БЛОГИ: Янукович – повія в образі царя

«Нацарював – та втік»

Пам’ятаєте український анекдот? В цигана питають: «Що б ти зробив, якби став царем?» А він відповідає: «Нацарював би 100 рублів та втік»… Те саме відбувається нині з екс-Президентом Януковичем. Правда, сьогодні з Ростова-на-Дону він розповів, як «не тікав» - навіть заплутаний маршрут повідомив. І заявив, що досі вважає себе Президентом, бо, бачте, він живий. Залізний аргумент. Царі – вони такі: мають правити, доки не помруть! Але Україна – це царство, не бандитський паханат, де можна можна довго і безкарно набивати кишені. І це досі не вкладається в голові у Януковича.

Чому він так чіпляється за крісло? Напевне, тому, що не встиг вигребти оте «нацарьоване» - куплене за останні три мільйони Межигір’я, гроші із закордонних рахунків.

«Я продал все, заплатил 3 млн 200 тысяч долларов за этот дом», - сумно розповідав Янукович на прес-конференції. Мабуть, всі мали поспівчувати…

Але одні лише меблі у маєтку Віктора Федоровича коштували 2,78 млн євро (майже 28 мільйонів гривень! і це за старим курсом) – у Межигір’ї знайшли його чорну бухгалтерію. Золотий портрет, запонки з гербом, золотий батон та купу іншої коштовної мішури. У неділю вся країна побачила з екранів ТВ маєтки Януковича і Пшонки.

Особисто в мене обставлені «тіпа по-багатому» палаци екс-президента та екс-Генпрокурора ні подиву, ні захоплення (бодай чимось) не викликали. Навпаки, було відчуття огиди - ніби вступаєш у якесь позолочене лайно. Бо навіть царі-самодержці були скромнішими, ніж ці «слуги народу». Хтось із журналістів пожартував у Фейсбуку: «Янукович – це великий Плюшкін». Ні, не Плюшкін – у гоголівського пришелепкуватого дідуся була манія просто усе складати докупи. У Януковича – ще хапати та проїдати, «купатися в розкоші». Мені згадався інший літературний образ: повії з роману «Нана» французького письменника Еміля Золя. Це в дорогої повії були вульгарно обставлені покої з золотим ліжком. Вона оточила себе розкішшю, не турбуючись, що буде далі. Точнісінько, як політична повія в образі царя – Янукович.

«Не виноватая я, он сам пришел»

Після прес-конференції особи, яка вважає себе Президентом, в мене знову виникла асоціація з путаною, яка набиває собі ціну, щоб залучити клієнтів. При цьому ще й нещадно бреше – знову ж таки, як повія, застукана дружиною доброго чоловіка:

«Киев был наводнен вооруженными людьми, которые начали громить дома, культовые сооружения, храмы. Людей просто грабили на улицах и избивали». А чого варта «люстрація» для внука у дитсадку?

І далі картина справжнього Апокаліпсису:
«Беззаконие, терроризм, безвластие и хаос» - це про Україну сьогодні.

Хм, може, він курить якусь траву? Чи дивиться на українську революцію на телеканалі «Росія»? Де ті погромлені будинки? Храми? Ну, хіба що численні памятники Леніну вважати культовими спорудами…

І нарешті, як повія в сутенера, Янукович подивувався, чому Путін «сдержанно молчит» та попросив захисту в російського президента:

«У меня не было встречи с Владимиром Владимировичем Путиным. Как только встречусь, пойму его отношение и, наверное, у нас будет дискуссия. Россия не может быть безучастной к судьбе соседа и партнера. И Россия должна принять все меры, чтобы преодолеть тот хаос, тот террор».

Я відверто не розумію, на що сподівався Янукович, остаточно дискредитуючи себе та виставляючи на посміховисько всьому світу такою прес-конференцією. Навряд чи він такий, розгублений та брехливий, буде потрібен Путіну. (Я не кажу про Крим – мухи окремо, котлети окремо.) То може, досить Федоровичу бігати? Хай повертається додому, тут до нього ще багато питань як до «публічної людини».