У період передвиборчої агітації заробити встигли усі, хто хотів

Будь-який студент знає, що найкраща та найлегша робота для нього – це розповсюдження рекламних листівок та розклеювання оголошень. «ТелеграфЪ» поцікавився у студентів, скільки їм вдалося заробити на виборах.

Розповсюдження агітаційних газет – 20-30 грн/год

Розклеювання плакатів на стовпах – 100 грн/1000шт, або 50-80 грн/год.

Посидіти в агітнаметі 100-200 гривень

Член дільничної комісії – 270 грн/доба, офіційна з/п, на банківську картку

Кременчуцькі студенти розповіли про те, як знайшли роботу, скільки платили, як довго працювали і скільки вдалося заробити.

- До нашої кімнати в гуртожитку зайшов хлопець, запропонував роботу. Ми запитали, що саме треба робити. Той відповів, що треба роздавати газети на вулиці. Звичайно, ми погодились, адже це непоганий заробіток для студента. Він взяв наші номери телефонів, і вже за годину нам зателефонували і розповіли, де саме ми будемо працювати. Я роздавав газети на зупинці «Московська». За таку роботу платять 60 гривень за 3 години. За роботу на прохідних заводів – 90 гривень за 3 години. Платили за все готівкою кожен день. Ніяких договорів не укладали. Прийшов, відробив і забрав гроші, – розповідає студент КрНУ.

- Я роздавав газети на прохідних заводів. Вранці мене і ще декількох промоутерів забирали на таксі та відвозили на місце. Платили 90 гривень за 3 години. За 6 робочих днів я заробив 540 гривень. Нас також агітували голосувати за Шаповалова, питали, чи прописані ми у Кременчуці? Просили розповісти друзям та знайомим про кандидата. Цікаво те, що про розповсюдження агітаційних газет за різних конкуруючих кандидатів домовлялася одна й та сама людина, – це розповідь іншого студента КрНУ.

А один із студентів навіть не знав, що займається передвиборною агітацією. Він не місцевий, і думав, що просто роздає газети.

Студенти також розповіли «Телеграфу» про те, що ні агітувати серед знайомих, ні навіть самі голосувати за кандидата, чиї листівки розповсюджували, вони не збиралися. Нічого особистого. Прийшов, попрацював, забрав гроші та й пішов.

Схожим видом заробітку є робота в наметі. По суті, це те ж саме, що й роздавати газети, але можна сховатися від вітру і посидіти на стільчику, доки немає людей. Під виглядом студентів ми поцікавилися умовами їхньої роботи у двох дівчаток-студенток, які агітували за Перепела біля 1-го корпусу КрНУ.

- Дівчата, а скільки платять?

- Секрет.

- Ну сотня є?

- Є.

- А дві сотні є?

- Можна сказати, що так.

- Це за повний робочий день?

- Ага.

І, мабуть, найкраще оплачувана робота – розклеювання агітаційних плакатів.

За таку працю добре платять, але тут важливо не натрапити на міліцію, адже обклеювати стовпи рекламою – незаконно. Для цього існують спеціальні інформаційні дошки. Великий ризик – великі гроші. За годину можна заробити від 50 до 80 гривень, або 100 грн за 1000 листівок. Існує декілька методів контролю за роботою працівника. Наприклад, спеціальний трекер (електронний прилад), який відстежує, чи за вказаним маршрутом рухалась людина, або працівник має зробити фотозвіт виконаної роботи.

Робота зазвичай не для студентів – член дільничної комісії. Але тут треба пройти певний відбір. Розмір грошової винагороди від держави – 270 гривень. Термін роботи – 26-27 жовтня(доба).

На порталі Slando «ТелеграфЪ» натрапив на оголошення: «Терміново! Розклейщики передвиборчих плакатів», «Потрібно багато співробітників (бажано студентів)». В одному з оголошень пропонували заробляти «у 5 разів більше, ніж інші». Для цього потрібно було зняти агітаційний відеоролик та надіслати потенційному роботодавцю. Але вакансії були лише в обласних центрах України.

Деякі роботодавці просили вказувати в резюме свої політичні вподобання. Цікаво також те, що майже ніколи працівників не просили вивчити або хоча б прочитати передвиборчу програму кандидата, за якого вони агітують.