У Кременчуці прохають замість гімнастики ввести співи

У доповіді Кременчуцької повітової Земської Управи за 1899 рік бачимо, які нововведення відбувалися в освітній галузі на локальному рівні. Так у поточному році Управа прохала Зібрання розглянути питання про скасування у земських  сільських школах викладання гімнастики та про залучення нових сум на викладання співу.

Викладання гімнастики в народних училищах Кременчуцького Земства було запроваджено в 1890-1891 навчальному році. Управа мала можливість отримувати свідчення про ступінь необхідності та доцільності викладання гімнастики у земських училищах і дійшла до невтішних висновків.

«Пока инструктор займется со всеми группами, первая группа совершенно забывает пройденное»

По перше, шкільні приміщення, за невеликими винятками не відповідали вимогам гімнастичних вправ, оскільки були невеликі за розмірами. Внаслідок цього викладання гімнастики у багатьох освітніх закладах Кременчуччини велося не з усіма учнями, а з невеликими групами.

В «платье» на виріст займатися гімнастикою незручно

З іншого боку, гімнастичні вправи у першу чергу потребували відповідного костюму та взуття, які б не обмежували вільних рухів дітей. Але було загальновідомо, що учні народних училищ часто носили одяг (у виданні «платье», прим. авт.)  своїх дорослих родичів. Такий одяг на думку земських чиновників, міг заважати вільному рухові гірше, ніж «в обтяжку».

Учні щоденно долали 4-6 верст - гімнастика для них була зайвою

Навчання у більшості земських шкіл розпочиналося у більшості випадків 15-20 жовтня (тоді, коли закінчувалися основні сільськогосподарські роботи). Цей період зазвичай був позначений негодою, відтак маршируванням займатися було практично неможливо.

Навіть якщо учні засвоювали кілька гімнастичних вправ, то швидко забували їх під час тривалих канікул, тому «школьная гимнастика не может иметь никакого влияния для облегчения для юноши прохождения военного строя при отбывании воинской повинности». Сільські діти весь канікулярний період проводили у постійному русі. Під час навчального року кожен учень щоденно відміряв шлях 4-6 верст. Самий перехід втомлював дітей, і «штучна» гімнастика була для них зайвою.

«Скасуйте гімнастику – введіть краще співи»

Унаслідок того, що шкільні приміщення, були затісними, в них накопичувався «тяжелый воздух».

Разом з гімнастикою у 1890 році до програми навчання було включено також і співи. З 53 земських шкіл Кременчуцького повіту станом на 1899 рік співи викладалися у 39. З них у 14-ти викладачі організували хорові колективи (куди входили і дорослі). Кременчуцька земська управа переконувала Зібрання в тому, що гімнастику в школах можна замінити викладанням в училищах співів.

Церковний та «світський» спів мав відволікати від «фривольних песен»

Земська управа переконувала, що досконале вивчення в школах церковних мотивів сприятиме покращенню сільських церковних хорових колективів, а засвоєний в училищі запас світських пісень із доброякісним та доступним для дитячого розуміння змістом здійснить найбільш сприятливий виховний вплив на сільське юнацтво. Самі молоді люди за освітнім задумом, повинні були вносити ці пісні в домашній побут. Саме це повинно відволікати юнаків та дівчат «от водворившегося в малороссийских селах и деревнях типа фривольных песен» (фривольний – легковажний, не зовсім пристойний).  

Хоча у багатьох школах викладання співу і було поставлене на доволі високий рівень, проте існували і поточні проблеми: невелика грошова платня для викладачів, відсутність у освітніх закладах достатньої кількості скрипок, нот, партитур, збірників духовних та світських пісень, посібників для вивчення співу  і т.д. Внаслідок того, що кількість шкіл та школярів невпинно зростала, то кошторис на постачання школи теж збільшувався, а це лягало додатковим тягарем на земську управу.

Зарплатню вчителів співів хотіли збільшити з трьох карбованців до п’яти

Станом на 1899 рік на зарплатню викладачам гімнастики та співів вносилося  1050 карбованців. Викладачі отримували платню за принципом 3 карбованці на місяць упродовж 7 навчальних. Управа пропонувала Зібранню скасувати заняття із гімнастики і натомість пропонували збільшити кошторис на 2100 крб., що дало б можливість викладачам співів отримувати 35 крб. за 7 навчальних місяців.