«Псьол стане мертвою рікою!» - начальник міськвідділу екології про вплив Біланівського ГЗК на довкілля

Навіть не чекаючи запитань, начальник міського відділу екології та знаний гідролог пан Демьохін розповів «Телеграфу» страшенно цікаві речі про те, як вплине Біланівський ГЗК, коли почне діяти, на довкілля. Ось що він сказав:

– Сьогодні можу вам сказати, що ми разом з головним екологом нафтопереробного заводу Бєсєдіним вже зробили деякі розрахунки. На нашу думку, якщо Біланівський ГЗК почне діяти, весь ставок-випаровувач «Укртатнафти» інфільтрується у тіло кар’єра. Стоки, що надходитимуть до ставка, не очищуватимуться. Зате вони потраплятимуть в кар’єр – адже між ставком та кар’єром небезпечно мала відстань. А там вестимуться вибухові роботи. Виникне проблема відкачування кар’єрних вод. Кар’єрні води – це дуже солоний розчин, ропа. З ними змішаються насичені фенолами води ставка-випаровувача. Куди їх скидати? Тут варіантів кілька. Можна будувати новий ставок-відстійник – це дуже дорого. Можна скидати води в Дніпро чи Псьол. Та у такому випадку солона ропа та феноли винищать все. Як це вплине на Дніпро, можна ще думати, а Псьол – зважаючи на його малу потужність – стане мертвою рікою. Власне, води з фенолами не можна скидати у річки, для цього і був збудований ставок-випаровувач. А ось куди їх діватимуть на Біланівському ГЗК – незрозуміло. Ми інформації не маємо.

ДОВІДКА ТЕЛЕГРАФА:

Ставок-випаровувач «Укртатнафти», про який розповідає пан Демьохін, розташований у зоні будівництва Біланівського ГЗК (дивись карту). Він створений для накопичення шкідливих відходів нафтопереробного виробництва. Мешканці села Бондарі, розташованого поблизу, давно вже не п’ють воду зі своїх криниць. Селяни розповідають, що навіть телятам та свиням не дають її пити. «Наливають» лише курям – бо ті і так довго не живуть. А все через те, що вода насичена фенолами.

Фенол – гідроксібензол, у значній кількості міститься у сірчисто-лужних стічних водах, які утворюються внаслідок лужного очищення нафтопродуктів. Крім фенолів, в процесі очищення виділяються сірководень, меркаптан та нафтенові кислоти. Про шкідливість фенолів давно і багато говорять. Та ми вирішили навести приклад, знайомий кожному кременчужанину чи комсомольчанину. Це скандал 2007 року. 30 липня 174 робітника Полтавського ГЗК отруїлися невідомим газом. Вони скаржились на підвищений тиск, нудоту та головний біль. Тоді заступник головного санітарного лікаря Полтавської області пан Асаул повідомив, що кар’єр «накрило» випарами фенолу із ставка-випаровувача. Кандидат хімічних наук пані Козловська, навпаки, вважала, що фенол потрапив у кар’єр з грунту – адже він багато років накопичувався у грунтах та підземних водоносних горизонтах. Екологи «Укртатнафти» не визнали, що причина надзвичайної ситуації на Полтавському ГЗК – фенол зі ставка-випаровувача. Та медики ідентифікували ознаки отруєння робітників, як ознаки фенольного отруєння.

Гадаємо, ви погодитесь, що підвищений тиск, головний біль та нудота – не найбажаніші наслідки відпочинку на Пслі.

Нагадаємо, за 30 кілометрів від Кременчука Кременчука фінансова група нардепа Костянтина Жеваго планує збудувати Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК). Він стане третім у схемі – Полтавський ГЗК, Єристівський ГЗК, а тепер ще й Біланівський. Нещодавно мешканці села Бондарі побачили, як поблизу села робітники встановили будівельний вагончик та якесь обладнання і вирішили, що будівництво Біланівського комбінату таки почалося.

ПО ТЕМІ :

«Вони точно почали нишком будівництво Біланівського ГЗК!»

Пастка: Будівництво нового ГЗК може перетворити Кременчуцький район на зону екологічного лиха