«Як поборем воріженьків – не буде в нас лиха»: Національна гвардія пройшла маршем у Кременчуці

Кременчуцькі нацгвардійці з нагоди третьої річниці створення Національної гвардії України пройшлися урочистим маршем. 26 березня військова частина 3059 після шикування пройшла вулицею Соборною. Військові пройшли символічно від площі Перемоги до площі Незалежності, адже лише здобувши перемогу - здобудемо незалежність.

Нацгвардійці дорогою співали українські народні пісні:

- Нам є що захищати, нам є що берегти,
Дніпро, Донбас, Карпати, простори золоті.
Нам є що боронити, як прийде грізний час,
Ми України діти, вона одна у нас.

та марш січових стрільців

Військових привітав командир  Кременчуцької військової частини 3059 Олександр Аленін, міський голова Віталій Малецький та голова Кременчуцької райдержадміністрації Андрій Безкоровайний.
 
- Разом зі Збройними Силами та добровольчими батальйонами ви зупинили навалу ворога на сході. Ви вселяєте впевненість у перемозі та відновленні миру в Україні. Кременчук один із перших почав надавати допомогу військовим. Завдяки ряду програм ми можемо залучати фінанси громади для поліпшення матеріально-технічного стану армії. Єдиною запорукою миру є сильна армія. Знайте, підтримка кременчужан у вас є, - привітав мер Віталій Малецький. – Бажаю вам міцного здоров’я, завжди виконувати поставлені завдання і повертатися без втрат.
 
Голова Кременчуцької райдержадміністрації Андрій Безкоровайний від громади Кременчуцького району.
 
- Гвардія – це багато сторічна історія. Раніше гвардійців називали священною дружиною, корпусом безсмертних, адже лише найкращі можуть служити в гвардії. Повага і шана тим кого немає з нами. Ми знаємо, що незалежність та державний суверенітет ніколи не давались легко. Багато крові пролито за нашу незалежність. Бажаємо вам та вашим родинам міцного здоров’я, добробуту та наснаги для виконання вашого службового обов’язку.
 
Привітати нацгвардійців прийшли й рідні. Багато малечі не лише спостерігали за маршем, а й самі намагались крокувати на рівних зі своїми татусями.

 
Рідні Ярослава зізналися, що дуже хвилюються коли він йде на війну. Бабуся військового ще дитиною пережила війну, і зараз не може стримати сліз коли згадує, що її онуку також приходиться пережити війну.

 
- Дуже хвилюємося за нього коли він йде на війну. Хочеться, щоб війна закінчилася і він був поруч. От сьогодні необхідно вже картоплю саджати, а вони на війну, - зі сльозами на очах рідні Ярослава побажали військовим мирного неба. - Хочеться побажати їм мирного неба… лише мирного неба.
 
Нацгвардієць Ярослав додав, що воює заради сім’ї, щоб був мир вдома, у Кременчуці та Україні.