І це чудово, коли вони щиро розповідають про них батькам. Не варто надто жорстко тиснути на дитину у таких випадках – бо вона може просто вирішити для себе, що батькам її потреби не цікаві, вони на них не зважають. Діти болісно переживають таке ставлення. І шукають інші способи задовольнити власні потреби – іноді навіть вдаючись до крадіжок. Ми звикли звинувачувати дітей у меркантильності, але забуваємо, що вони часто сприймають матеріальне заохочення з боку батьків як прояв любові. Дорослі іноді відповідають дітям: «Ну й що з того, що ти хочеш?» Такі слова дуже образливі для дитини, вони демонструють, що її потреби батьків не цікавлять. З іншого боку, саме у підлітковому віці доречно починати привчати дитину розпоряджатися грошима, приймати рішення та відповідати за них. Якщо дівчинка хоче другу пару кросівок та велосипед, саме час запропонувати їй спробувати заробити гроші на ці потреби. Хоча би на соціальних роботах. Хоча би якусь частину суми. Так поступово, без насилля та звинувачень, дитина засвоїть, що на задоволення власних потреб необхідно заробляти.