Кременчук може залишитись без власної швидкої та із ще більшим дефіцитом лікарів

19.11.2012, 08:50 Переглядів: 5 263

З 1 січня на Полтавщині без грошей розпочинають медичну реформу

Міську владу вже у січні наступного року обласні високопосадовці змушують створити в Кременчуці центри первинної медико-санітарної допомоги. А швидка допомога, що обслуговує кременчужан, буде підпорядкована не місту, а Полтаві. Як усе це реалізувати, не кажуть ані обласні, ані столичні чиновники. А що з цього буде нам, пересічним мешканцям, можна лише здогадуватись.

Замість комплексної медичної реформи, яку планували розпочати в Україні після завершення пілотних проектів у трьох областях та в Києві, обласні чиновники кинулись виконувати указ Президента «Про Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Указ підкріплений глобальним планом на 151 сторінку, кілька з яких присвячені змінам у системі охорони здоров'я. Крім того, з 1 січня вступає в силу Закон України «Про екстрену медичну допомогу». Тому вже з початку року мешканців Полтавщини та Кременчука, щойно вони надумають захворіти, чекають зміни.

Поліклініки залишать у місті, стаціонари «переведуть» до Полтави

Кременчуку поставили ультиматум: чи не на найближчій сесії міської ради прийняти рішення про створення центрів первинної медико-санітарної допомоги. Це означає, що поліклініки житимуть окремим життям і фінансуватимуться з міського бюджету. Наступним же кроком стане те, що лікарні, в які зараз місто вкладає шалені гроші, підуть на підпорядкування до області.

– Поліклініки ж мають надавати первинну допомогу кременчужанам. Нам, у такому випадку, на їх базі буде потрібно створити окремі юридичні особи – з головними лікарями, економістами, бухгалтерами, – говорить віце-мер з гуманітарних питань Віктор Калашник. – За попередніми підрахунками, такий розподіл призведе до того, що нам потрібно буде ввести 50 додаткових ставок.

Найбільша ж проблема – де брати лікарів. Це мають бути сімейні лікарі та педіатри, яких і так у місті не вистачає. В Кременчуці 40 % вакантних посад медиків – це саме ці фахівці.

Втім, за словами Віктора Лисака, начальника головного управління охорони здоров'я (Полтава), кременчуцькі чиновники повинні самі винаходити засоби, як цих лікарів привабити до міста.

Наскільки якісним буде обслуговування кременчужан у стаціонарах після цього та що буде з медиками, які зараз працюють у лікарнях, обласні чиновники не розповіли ані «Телеграфу», ані міській владі.

Швидка допомога перестане бути міською

Влітку президент підписав закон «Про екстрену медичну допомогу». В цьому Законі, що вступає в дію з 1 січня наступного року, дуже гарно та по-європейськи розписано про надання доступної, безоплатної, та головне – своєчасної та якісної екстреної медичної допомоги для людини, у якої виник невідкладний стан. «Нова швидка» навіть має взаємодіяти з аварійно-рятувальними підрозділами під час виникнення надзвичайних ситуацій – приїхати, прилетіти та припливти!

На практиці поки що все виглядає так. Кременчуцька станція швидкої допомоги перестає підпорядковуватись місту та переходить під керування області, разом із приміщенням та всією технікою, що належить територіальній громаді Кременчука. Центральний пункт, що його планують створити в Кременчуці, обслуговуватиме кілька районів Полтавщини, включаючи Кобеляцький, Козельщинський, Семенівський та Глобинский. Та крім паперу, де написано, що служба має застосовувати авіаційні, водні та спецавтомобілі, в Кременчуці є лише напівзастарілий парк техніки та убиті дороги в районах Полтавщини.

Закон також не передбачає, що швидка виїжджатиме вночі давати укол онкохворому, возити пацієнтів між містами, терміново везти лікаря на консиліум у лікарню посеред ночі.

Віктор Лисак, щоправда, обіцяє: для швидкої будуть нові автомобілі.

– В Україні планують закупити близько 1000 сучасних автомобілів високого класу для швидкої допомоги, – говорить Віктор Лисак.

Але для цього потрібно, щоб новостворена Верховна Рада, як мінімум, ухвалила закон про бюджет. Зараз зрозуміло одне: з міста заберуть 10 % бюджету охорони здоров'я та передадуть на область.

– Наступного року з бюджету охорони здоров'я Кременчука планують забрати 20 мільйонів гривень, при тому, що весь бюджет міської медицини складав близько 170 мільйонів, – говорить Віктор Калашник. – Але страшніше інше. Місто не зможе впливати на те, які послуги надаватиме швидка кременчужанам. І, можливо, доведеться створювати власну швидку.

Кременчук хотів створити госпітальний округ

Міська влада Кременчука готувалась до іншого плану дій. Глобальні ремонти в міських лікарнях проводились задля того, аби в місті створити госпітальний округ та обслуговувати не лише кременчужан, а й жителів прилеглих сіл. Такі пропозиції місто озвучило області.

Та поки що створення госпітальних округів відкладено на невизначений термін.

Також відклали перепрофілювання медустанов. Планувалося, що всі лікарні, які сьогодні не мають обладнання та кадрів для нормальної роботи, змінять свій профіль. Наприклад, на місці занепалого пологового будинку зроблять добротну амбулаторію сімейної медицини, а породілль переведуть до кращого пологового будинку.

Щодо медобслуговування, то спочатку мав відбутись поділ медичної допомоги на первинну, спеціалізовану та високоспеціалізовану. За ідеєю, на первинному рівні (первинна медико-санітарна допомога) пацієнт повинен отримувати консультацію, діагноз, допомогу при простих захворюваннях Потім, за необхідності, його направляють до лікарні ( зараз – районні та обласні), а там проводитимуть планове та профілактичне лікування. Далі – третій рівень. Це високоспеціалізована медична допомога, яка надається при складних захворюваннях: операції на серці, лікування онкологічних захворювань, пересадка органів тощо.

Реформи без грошей

В пілотних регіонах – Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій областях та Києві медичну реформу вже впроваджують. Але для цього ці області отримали і гроші, і обладнання.

Полтавщині жодних коштів не виділятимуть. Пан Лисак сказав «Телеграфу», що держава допомагатиме, чим зможе. І знову розповів про ефективне використання грошей.

Міські чиновники вважають, що їх колеги з області «летять попереду паровоза». На думку віце-мера Віктора Калашника, достатньої юридичної бази та підґрунтя для реалізації доручень обласного управління охорони здоров'я немає. Втім, сам віце-мер не проти медичної реформи взагалі. Мета цих проектів – зекономити державні гроші, а не покращити якість медичного обслуговування в Кременчуці, вважає він..

– Я розумію, що реформа потрібна. Але для цього потрібно збільшити фінансування галузі, зробити ремонти, переобладнати лікарні, ввести обов'язкове медичне страхування, а також розробити державну програму забезпечення кадрами. Звичайно, програма має передбачати гідну зарплатню медиків та забезпечення їх житлом.

Міська влада має намір вивчити з юристами всі пропозиції області, аби зрозуміти, наскільки вони обов'язкові до виконання. До речі, пана Калашника підтримали колеги-медики з п'яти районів області.

Очевидно, медики розуміють, що без системного підходу до вирішення проблеми, а також без фінансування, реформа не розпочнеться.

Автор: minchuk

Теги:

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.