Амброзія: думати не можна рвати!

Між тим, карантинний бур’ян амброзія полинолиста знову буяє на кременчуцьких пустирях, будівельних майданчиках та навіть на вулицях. Мер Кременчука знову вимагає штрафувати власників засмічених територій. А алергіки знову чхають. Історія повторюється з року в рік з бридкою невідворотністю. На нашу думку, час застосувати більш прогресивні методи боротьби з бур’яном-алергеном.

– Ви лише подивіться на мої очі, вони ж червоні, наче я ніч проплакала! Зранку ледве їх відкрила. Спершу свербіло праве око, почала фарбувати вії – бачу, що не можу терпіти, сльози течуть, очі сверблять. Точно знаю – це вже клята амброзія зацвіла, у мене на неї алергія! Казали, цього року через спеку вона цвістиме раніше – так і вийшло! Як мені все це набридло! – скаржиться економіст Ліана. Колега Ліани, Наталія, розповідає, що її чоловік теж потерпає від алергії на амброзію, навіть втік з міста на дачу до мами – там чисто, і жодного кущика амброзії не росте, турботлива мама все повисмикувала.

У Кременчуці ж амброзії вистачає. «ТелеграфЪ» бачив її минулого тижня навіть на центральній вулиці Шевченка. Втім, на Шевченка вона зникла у понеділок, 15 липня, після об’їзду, який здійснив мер міста у супроводі службовців та журналістського пулу. Мер лаялись і вимагали штрафувати власників засмічених територій.
За тиждень до об’їзду мер доручив першому заступнику пану Медведовському вивчити питання знищення амброзії. Посадовці збиралися запропонувати громадянам рвати амброзію з коренем та приносити на пункти прийому. Такий метод почали запроваджувати у Кременчуцькому районі, навіть планують платити по 5 гривень за кіло амброзії. Хоча як ти доведеш, що ця амброзія вирвана на вулицях міста, а не у власному городі? А як проконтролювати використання бюджетних коштів, якими збираються платити за бур’яни? А хто перевірить, 3 чи 300 кг амброзії знищили? Питань чимало.

10 млн українців (більше 20% населення) страждають на алергію. Кожні 10 років кількість алергіків в Україні зростає удвічі.

Мониторим, контролируем, наклоняем! відповів начальник УЖКГ пан Ярош на запитання міського голови, чи готові комунальники своєчасно боротися з амброзією. Кого «наклоняем» залишилось незрозумілим.

Не рвати!

Кременчуцькі комунальники питання «рвати чи не рвати» амброзію вивчили грунтовно. 16 липня прес-служба міськвиконкому повідомила «Телеграфу», що фахівці КП «Благоустрій Кременчука» дійшли висновку, що рвати амброзію руками – це найдорожчий метод боротьби. Косити бур’ян теж немає сенсу, бо він за один вегетаційний термін встигає відрости. Крім того, працівники «Благоустрою Кременчука» зазначили, що ручний метод боротьби може посилити чи спровокувати алергічну реакцію у виконавців робіт. Схоже, кременчужани теж це розуміють. Бо «Благоустрій Кременчука» провів опитування – і з 25 опитаних осіб лише п’ятеро погодились рвати амброзію за гроші. Інші сказали, що вона алергенна і вони чхати на неї хотіли.

Наразі фахівці КП «Благоустрій Кременчука» шукають хімічний спосіб боротьби з амброзією – такий, щоб не шкодив людині. Перший заступник начальника УЖКГ пані Бутенко зазначила, що, можливо, під час перегляду міського бюджету за перше півріччя будуть виділені кошти на хімічну обробку амброзії препаратами, дозволеними санітарною службою для застосування у населених пунктах. Які це будуть препарати, комунальники поки не визначились.

«Я проти механічних методів боротьби, вони небезпечні для працівників!»

Пан Кузьменко – начальник Кре­мен­чуцького міськ­районного управ­ління  санітарно-епіде­міологічної служби – зазначив:

– Я проти механічних методів боротьби з амброзією, вони небезпечні для працівників. Хто в нас працює з бур’янами? Робітники «Благоустрою Кременчука» та громадяни, які приходять з Центру зайнятості населення. Амброзія – сильний алерген, а людина може навіть не знати, що для неї це небезпечно. І що, пропрацює такий робітник півдня, а потім йому стане зле? Більш ефективні, на мою думку, хімічні методи боротьби з бур’янами. Хоча ці хімічні речовини мають бути абсолютно безпечні для людини, в межах міста ми не маємо права застосовувати гербіциди.

Вдаримо бішофітом по амброзії!

