Тотальна українізація: ТЪ можуть зобов'язати повністю перейти на українську

Україну нарешті може охопити тотальна українізація - Верховна Рада підтримала в першому читанні новий закон про мову, яким пропонується значно розширити використання української мови як державної у державних установах, ЗМІ, виробництві і розповсюдженні фільмів, у рекламі і книговиданні. Тож цілком можливо, що «ТелеграфЪ» у майбутньому повністю українізується;). Його зареєстрували у Верховній Раді ще у січні минулого року.

Проект «Закону про державну мову» №5670 поданий на розгляд парламенту 33 народними депутатами з різних фракцій. Вони пропонують скасувати закон «Про основи державної мовної політики», «оскільки він суперечить ст.8 та ст.10 Конституції України».

Закон має регулювати застосування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В той же час, дія його не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Тобто один з одним Ви можете і надалі спілкуватися будь-якою мовою, але «кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства».

У владі

У проекті вказують на коло осіб, які повинні вільно володіти українською мовою, починаючи з Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України та інших вищих посадовців. Зокрема, вільно володіти українською мовою зобов’язані члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Перевірку рівня володіння державною мовою цими особами здійснює Центр української мови.

У навчанні

Українську пропонують зробити обов'язковою в дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. При цьому в школах і садках допускається використовувати мови нацменшин, а у ВНЗ це не передбачено. Навчання в університетах має вестися виключно українською, допускається викладання одного або декількох предметів на одній з офіційних мов ЄС. Всі культурно-масові заходи також хочуть зобов'язати проводити виключно державною мовою.

Законом регулюється використання державної мови у сфері культури, на телебаченні і в друкованих ЗМІ, а також у рекламі.

У кіно

Проект передбачає, що мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова.

Знімати фільми (серіали, анімацію, документальні фільми) в Україні варто українською. Допускається включення окремих реплік на інших мовах при наявності української озвучки чи субтитрів, але тривалість субтитрованих реплік у фільмі не може перевищувати 15% всіх реплік.

Іноземні фільми розповсюджуватимуться та демонструватимуться в Україні в дублюванні або озвученні українською мовою. Поряд з державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки іншими мовами.

Театральні вистави на інших мовах повинні супроводжуватися субтитрами українською мовою.

На ТБ

Українську пропонують зробити обов'язковою для всіх ЗМІ. Передачі на інших мовах дублюватимуться українською. Телерадіокомпанії зобов'язані забезпечити синхронний переклад на українську мову, якщо хтось із учасників програми говорить іншою мовою.

Телерадіоорганізації також повинні забезпечувати переклад на українську мову жестів та/чи субтитрування офіційних та інших повідомлень.

Газети та сайти

Електронні ЗМІ хочуть зобов'язати мати сторінку українською мовою, яка повинна завантажуватися користувачеві за замовчуванням. Усі інтернет-представництва (сайти, сторінки в соціальних мережах тощо) засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, виконуються державною мовою.

Друковані ЗМІ (газети та журнали) виходитимуть повністю українською, включаючи рекламу.

За бажанням засновника, друкований ЗМІ може видаватися також у кількох мовних версіях паралельно, одна з яких – українська. При цьому тираж україномовної версії має становити не менше 50% сукупного тиражу.

Книжки також видаватимуться переважно українською, але можуть мати й інші мовні версії.

Хто перевірятиме?

Стежити за виконанням закону мали спеціальні мовні інспектори. Через так званий «мовний патруль» було багато шуму в соцмережах.

Інтернетои поширились жарти на цю тему, пропагувалось уявлення, ніби за неправильне використання української чи розмову на російській, після прийняття законопроекту, можна ледь не втрапити за ґрати. Тож нині інспекторів із проекту прибрали, проте функції залишили, передавши їх уповноваженому з питань захисту державної мови

Тапер законопроект передбачає створення лише двох державних інститутів для забезпечення стандартів та захисту державної мови:

• Національної комісії зі стандартів державної мови
• Уповноваженого із захисту державної мови (включно зі службою мовних інспекторів).

Уряд призначатиме спеціального Уповноваженого з захисту державної мови, який перевірятиме як використовуватиметься українська мова держпосадовцями та у сфері обслуговування.

За перше порушення виноситимуть попередження з проханням усунути недоліки. Тих, хто цього не зробить можуть оштрафувати.

Інспектування стосується лише порушення вимог обов’язкового застосування державної мови і не має стосунку до порушення стандартів української мови. Тобто Уповноважений не перевірятиме Ваш рівень володіння мовою, адже у Вас буде сертифікат, який на цей рівень вказуватиме.

За порушення закону нардепи пропонують штрафувати:

• від 200 до 300 (3400-5100 грн) мінімумів в сфері освіти, науки і культури;
• від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 - 6800 грн), якщо мова про роботу офіційних органів і бюджетних організацій;
• від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів (6800-8500 грн) для засобів масової інформації.

Публічне приниження чи зневажання до української мови каратиметься, як і приниження інших державних символів - штрафом від 850 гривень до арешту на 6 місяців або позбавлення волі до трьох років.

Коли почнеться тотальна українізація

Закон «Про державну мову» прийнятий лише в першому читанні і ще не працює. Його мають прийняти у другому читанні і підписати Президент. Якщо це відбудеться, то він набуде чинності через 2 місяці після опублікування, однак найбільш важливі його норми почнуть діяти пізніше:

• щодо обов’язкового володіння державною мовою, а також щодо мови книговидання і книгорозповсюдження - через 2 роки;
• українською на телебаченні, радіо, у транспорті, науці, рекламі, інформації про товари та послуги заговорять через шість місяців;
• в культурі, пресі, електронних інформаційних системах, проектній та технічній документації, охороні здоров’я – через рік;
• в освіті – з 1 вересня, року, наступного після року набуття чинності законом (тобто з 1 вересня 2019 року, якщо закон приймуть і оприлюднять до грудня 2018).

Розробники вважають, що такі перехідні періоди є достатньо стислими, аби закон не намагалися ігнорувати, і, водночас, достатньо тривалими, щоб держава, громадяни та бізнес підготувалися до виконання вимог закону.