Скажена машина: Гамлета з лайна та крові презентували кременчужанам

27 березня Чернігівський обласний театр ляльок імені Олександра Довженка поставив на кременчуцькій сцені одну з найбільш відомих і суперечливих п’єс німецького драматурга Гайнера Мюллера. Колектив Чернігівського лялькового театру першим в Україні наважився здійснити постановку вистави «Гамлет-машина». Узявся за одну з найскладніших і найбільш суперечливих п’єс європейської драматургії художній керівник і головний режисер театру, заслужений артист України Віталій Гольцов.

Мала зала МПК була переповнена. Воно й не дивно, адже такої вистави кременчуцький глядач ще не бачив. Постановка емоційна, складна і постмодернова. Навіть почалася вона з вибуху. Сцена і зал, більшість часу, заховані в темряві. Практично увесь час на сцені знаходиться Гамлет (актор Молодіжного театру, заслужений артист України Олексій Биш), який веде болісно-хворобливий монолог. Міць і гіркота, з якою грає Олексій Биш, зачаровують, вони цілком гідні класичного «Гамлета». Але Гамлет у п’єсі не є шекспірівським героєм, він складніший. Він натякає, що свобода - це бути собою, залишатися таким, яким ти є, приймати рішення і брати на себе відповідальність. Якщо тобі не болить, ти не любиш, не думаєш, не відчуваєш — ти машина. 

Важливим моментом вистави є трансформація Гамлета: в якийсь момент він перестає бути людиною. Процес руйнування культури відбувається постійно, Гамлет – один з тих, хто примножує це руйнування. І якщо спочатку він має якісь риси індивідуальності, то під впливом оточуючого середовища він свою особистість втрачає, і гине. Це найболючіша тема п’єси і вистави – поглинання індивідуальності масою.

Основні теми, які піднімає постановка - це світове божевілля, війна, фемінізм, тоталітаризм, екологічна катастрофа, глобалізація... В цій яскравій постмодерністській драмі увагу глядача акцентовано на проблемі людини і божевіллі навколишньої дійсності.

Гамлет-машина кричить примарі: «Чого ти хочеш від мене?», ґвалтує власну матір і обіцяє спустити її труп в унітаз, щоб палац «захлинувся в лайні». Він взагалі досить часто говорить про кров та лайно. Актори вимовляють непростий текст осмислено і точно, без зайвого епатажу, щиро. Чітке виконання Олени Денисенко передає трагізм монологу Офелії - жінки «з головою в газовій духовці», жінки «з надлишком кокаїну на губах», «жінки в туніці з власної крові»...

Крім головного героя на сцені з'являються троє його мовчазних посіпак (Ігор Маджуга, Роман Шабала, Антон Шеремок), безмовна печальна мати у масці та чомусь схожому на вишиванку й агресивна феміністка Офелія, що помирає у фіналі.

Зачепили актори і актуальні проблеми саме української дійсності - полум'я, брязкання палиць по щитам і скандуючий натовп (відеохроніка Революції Гідності) транслювалися просто на обличчя головного героя, а в перші ряди зі сцени шини, в яких був закований ідеолог Революції Гамлет.

Зі сцени у зал періодично летить одяг та сміття, самі актори переміщують дійство в перші пару рядів глядацького залу. Ефекту присутності додають і вдалий світловий супровід. вистава залишає по собі незрозумілий терпкий післясмак, її хочеться подивитися ще раз, аби осмислити цілісно.

«Гамлет-машина» — своєрідна провокація, що наштовхує на глибокі роздуми про руйнацію сучасного світу, його надбань, культури. І про те, як люди, йдучи проти своєї совісті, стають одними з тих, хто і руйнує цей світ.

Уже завтра Олексій Биш разом з Чернігівським молодіжним театром привезе до Кременчука «Черевики на товстій підошві». А сьогодні, о 19.00 кременчуцький «Троїцький театр» порадує глядача «Людиною, яка платить».

Розклад усіх майбутніх вистав «Театральної весни» тут.