Професор Писаренко, доктор сільськогосподарських наук, кафедра землеробства та агрохімії Полтавської державної аграрної академії

Поки комунальники шукають спосіб вирішення проблеми, «ТелеграфЪ» поспілкувався з професором Писаренком – першим проректором Полтавської державної аграрної академії. Пан професор вже 9 років просуває та проштовхує у вжиток власний метод боротьби з амброзією та іншими карантинними бур’янами. Павло Вікторович пропонує застосовувати для знищення амброзії полтавський бішофіт – мінерал класу галогенідів, MgCl2-6H2O. Розсолом (соляним розчином) бішофіту науковець пропонує обробляти посадки амброзії та інших бур’янів. Це зручно, бо на території Полтавської області знаходиться родовище бішофіту, тобто сировина поруч. А ще одне – набагато відоміше – родовище бішофітів розташоване в Ізраїлі, і зветься воно Мертвим морем.

Бішофіт – штука не токсична, більше того, бішофіти з Полтавського родовища у бальнеології застосовують для лікування захворювань опорного апарату та як антидепресант (ванни). Їхні корисні властивості першими помітили нафтовики – працівники бурових установок. Бішофіти та мінералізовані (пластові) води притаманні для нафтових та газових родовищ. Нафтовики помітили, що після купання у розсолі бішофіту у них перестають боліти суглоби рук. Втім, сьогодні ми говоритимемо про амброзію.

Ось що розповів професор Писаренко:

– Пане професор, у Кременчуці планують рвати амброзію руками і, можливо, платити за це гроші виконавцям. Який метод боротьби з амброзією пропонуєте ви?

– Я пропоную обробку амброзії бішофітом. Ми щойно провели такий показовий сеанс на території Омельницької селищної ради. Бішофіти, як і пластові води, з’являються там, де є нафта, виходять з нафтових свердловин на поверхню. Це розчин, або флюїд, як його називають нафтовики. Пластові води – це теж розчин бішофітів, та поклади самого мінерала знаходяться на глибині 2500 м. Його можна видобувати, не виїжджаючи з області, бо тут знаходиться нафтова вежа.

– Бішофіт знищує амброзію чи лише пригнічує її розвиток?

– Знищує, причому на будь-якій фазі розвитку.

– Яка доза бішофіту потрібна на одиницю площі, ураженої амброзією?

– Якщо це кристалічний бішофіт, потрібно 200 г солі на 1 літр розчину. Ми розрахували норму: 400 літрів розчину на 1 га, тобто, 40 г на 1 кв. м.

– Яка вартість бішофіту?

– Якщо це кристалічний бішофіт, його вартість 60 грн за 3 кг.

– Які переваги вашого методу у порівнянні з механічним вириванням амброзії з коренем?

– Головна перевага – застосування бішофіту не шкідливе для людини. Водночас, коли застосовують механічний спосіб боротьби з амброзією – рвуть її руками або косять – різко підвищується небезпека полінозу (алергії на рослину-збудник). Адже амброзія – дуже сильний алерген, токсичний не лише її пилок, а й усі частини рослини. Водночас знищувати її конче необхідно, і це проблема. Бо амброзію, яка росте в межах населених пунктів, закон забороняє знищувати гербіцидами – вони токсичні, небезпечні для людини і накопичуються у грунті.

– А як впливає на грунти бішофіт? Він теж у них накопичується?

– Бішофіт – це чистий магній-хлор-два та ще й 60 елементів таблиці Менделеєва на додачу. Це наче б ви узяли та підсолили собі їжу і вам стало б смачніше. Ми порахували, що при запропонованій нормі 400 л/га активна речовина бішофіту повністю засвоюється рослинами, тобто у грунті він не накопичується.

– Яке спеціальне обладнання потрібне для обробки амброзії бішофітом?

– Ранцевий оприскувач на 10 л.

– Для роботи з бішофітом потрібні спеціальні допуски, як для роботи з токсичними речовинами? Хто може виконувати таку роботу?

– Та будь-хто, навіть старшокласники, а в першу чергу, працівники благоустрою. Жодних спеціальних допусків тут не треба. Я ж кажу, що бішофіт – абсолютно безпечна речовина, його навіть застосовують у бальнеології, в санаторному лікуванні опорного апарату.

– Тобто, бішофіт не токсичний, не накопичується у грунті, його можна купувати в Полтавській області. Тоді чому і сьогодні в районі та в Кременчуці амброзію або рвуть, або косять «от забора до обеда», замість того, щоб застосовувати обробку бішофітом?

– Так вигідніше виконавцям робіт та розпорядникам коштів. Це питання ціни. Ми з’ясовували, викосити гектар амброзії коштує близько 20 тисяч гривень. А обробити гектар амброзії бішофітом – близько 2 тисяч гривень. Відчуваєте різницю?

– Відчуваю. Ви бачите спосіб вирішення проблеми, чи ми й далі боротимемося з амброзією доісторичними методами?

– Свою карантинну службу у Полтаві я вже переконав, вони більше не сперечаються. На це мені знадобилося 9 років. Наразі інспекція каже «таки да, треба обробляти».

– У Кременчуці амброзію косили, потім збиралися рвати, зараз шукають варіанти. Ви готові поінформувати міського голову Кременчука про існуючий метод обробки амброзії бішофітами?

– Готовий особисто приїхати і показати, як це робиться.

"Кременчуцький ТелеграфЪ" від 18 липня 2013, №29